вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
21 грудня 2020 року Справа № 480/8001/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8001/20 за позовом ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі по тексту - відповідач), треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу Конотопського міськрайонного управління юстиції у Сумській області Мовчан Г.І. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 15 654,24 грн з ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу Конотопського міськрайонного управління юстиції у Сумській області Мовчан Г.І. від 21.04.2011 № 26052956 про стягнення виконавчого збору в розмірі 15 654,24 грн з ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що на виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 26052956 з виконання рішення №2-22 від 01.02.2011 Конотопського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 (ПАТ «Дельта Банк») заборгованості в сумі 156 582,40грн. в солідарному порядку. Виконавче провадження було відкрито 21.04.2011. Разом з тим 21.04.2011 року була винесена постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 15654,24грн. При цьому борг за рішенням суду стягувався в солідарному порядку, але стягнення виконавчого збору проводилося з кожного боржника окремо, що на думку позивача суперечить вимогам чинного.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було задоволено заяву ОСОБА_3 та поновлено процесуальний строк звернення до суду з даною позовною заявою, а також відкрито провадження по даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами розгляду термінових адміністративних справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того даною ухвалою встановлено відповідачу 3-денний строк з дня отримання повідомлення про надходження позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи, для подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Крім того даною ухвалою суду було витребувано у Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 26052956, а також докази вручення (надсилання) ОСОБА_1 оскаржуваної постанови.
На виконання вимог суду, представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України (а.с. 34-36).
Позивач та треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі (а.с. 231-233).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення суду Конотопським міськрайонним судом Сумської області 01.02.2011 року по справі № 2-22/2011 видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 543/фк-07 від 18.10.2007 року в сумі 154 913,27 грн.; 1549,13 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а загалом 156 582,40 грн. (а.с. 223).
21.04.2011 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 26052956 з примусового виконання виконавчого листа № 2-22, виданого 01.02.2011 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 154 913,27 грн. заборгованості, 1549,13 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а загалом 156 582,40 грн. в солідарному порядку на користь АТ "Дельта Банк"(а.с. 42).
Також 21.04.2011 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП № 26052956 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 15 654,24 грн. (а.с. 222). Дану постанову позивач отримала у жовтні 2020 року, що підтверджується листом Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 02.10.2020 року № 18.6-32/35571 (а.с. 25). Відповідач будь-яких доказів щодо вручення оскаржуваної постанови позивачу раніше, не надав.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
В силу положень ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного до 05.10.2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного до 05.10.2016 року) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного до 05.10.2016 року) встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного до 05.10.2016 року) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
За приписами ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного до 05.10.2016 року) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частиною ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного до 05.10.2016 року) встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
З аналізу зазначеної норми законодавства суд вбачає, що розмір виконавчого збору вираховується із суми, що підлягає примусовому стягненню.
В той же час, відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом,
В силу положень ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Отже суд зазначає, що законодавством передбачено порядок погашення заборгованості солідарними боржниками. При цьому питання стягнення виконавчого збору з солідарних боржників окремо законодавством не врегульовано.
Водночас, аналіз статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного до 05.10.2016 року) дає суду підстави для висновку, що основним критерієм для визначення суми виконавчого збору є сума стягнення, а не кількість боржників у виконавчому провадженні.
З матеріалів справи суд вбачає, що старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції 21.04.2011 року винесено постанову ВП № 26052956 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 15 654,24 грн. (а.с. 222).
При цьому у виконавчому листі, виданому Конотопським міськрайонним судом Сумської області 01.02.2011 року по справі № 2-22/2011 зазначено щодо стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 543/фк-07 від 18.10.2007 року в сумі 154 913,27 грн.; 1549,13 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а загалом 156 582,40 грн.
Тобто фактично, у постанові про стягнення виконавчого збору від 21.04.2011 року ВП № 26052956 зазначено щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10 відсотків загальної суми, що підлягає стягненню у солідарному порядку.
Разом з тим в матеріалах справи міститься постанова від 04.08.2020 року ВП №51368487 щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 15 567,33 грн. з ОСОБА_2 , що є солідарним боржником.
Суд зазначає, що виконання солідарного обов'язку зі сплати заборгованості, виключає наявність правових підстав для стягнення з кожного з солідарних боржників виконавчого збору в розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, оскільки ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, а не в розмірі 10 відсотків від указаної суми з кожного боржника. Відтак у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови від 21.04.2011 № 26052956 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 15 654,24 грн.
За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мовчан Г.І. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 15 654,24 грн з ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Мовчан Г.І. від 21.04.2011 № 26052956 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 15 654,24 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Генерала Тхора, 6,м. Конотоп,Сумська область,41600, код ЄДРПОУ 34677958) суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек