Рішення від 10.12.2020 по справі 480/3100/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 р. Справа № 480/3100/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - Довганюк Р.М.,

представника відповідача - Коверги Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування окремих положень індивідуального акту,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Сумиобленерго" (далі - позивач, АТ "Сумиобленерго") звернулося до суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), в якій просило:

1) визнати протиправною та скасувати з дати прийняття постанову НКРЕКП №2406 від 19.11.2019 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження для АТ "Сумиобленерго" економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201;

2) зобов'язати НКРЕКП здійснити для АТ "Сумиобленерго" перерахунок відповідно до п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, та встановити його на рівні 0,0307 з 1 січня 2020 року;

3) зобов'язати НКРЕКП здійснити перерахунок для АТ "Сумиобленерго" тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги з урахуванням перерахунку з 1 січня 2020 року складових частин витрат на послуги з розподілу електричної енергії, які включаються до розрахунку тарифу, що вказані у Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго", котра є додатком до постанови НКРЕКП № 2686 від 10.12.2019р. "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго", пов'язаних з перерахунком економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" є оператором системи розподілу. Відповідач постановою № 2406 від 19.11.2019 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" затвердив для ПАТ "Сумиобленерго" економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії 1 та 2 класів напруги на 2020 рік на рівні 0,0201 (1 клас напруги) та 0,0980 (2 клас напруги), що застосовується при розрахунку та встановленні тарифу на послугу з розподілу електричної енергії. Однак, позивач вважає, що НКРЕКП даною постановою не вірно визначено для АТ "Сумиобленерго" економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії (далі - ЕКПТВЕ) 1 класу напруги на 2020 рік у розмірі 0,0201, що суперечить його розрахунку, який, на думку позивача, необхідно здійснювати у відповідності до п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП №981 від 27.07.2017, та у зв'язку з чим ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2020 рік для АТ "Сумиобленерго" мав би становити 0,0307.

Крім того, згідно з ч.12 ст.2 Закону України "Про ринок електричної енергії" рішення суб'єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.

Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб'єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" основними принципами діяльності НКРЕКП є, зокрема: законність; компетентність; справедливість; прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; адресність регулювання; неупередженість та об'єктивність під час прийняття рішень; відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; недопущення дискримінації; відповідальність за прийняті рішення.

Однак, відповідач прийняттям оскаржуваної постанови в частині затвердження для АТ "Сумиобленерго" ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201, в порушення п.3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП №981 від 27.07.2017, ч.12 ст.2 Закону України "Про ринок електричної енергії", порушив принципи діяльності НКРЕКП, що закріплені у ст.4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", а також права АТ "Сумиобленерго" як учасника ринку електричної енергії та оператора системи розподілу на встановлення недискримінаційних, прозорих тарифів, які ураховують витрати відповідного учасника ринку електричної енергії, зокрема технологічні витрати електричної енергії.

Зокрема, щодо порушення прав позивача наголосив, що у разі застосування при розрахунку тарифів ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2020 рік у розмірі 0,0307, розмір тарифів для АТ "Сумиобленерго" був би інший, оскільки при застосуванні ЕКПТВЕ 1 класу напруги = 0,0307 зростає обсяг технологічних витрат електричної енергії 1 класу з 43 221 МВт*год до 66 736 МВт*год.

В свою чергу, зміна обсягів технологічних витрат електричної енергії 1 класу призведе до необхідності коригування необхідного доходу від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії для забезпечення покриття обґрунтованих витрат ліцензіата.

Отже, внаслідок прийняття відповідачем необґрунтованої та протиправної постанови в частині затвердження для АТ "Сумиобленерго" ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201, який був використаний при встановленні тарифу починаючи саме з 01.01.2020 обраховані НКРЕКП суми витрат по складових частинах витрат на послуги з розподілу електричної енергії, що включаються до розрахунку тарифу, та які вказані у Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго", котра є додатком до постанови НКРЕКП № 2686 від 10.12.2019 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Сумиобленерго", не забезпечують покриття фактичних витрат АТ "Сумиобленерго".

Тобто, зміниться загальна сума операційних витрат і, відповідно, необхідний дохід для покриття витрат.

Також, позивач наголосив, що з метою реалізації ефективного захисту та забезпечення поновлення порушеного права щодо отримання недискримінаційного, прозорого тарифу, який ураховує витрати АТ "Сумиобленерго" як оператора системи розподілу, належним способом захисту прав позивача, крім скасування оскаржуваної постанови в частині, є також зобов'язання НКРЕКП вчинити дії щодо здійснення перерахунку ЕКПТВ 1 класу напруги та, відповідно, тарифів, які б враховували понесення АТ "Сумиобленерго" витрат з початку 2020 року.

Ухвалою суду від 25.05.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 03.06.2020 (т.1, а.с.127-128), що було відкладено у зв'язку з наданням сторонам часу для подання заяв по суті спору на 20.08.2020 (т.1, а.с.147).

Представник відповідача, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву (т.1, а.с.151-157), в якому просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що у відповідача не було підстав для перегляду в сторону збільшення ЕКПТВЕ при розрахунку для затвердження. Так, зокрема, відповідно до абзацу другого пункту 1.3 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2017 №981 (у редакції постанови НКРЕКП від 27.12.2017 №1424, далі - Положення №981) ЕКПТВЕ затверджується НКРЕКП на розрахунковий період (рік) на підставі даних форм звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ як середній за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, який розраховується відповідно до глави 3 цього Положення, та не може перевищувати значення середньорічних ЕКНТВЕ за базовий рік. При цьому, абзац другий пункту 1.3 Положення не містить виключного переліку підстав для затвердження ЕКПТВЕ.

Одночасно, пунктом 2.1 розділу 2 вказаного Положення №981 передбачено, що щороку всі оператори системи розподілу подають до НКРЕКП документи, необхідні для затвердження ЕКПТВЕ, а саме форми звітності № 2-НКРЕ (місячна) “Звітні дані про обсяги передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та нормативні технологічні витрати електроенергії за 1-2 класами напруги” (далі - форма звітності № 2 НКРЕ) та 1Б-ТВЕ “Структура балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії (ТВЕ) на передачу по електричних мережах” (далі - 1Б-ТВЕ) за три завершені річні періоди (січень-грудень), на базі яких розраховуються ЕКПТВЕ, а також протокол затвердження НХТВЕ, розрахований на базі завершеного річного періоду.

Крім того, пунктом 2.2 Положення №981 передбачається, що ЕКПТВЕ розраховується НКРЕКП на прогнозний період на підставі даних форми звітності № 2-НКРЕ, 1Б- ТВЕ та розрахованого ЕКНТВЕ на ІІ-ІV квартали 2017 року та І квартал 2018 року.

Водночас, пунктом 2.8 Положення №981 передбачено, що НКРЕКП у разі потреби може вимагати від оператора системи розподілу додаткові дані для підтвердження розрахунку ЕКПТВЕ.

Наголосив, що оператор системи розподілу має планувати та виконувати, в тому числі за рахунок інвестиційної програми більш ефективні заходи зі зниження технологічних витрат електроенергії в електричних мережах оператора системи розподілу, з метою зниження витрат у майбутніх періодах, а не збільшення.

Відповідно до проведеного аналізу пояснень до розрахунків наданих АТ “Сумиобленерго” на прогнозний період не надано до НКРЕКП, відповідно до критеріїв пункту 4 Положення №981, підтверджуючих матеріалів та розрахунків щодо зміни структури балансу електричної енергії, пов'язаної зі зміною технічних характеристик електричних мереж та/або структури споживання електричної енергії, які могли би вплинути до росту ЕКПТВЕ.

Крім того, з наданих вихідних даних для розрахунку ЕКПТВЕ на 2020 рік спостерігається збільшення витрат електричної енергії в мережах. Тобто, ЕКПТВЕ мають зменшуватись, водночас, АТ “Сумиобленерго” не надано достатнього обґрунтування зростання витрат, а отже це свідчить про неефективну експлуатацію електричних мереж

Відтак, відповідачем, керуючись пунктом 13 статті 17 та підпункту 6 пункту 3 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", з метою недопущення врахування необґрунтованих або завищених обсягів технологічних витрат електричної енергії в мережах розподільних компаній, було затверджено ЕКПТВЕ на 2020 рік з обмеженням до рівня ЕКПТВЕ затверджених на 2019 рік відповідно до критеріїв, які зазначені у пункті 4 Положення №981.

Крім того, у відзиві наголосив, що затвердження розміру економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами на 2020 рік, з урахуванням особливостей процедури голосування на засіданнях НКРЕКП у формі відкритого слухання, відноситься до дискреційних повноважень НКРЕКП. Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Позивач подав відповідь на відзив (т.1, а.с.174-182), в якій наголосив про безпідставність викладених відповідачем у відзиві заперечень, які жодним чином не спростовують наведені у позовній заяві аргументи щодо протиправності оскаржуваної постанови в частині затвердження для АТ "Сумиобленерго" ЕКПТВЕ для І класу напруги на 2020 рік.

Так, вказав, що згідно Положення №981 чітко та однозначно встановлено, що ЕКПТВЕ розраховується за формулою, складові якої визначаються виключно на підставі форм звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ, а також яка вже враховує показник ефективності технологічних втрат електричної енергії. При цьому, НКРЕКП не доводить, що АТ "Сумиобленерго" було завищено обсяги технологічних витрат електричної енергії в розподільчих мережах. Обґрунтований та повний розрахунок ЕПТВЕ, вчинений у відповідності до Положення, наведений АТ "Сумиобленерго" у позовній заяві. Зі своєї сторони відповідач не здійснив обґрунтованого контррозрахунку ЕКПТВЕ.

Відповідач зазначає, що абз. 2 п. 1.3 Положення №981 не містить виключного переліку підстав для затвердження ЕКПТВЕ, при цьому інших (ніж передбачені вказаним Положенням) законодавчо встановлених підстав, процедури затвердження та розрахунку ЕКПТВЕ не наводить.

НКРЕКП у відзиві посилається на п. 2.8 Положення №981 щодо права НКРЕКП у разі потреби вимагати від оператора системи розподілу додаткові дані для підтвердження розрахунку, але всупереч ч. 2 ст. 77 КАСУ не доводить, що таку інформацію при прийнятті оскаржуваної постанови НКРЕКП вимагало від АТ "Сумиобленерго", оскільки жодних додаткових даних НКРЕКП потрібно не було.

Наголосив, що посилання відповідача на п.4 Положення №981 є безпідставними, оскільки перегляд ЕКПТВЕ згідно розділу 4 Положення №981 є іншою процедурою, ніж розрахунок та затвердження ЕКПТВЕ. Предметом позову у цій справі є часткове оскарження оскаржуваної постанови відповідача, яким відповідач затвердив ЕКПТВЕ на 2020 рік для 1 класу напруги для АТ "Сумиобленерго", а не дій НКРЕКП щодо перегляду ЕКПТВЕ у відповідності до п. 4.1 Положення №981.

Також, безпідставними вважає посилання відповідача про неефективну експлуатацію позивачем електричних мереж, оскільки АТ "Сумиобленерго" неухильно дотримується вимог Плану розвитку системи розподілу, який схвалений постановою відповідача від 17.01.2020 № 168 "Про схвалення плану розвитку системи розподілу АТ "Сумиобленерго" на 2020-2024 р.”, а також графіку виконання Інвестиційної програми на 2020 рік, яка була також схвалена постановою відповідача від 22.04.2020 № 869, так само як і Інвестиційні програми на попередні роки. При цьому, вказані План розвитку системи розподілу та Інвестиційна програма на 2020 рік відповідали всім вимогам відповідача, в тому числі й в частині заходів, спрямованих на зниження технологічних витрат електроенергії на її розподіл в електричних мережах, та не містили будь-яких заперечень, про що свідчить їх схвалення безпосередньо самим відповідачем.

Вважає, що АТ "Сумиобленерго" як єдиний ліцензіат з розподілу електричної енергії у Сумській області, несе збитки у своїй господарській діяльності внаслідок порушення його прав, свобод та інтересів відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень та зобов'язаний діяти відповідно ст. 19 Конституції України.

Щодо посилання відповідача на дискреційні повноваження, вказав, що дискреційні повноваження не є необмеженими. В спірних правовідносинах повноваження відповідача, очевидно, не є дискреційними, оскільки існує лише один варіант правомірної поведінки - затвердження ЕКПТВЕ у порядку, встановленому Положенням №981.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (т.1 а.с.200-204, 209-218), в якому підтримав заперечення, викладені у відзиві, просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Додатково відмітив щодо невиконання Інвестиційної програми НКРЕКП, що зумовлює собою неефективне використання електричних мереж, необґрунтованого збільшення технологічних витрат. Так, відповідно до постанови НКРЕКП від 21.02.2020 №454 “Про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ “СУМИОБЛЕНЕРГО” Сектором НКРЕКП у Сумській області здійснено позапланову виїзну перевірку дотримання ПАТ “СУМИОБЛЕНЕРГО” Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1470 (далі - Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), за результатами якої встановлено не виконання шести заходів Інвестиційної програми.

Також, відповідно до сторінки 65, 66 Плану розвитку системи розподілу ПАТ “Сумиобленерго” на 2020-2024 роки, схваленого постановою НКРЕКП від 17.01.2020 №168, позивач декларує динаміку зменшення витрат електроенергії в системі розподілу, а отже відсутні підстави для зростання розміру ЕКПТВЕ.

В підготовчому засіданні 20.08.2020 оголошувалася перерва до 04.09.2020 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі у відповідача (т.1, а.с.197-198), підготовче засідання 04.09.2020 - відкладалося ухвалою суду від 04.09.2020, у зв'язку з продовженням строку відповідачу для подання витребуваних судом доказів на 28.09.2020 (т.1 а.с.231-234). Підготовчі засідання 28.09.2020 відкладалося на 12.10.2020 з метою забезпечення прав сторін для подання ними додаткових доказів та пояснень у справі (т.1 а.с.248), а 12.10.2020 - на 03.11.2020 за клопотанням представника позивача (т.2 а.с.82).

Відповідачем було подано додаткові пояснення на позовну заяву (т.2 а.с.10-12), в яких представник наголосив щодо неефективної роботи зі зниження технологічних витрат електричної енергії. Зокрема, під час затвердження ЕКПТВЕ на 2020 рік оператором системи розподілу АТ “Сумиобленерго” не надано до НКРЕКП підтверджуючих матеріалів та розрахунків щодо відхилення річних ЕКПТВЕ від звітних відносних величин на 5 % на той же період по 1 та/або 2 класу напруги внаслідок зміни структури балансу електричної енергії, пов'язаної зі зміною технічних характеристик електричних мереж та/або структури споживання електричної енергії, при цьому, всі оператори системи розподілу зобов'язані подати до НКРЕКП документи, необхідні для затвердження ЕКПТВЕ.

Крім того, у період 2016 по 2018 роки економічні коефіцієнти затверджувались відповідно до пункту 2.1 розділу II Положення про подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕ від 15.08.2013 року №1110 ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електроенергії за регульованим тарифом були надані до НКРЕКП розрахунки ЕКНТВЕ по І - II класам напруги на ІІ-ІV квартали 2017 року та І квартал 2018 року, які були розраховані за даними їх нормативних характеристик технологічних витрат електроенергії (НХТВЕ) на базі техніко-економічних показників діяльності компаній за 2016 рік (базовий).

На 2019 рік Економічні коефіцієнти затверджувались відповідно до Положення № 981 (зі змінами), ЕКПТВЕ затверджується НКРЕКП на розрахунковий період (рік) на підставі даних форм звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ як середній за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду та не може перевищувати значення середньорічних ЕКНТВЕ на II - IV квартали 2017 року та І квартал 2018 року.

Також, з наданих вихідних даних для розрахунку ЕКПТВЕ на 2020 рік спостерігається збільшення витрат електричної енергії в мережах.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Також пояснення надавалися позивачем (т.2 а.с.102-105), в яких представник відмітив, що ЕКПТВЕ для 1 класу напруги використовується при розрахунку прогнозованих обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на рік, які у свою чергу використовуються для розрахунку операційних витрат для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії, які в свою чергу застосовуються при розрахунку прогнозованих витрат (прогнозованого необхідного доходу) ліцензіата на провадження діяльності з розподілу електричної енергії на прогнозний рік, який є чисельником у формулі для розрахунку тарифу на розподіл електричної енергії для 1 класу напруги. Відтак, цілком очевидним є те, що невірний розрахунок ЕКПТВЕ для 1 класу напруги призведе до невірного розрахунку й тарифу на розподіл електричної енергії для 1 класу напруги.

При цьому, з огляду на формулу, за якою розраховується тариф на послуги з розподілу

електричної енергії для споживачів 2 класу, беззаперечним є те, що у разі зміни тарифу

на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів 1 класу напруги внаслідок

зміни ЕКПТВЕ для 1 класу напруги обов'язково зміниться й тариф на послуги з

розподілу електричної енергії для споживачів 2 класу напруги.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 03.11.2020, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 26.11.2020 (т.2 а.с.95-96), в якому було оголошено перерву до 10.12.2020 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у відповідача та надання часу позивачу для надання письмових пояснень (т.2 а.с.99-100).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, запереченні на відповідь на відзив та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи та додаткові пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що АТ "Сумиобленерго" зареєстрований як юридична особа 20.10.1998 за основним видом економічної діяльності "35.13 Розподілення електроенергії", на час виникнення спірних правовідносин мав організаційно-правову форму господарювання у формі публічного акціонерного товариства, з 22.04.2020 - у формі акціонерного товариства. Вказане вбачається з пояснень позивача, підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, титульним аркушем Повідомлення про інформацію від 22.04.2020 за №86/5441 (т.1, а.с.15-18).

Постановою НКРЕКП №1445 від 16.11.2018 позивачу було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності (т.1 а.с.19-21).

24.09.2019 представником позивача на адресу відповідача було направлено лист з пакетом документів, серед яких форми звітності №2-НКРЕ, №1Б-ТВЕ, розрахунок ЕКСПТВЕ 1 та 2 класу напруги 2020р., необхідних для затвердження ЕКПТВЕ відповідно до п.2.1. Положення №981. В листі додатково зазначено, що фактичні витрат значно відрізняються від звітних за рахунок додаткового корисного відпуску електроенергії побутовим споживачам та актів порушень, які впливають на розрахунок ЕКПТВЕ (т.2, а.с.20-49, т.1, а.с.24-110).

26.09.2019 позивачем також надіслано заяву про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2020р. (т.2, а.с.108,109).

В листопаді 2019р. заступником директора Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики Огньовим А.В. було підготовлено обґрунтування щодо розгляду питання про прийняття постанови НКРЕКП "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" (т.2, а.с.18-19).

19.11.2019 відбулось засідання НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання, фіксування якого здійснювалось протоколом засідання №67 (т.2, а.с.110-126), на якому НКРЕКП постановою №2406 від 19.11.2019 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" затвердила, зокрема, для ПАТ "Сумиобленерго" ЕКПТВ електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік на рівні 0,0201 (1 клас напруги) та 0,0980 (2 клас напруги) (т.1, а.с.22-23, 158-160, т.2, а.с.15-17).

03.12.2019 відбулось відкрите обговорення проекту постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Сумиобленерго», на яких розглядалось узагальнені зауваження та пропозиції до проекту постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Сумиобленерго» (т.1, а.с.115-119). За результатами обговорення, вирішено визнати, що відкриті обговорення відбулися та проведені на засадах гласності та відкритості та оприлюднити протокол відкритого обговорення (т.1, а.с.111-114).

10.12.2019 відповідачем прийнято постанову «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Сумиобленерго» №2686, якою встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії на рівні:

для 1 класу напруги - 123,23 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

для 2 класу напруги - 944,72 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) (т.1, а.с.120-121).

АТ "Сумиобленерго", вважаючи, що постановою №2406 від 19.11.2019 в частині затвердження для позивача ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201 на 2020 рік, відповідачем невірно розраховано вказаний ЕКПТВЕ, що вплинуло на розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VІІІ (далі - Закон України «Про ринок електричної енергії»), ч.3 ст.6 якого визначено, що до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать: затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії; встановлення (зміна) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

Постановою від 05.10.2018 №1175 НКРЕКП було затверджено Порядок встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок встановлення (формування) тарифів), у додатку 16 якого наведено форму Розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на прогнозний рік, який у т.ч. містить таку складову, як економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії (далі - ЕКПТВЕ) на розподіл 1 класу та ЕКПТВЕ на розподіл 2 класу.

Також зазначеною постановою, зокрема, п.п.5.3, 7.21 передбачено, що при розрахунках прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік, операційних витрат для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії, використовуються ЕКПТВЕ, встановлені відповідно до Положення №981.

Даним Положенням №981 (тут і далі - в редакції постанови НКРЕКП від 27.12.2017 №1424), передбачено, що ЕКПТВЕ - відносна величина, розрахована у встановленому цим Положенням порядку (п.1.2). ЕКПТВЕ використовується операторами системи розподілу для визначення обсягів відшкодування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з постачання електричної енергії за вільними цінами на підставі відповідної ліцензії (абз.1 п.1.3).

Згідно абз.2 п.1.3 Положення №981 ЕКПТВЕ затверджується НКРЕКП на розрахунковий період (рік) на підставі даних форм звітності N 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ як середній за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, який розраховується відповідно до глави 3 цього Положення, та не може перевищувати значення середньорічних ЕКНТВЕ за базовий рік.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається саме на вказану норму Положення №981 та відмічає, що даний абзац п.1.3 не містить виключного переліку підстав для затвердження ЕКПТВЕ.

Вказані доводи суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Згідно п.1.2 Положення №981 економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії (далі - ЕКНТВЕ) - відносна величина, яка була розрахована відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 15 серпня 2013 року N 1110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2013 року за N 1532/24064, на II - IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року.

У той же час, всупереч ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не надає належних доказів того, що ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги для АТ "Сумиобленерго" обраховані позивачем у розрахунку на рівні 0,0307 (т.2, а.с.33), більші ніж відповідні значення економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії (ЕКНТВЕ). Більше того, згідно постанови НКРЕКП від 16.03.2017 № 292 "Про затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами І та II класів напруги на II - IV квартали 2017 року та 1 квартал 2018 року" ЕКНТВЕ для 1 класу напруги для АТ "Сумиобленерго" (на той час - ПАТ "Сумиобленерго") становив: II квартал 2017р. 0,0343, III квартал 2017 року - 0,0384, IV квартал 2017 року - 0,0398, І квартал 2018р. - 0,0367 (т.1, а.с.183-187). Тобто вказані розміри ЕКНТВЕ є більшими за розмір, який розрахований позивачем ЕКПТВЕ електромережами для 1 класу напруги у розрахунку - 0,0307 (т.2, а.с.33).

Відтак, зазначені доводи представника відповідача є необґрунтованими.

При цьому, виходячи з формул прогнозованих обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на рік t (O1n_t, O2n_t), операційних витрат для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії (ОВtn), прогнозованих витрат (прогнозованого необхідного доходу) ліцензіата на провадження діяльності з розподілу електричної енергії на прогнозний рік (НДtn), розрахунку тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів 1 класу напруги, що передбачені Порядком встановлення (формування) тарифів, ЕКПТВЕ для 1 класу напруги використовується при розрахунку прогнозованих обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл на рік t (O1n_t), який у свою чергу використовується для розрахунку операційних витрат для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії (ОВtn), які в свою чергу застосовуються при розрахунку прогнозованих витрат (прогнозованого необхідного доходу) ліцензіата на провадження діяльності з розподілу електричної енергії на прогнозний рік (НДtn), який є чисельником у формулі для розрахунку тарифу на розподіл електричної енергії для 1 класу напруги.

При цьому, як вже зазначалось вище, згідно із п.1.2 Положення №981 ЕКПТВЕ - відносна величина, розрахована у встановленому цим Положенням порядку. Так, порядок розрахунку та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозований період визначено розділом 2 Положення №981, відповідно до п.п.2.1, 2.2 якого щороку всі оператори системи розподілу подають до НКРЕКП документи, необхідні для затвердження ЕКПТВЕ, а саме форми звітності N 2-НКРЕ (місячна) "Звітні дані про обсяги передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та нормативні технологічні витрати електроенергії за 1 - 2 класами напруги" (далі - форма звітності N 2 НКРЕ) та 1Б-ТВЕ "Структура балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії (ТВЕ) на передачу по електричних мережах" (далі - 1Б-ТВЕ) за три завершені річні періоди (січень - грудень), на базі яких розраховуються ЕКПТВЕ, а також протокол затвердження НХТВЕ, розрахований на базі завершеного річного періоду.

Оператори системи розподілу, які не перейшли на стимулююче регулювання надають до НКРЕКП розраховані ЕКПТВЕ не пізніше 01 листопада.

Оператори системи розподілу, якими прийнято рішення щодо впровадження стимулюючого регулювання, надають до НКРЕКП розраховані ЕКПТВЕ за місяць до їх затвердження.

ЕКПТВЕ розраховується НКРЕКП на прогнозний період на підставі даних форми звітності N 2-НКРЕ, 1Б-ТВЕ та розрахованого ЕКНТВЕ на II - IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року.

У свою чергу формула розрахунку ЕКПТВЕ 1 класу напруги визначена в п.3.2 Положення №981, в якій для розрахунку застосовуються такі величини:

- середні за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, звітні фактичні витрати електричної енергії на 1 класі напруги відповідно до форм звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ, тис. кВт·год;

- показник ефективності технологічних витрат електричної енергії, параметр регулювання, що має довготерміновий строк дії, який встановлюється НКРЕКП на регуляторний період на 1 класі напруги, %. Якщо оператор системи розподілу не переходить на стимулююче регулювання, то значення дорівнює 0,5;

- середні за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, обсяги розподілу електроенергії споживачам на 1 класі напруги відповідно до форм звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ, тис. кВт·год.

Тобто Положенням №981 чітко передбачено, що ЕКПТВЕ - величина, розрахована у встановленому цим Положенням порядку, в якому, зокрема, у п.3.2 визначено формулу розрахунку ЕКПТВЕ 1 класу напруги, складові якої визначаються виключно на підставі форм звітності №2-НКРЕ та №1Б-ТВЕ. Приписами Положення №981 не передбачено право відповідача відступати від порядку здійснення розрахунку ЕКПТВЕ визначеного у даному Положенні №981.

Крім того, згідно ч.12 ст.2 Закону України «Про ринок електричної енергії» рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності. Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб'єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Водночас, судом встановлено, та це визнавалось представником відповідача у відзиві та в судовому засіданні ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги був визначений НКРЕКП на рівні попереднього року, тобто без застосування формули, передбаченої у п.3.2 Положення №981.

Визначаючи ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги саме в такий спосіб, НКРЕКП ні в оскаржуваній постанові, ні в ході засідання НКРЕКП 19.11.2019 (т.2, а.с.110-126) ні представником відповідача під час розгляду справи в суді не було надано будь-якого належного обґрунтування з посиланням на норми Положення №981 чи на інший нормативно-правовий акт, визначення ЕКПТВЕ саме в такий спосіб.

Будь-яких належних доказів на підтвердження обґрунтованості встановленого для позивача ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги на 2020р. на рівні 0,0201 відповідачем суду також не надано. Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без дотримання норм Положення №981 та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

В судовому засіданні представник відповідача зазначав, що дійсно Положенням №981 не передбачено підстав для встановлення ЕКПТВЕ на рівні попереднього року за певних умов, однак, в обґрунтування своєї позиції посилався на неефективну експлуатацію позивачем електричних мереж, на листи управлінь Служби безпеки України та перевірку позивача, за результатами якої винесено постанову про накладення штрафу.

Вказані доводи та надані лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 17.02.2020 №8/2/3-565 (т.2, а.с.86-87), в якому йдеться про можливе подання ПАТ «Сумиобленерго» недостовірних даних, зазначених у звіті ПАТ «Сумиобленерго», передбаченого розділом 5 постанови НКРЕКП від 04.09.2018 №955, лист Управління Служби безпеки України в Сумській області від 05.06.2020 №6/1257 (т.1, а.с.206,221-222, т.2, а.с.13-14), в якому відмічено про невиконання позивачем в повному обсязі інвестиційної програми на 2019р., акт перевірки від 10.03.2020 №74, довідку Державної інспекції енергетичного нагляду України від 10.03.2020 (т.2, а.с.50-63), постанову відповідача від 08.04.2020 №787 «Про накладення штрафу на ПАТ «Сумиобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» (т.2, а.с.64-67), суд не приймає до уваги, оскільки зазначені докази - листи, довідка, акти, постанова були складені вже після прийняття оскаржуваної постанови від 19.11.2019 №2406 та вони не були покладені в основу її прийняття, в той час як згідно ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також суд відмічає, що зазначені вище докази та твердження представника відповідача не спростовують висновок суду про те, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв не на підставі, встановленої законом, оскільки Положення №981, яке регулює порядок визначення ЕКПТВЕ не передбачає можливості відступити від порядку здійснення розрахунку ЕКПТВЕ, визначеного у даному Положенні №981.

Посилання представника відповідача як на підставу правомірності оскаржуваної постанови на п.4 Положення №981 та на те, що відповідно до проведеного аналізу пояснень до розрахунків наданих АТ “Сумиобленерго” на прогнозний період не надано до НКРЕКП, відповідно до критеріїв розділу 4 Положення №981, підтверджуючих матеріалів та розрахунків щодо зміни структури балансу електричної енергії, пов'язаної зі зміною технічних характеристик електричних мереж та/або структури споживання електричної енергії, які могли би вплинути до росту ЕКПТВЕ, а тому у відповідача не було підстав для перегляду в сторону збільшення ЕКПТВЕ при розрахунку, судом не приймається до уваги, оскільки перегляд ЕКПТВЕ згідно розділу 4 Положення №981 є іншою процедурою ніж розрахунок та затвердження ЕКПТВЕ. Предметом позову у цій справі є часткове оскарження індивідуального акту, яким відповідач затвердив ЕКПТВЕ на 2020 рік для 1 класу напруги для АТ «Сумиобленерго», а не дій НКРЕКП щодо перегляду ЕКПТВЕ у відповідності до п. 4.1 Положення №981.

Таким чином, враховуючи те, що постанова НКРЕКП від 19.11.2019 року №2406 стосується саме затвердження ЕКПТВЕ на 2020 рік, а не їх перегляду, судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на критерії, встановлені розділом 4 Положення №981.

Згідно із ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідача від 19.11.2019 №2406 в частині, що стосується позивача, прийнята не на підставі Положення №981, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак, вона не відповідає критеріям правомірності визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови в частині затвердження для акціонерного товариства "Сумиобленерго" економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201 є обґрунтованими у зв'язку з чим, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати дану постанову в цій частині та зобов'язання відповідача здійснити для ПАТ «Сумиобленерго» перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п.3.2 відповідно до п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 981 від 27.07.2017, в редакції Постанови від 29.12.2017 №1424, з 1 січня 2020р.

При цьому, враховуючи, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок з 01.01.2020 суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок ЕКПТВЕ 1 класу напруги відповідно до п.3.2 Положення №981 саме в редакції Постанови НКРЕКП від 29.12.2017 №1424, чинної на 01.01.2020.

Стосовно вимог про зобов'язання відповідача визначити ЕКПТВЕ 1 класу напруги для позивача у конкретному розмірі - на рівні 0,0307, а також вимог про здійснення перерахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та 2 класу напруги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч.4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому аналіз положень Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Враховуючи обумовлене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Згідно із ч.ч.1,5 ст.14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VІІІ засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно. Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні. Кожний член Регулятора має один голос. Член Регулятора, не згодний з прийнятим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, яка додається до такого рішення.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Згідно п.6 ч.3 ст.3, а також п.13 ст.17 вказаного Закону, основними завданнями Регулятора є: реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Відповідно до пп.пп.2.2 - 2.5 Положення №981 ЕКПТВЕ розраховується НКРЕКП на прогнозний період на підставі даних форми звітності N 2-НКРЕ, 1Б-ТВЕ та розрахованого ЕКНТВЕ на II - IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року.

НКРЕКП розглядає надані матеріали у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання, а також готує необхідні документи щодо затвердження ЕКПТВЕ для розгляду на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання.

Інформацію про прийняте рішення щодо затвердження ЕКПТВЕ НКРЕКП доводить оператору системи розподілу не пізніше 20 числа місяця, що передує прогнозному періоду.

ЕКПТВЕ вводиться в дію з першого числа відповідного місяця до кінця року.

При цьому, відносини щодо формування ліцензіатами та/або суб'єктами господарювання, які планують здійснювати діяльність з розподілу електричної енергії (далі - ліцензіати), тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та встановлення цих тарифів НКРЕКП, регулює Порядок встановлення (формування) тарифів, відповідно до п.1.3 якого Питання щодо встановлення тарифів розглядаються на засіданні НКРЕКП, яке проводиться у формі відкритого слухання (далі - засідання), з урахуванням вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866.

Тобто, з урахуванням приписів розділу 2 Положення №981, Порядок встановлення (формування) тарифів, суд звертає увагу, що питання розрахунку та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозний період, як і питання встановлення тарифу належить до компетенції відповідача та підлягає розгляду на засіданні НКРЕКП, на підставі документів, поданих операторами системи розподілу. Відтак, суд не може зобов'язати відповідача встановити ЕКПТВЕ для 1 класу напруги на 2020 рік для позивача у конкретному розмірі, так як уповноважений лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні відповідних дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин. Водночас, суд зазначає, що саме у процесі виконання рішення суду Регулятором, у відповідності до вимог вказаного вище Положення №981, буде розраховано та затверджено ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2020 рік, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача визначити ЕКПТВЕ 1 класу напруги для позивача у конкретному розмірі - на рівні 0,0307 не підлягають задоволенню.

Також, враховуючи, що постанова відповідача від 10.12.2019 №2686 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Сумиобленерго» позивачем не оскаржується та вона не є предметом розгляду у даній справі, суд не досліджував обставини прийняття такої постанови, встановлення тарифів є виключної компетенцією відповідача, крім того, станом на момент розгляду справи відповідачем ще не здійснено перерахунку ЕКПТВЕ 1 класу напруги для позивача на 2020р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про здійснення перерахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та 2 класу напруги, задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь АТ "Сумиобленерго" в рахунок повернення судовий збір у розмірі 2102,00грн. сплачений при подачі позову до суду згідно платіжного доручення від 12.05.2020 (т.1 а.с.14).

При цьому, суд зауважує, що позивачем фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру, з якою пов'язано інші дві вимоги немайнового характеру. Відтак, поверненню підлягає судовий збір саме у розмірі 2102,00грн. Кошти у розмірі 4204,00грн., сплачені згідно платіжного доручення від 12.05.2020 (т.1, а.с.14), є сплаченими надмірно, та згідно п.п.1 п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" можуть бути повернені за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства "Сумиобленерго" (40035, м.Суми, вул.І.Сірка, буд.7, код ЄДРПОУ 23293513) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Смоленська, буд.19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправним та скасування окремих положень індивідуального акту - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2406 від 19.11.2019 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження для акціонерного товариства "Сумиобленерго" економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201.

Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити для акціонерного товариства "Сумиобленерго" перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу напруги на 2020 рік відповідно до вимог п. 3.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №981 від 27.07.2017 в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 №1424, з 1 січня 2020 року.

Стягнути на користь акціонерного товариства "Сумиобленерго" (40035, м.Суми, вул.І.Сірка, буд.7, код ЄДРПОУ 23293513) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Смоленська, буд.19, код ЄДРПОУ 39369133) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір 2102,00грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21.12.2020.

Суддя І.Г. Шевченко

Попередній документ
93704435
Наступний документ
93704437
Інформація про рішення:
№ рішення: 93704436
№ справи: 480/3100/20
Дата рішення: 10.12.2020
Дата публікації: 24.12.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.02.2022)
Дата надходження: 15.02.2022
Предмет позову: визнання протиправним та скасування окремих положень індивідуального акту
Розклад засідань:
03.06.2020 10:00 Сумський окружний адміністративний суд
20.08.2020 10:00 Сумський окружний адміністративний суд
04.09.2020 11:00 Сумський окружний адміністративний суд
28.09.2020 10:00 Сумський окружний адміністративний суд
12.10.2020 13:30 Сумський окружний адміністративний суд
03.11.2020 13:30 Сумський окружний адміністративний суд
26.11.2020 10:30 Сумський окружний адміністративний суд
10.12.2020 10:00 Сумський окружний адміністративний суд
30.03.2021 11:05 Другий апеляційний адміністративний суд
12.01.2023 13:20 Другий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГУБСЬКА О А
КАЛИНОВСЬКИЙ В А
П'ЯНОВА Я В
РАДИШЕВСЬКА О Р
СОКОЛОВ В М
суддя-доповідач:
ГУБСЬКА О А
КАЛИНОВСЬКИЙ В А
П'ЯНОВА Я В
РАДИШЕВСЬКА О Р
СОКОЛОВ В М
ШЕВЧЕНКО І Г
ШЕВЧЕНКО І Г
відповідач (боржник):
Національна комісія
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
заявник:
Акціонерне товариство "Сумиобленерго"
заявник апеляційної інстанції:
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
заявник касаційної інстанції:
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
позивач (заявник):
Акціонерне товариство "Сумиобленерго"
представник позивача:
Довганюк Роман Миколайович
суддя-учасник колегії:
БІЛАК М В
ЄРЕСЬКО Л О
ЗАГОРОДНЮК А Г
КАЛАШНІКОВА О В
КОНОНЕНКО З О
ЛЮБЧИЧ Л В
МАЦЕДОНСЬКА В Е
МІНАЄВА О М
ПРИСЯЖНЮК О В
що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комуналь:
Акціонерне товариство "Сумиобленерго"
Національна комісія
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг