21 грудня 2020 року м. Рівне №460/7011/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доДержавної установи "Полицька виправна колонія (№76)"
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної установи «Полицька виправна колонія (№76)» (далі - відповідач), в якому просило суд стягнути податковий борг на суму 45 304,21грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем обліковується борг в сумі 45 304,21грн. по податку на доходи фізичних осіб. Даний податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, якими контролюючим органом збільшено зобов'язання за штрафними санкціями. В зв'язку з несплатою протягом строків, встановлених пунктом 57.3 статті 57 ПКУ, вказані зобов'язання набули статусу податкового боргу. З підстав наведених в позовній заяві, позивач просив суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 06.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
У встановлений ухвалою суду строк, відповідачем на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву. Відповідач заявлені позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними, оскільки ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 у справі № 817/1263/14 встановлено розстрочку виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 по стягненню податкової заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у сумі 266392,85 грн. Тобто, вказаною ухвалою суду встановлено розстрочку на три роки, починаючи з 01.11.2014, шляхом сплати щомісяця частини боргу у розмірі 7399,80грн. включаючи пеню, 30 числа кожного місяця, останній платіж 30.09.2017. Також між податковим органом та Державною установою «Полицька виправна колонія (№76)» укладено договір про розстрочення податкового боргу № 1/Г-8 від 22.01.2015 під проценти, строком сплати з 27.02.2015 по 29.09.2015, про сплату штрафу не зазначено. Відтак, відповідач вказав, що повністю виконав вимоги ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 у справі № 817/1263/14 та умови договору про розстрочення податкового боргу № 1/Г-8 від 22.01.2015, тобто установа сплатила всю суму податкового боргу. Таким чином, позивачем не доведено факту порушення відповідачем норм податкового законодавства, оскільки установою виконано всі зобов'язання перед ДПС. З підстав наведених у відзиві представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову повністю(а.с.45-50).
Враховуючи те, що відповідачем подано відзив на позовну заяву у строк встановлений ухвалою суду від 06.10.2020, то підстави для поновлення строку подачі відзиву відсутні.
Оскільки, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
За Державною установою «Полицька виправна колонія (№76)» відповідно до інтегрованих карток станом на 01.08.2020 обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у загальній сумі 45304,21грн.
Дана заборгованість виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») від 26.12.2017 № 0117871310;
- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») від 25.01.2019 № 0000251305
- податкового повідомлення-рішення (форма «ШС») від 03.06.2020 № 0006373305
- нарахування пені на суму 13313,16грн.
Крім того, наявність податкового боргу в загальній сумі 45304,21грн. підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом згідно інтегрованих карток платника податків, витягами з інтегрованих карток платника податків та розрахунку виникнення боргу по платежах до бюджету (а.с.4, 5, 19-36).
На момент розгляду справи судом, борг перед бюджетом на загальну суму 45304,21грн. відповідачем не погашено. Доказів щодо сплати чи часткового погашення зазначеної суми податкового боргу, відповідачем суду також не надано.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із пункту 54.5 статті 54 цього Кодексу, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом встановлено, що 08.05.2020 на підставі актів перевірки № 000054/17-00-33-05/8564370 від 08.05.2020, № 10/17-00-13-05/08564370 від 03.01.2019, № 006831/17-00-13-10/8564370 від 26.12.2017 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема: від 26.12.2017 № 0117871310, від 25.01.2019 № 0000251305, від 03.06.2020 № 0006373305.
Вказаними повідомленнями - рішеннями донараховано штрафні санкції на підставі ст.126 Податкового кодексу України та нараховано пеню відповідно до ст.129 цього Кодексу.
Державна установа «Полицька виправна колонія (№76)» у відзиві на позовну заяву звертає увагу, що в повному обсязі виконала вимоги ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 у справі № 817/1263/14 та умови договору про розстрочення податкового боргу № 1/Г-8 від 22.01.2015, а саме своєчасно сплатила розстрочену суму грошового зобов'язання та проценти на розстрочену суму податкового боргу на загальну суму 368 189,23грн, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.59-121).
З аналізу матеріалів по справі слідує, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 у справі № 817/1263/14 встановлено розстрочку виконання постанови суду від 07.10.2014 по справі № 817/1263/14 про стягнення податкової заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у сумі 266 392,85грн. На виконання ухвали суду про розстрочку податкового боргу, відповідач вказує, що сплатив борг у сумі 22099,70грн., відповідно до платіжних доручень № 2037 від 11.11.2014 та № 2310 від 24.12.2014(а.с.59, 60).
Також, укладеним договором № 1/Г-8 від 22.01.2015 між податковим органом і відповідачем, останньому розстрочено податковий борг на суму 245 293,15грн, який він теж погасив(а.с.55-56).
Відповідно до п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Згідно із п.100.2 ст.100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.100.6 ст.100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Згідно із п.100.7 ст.100 Податкового кодексу України відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Надаючи оцінку вищезазначеним доказам та обставинам, суд враховує, що відповідачем не надані докази своєї незгоди із податковими повідомленнями-рішеннями, зокрема: від 26.12.2017 № 0117871310, від 25.01.2019 № 0000251305, від 03.06.2020 № 0006373305, на підставі яких донараховано штрафні санкції.
Позаяк оскарження відповідачем вищенаведених податкових повідомлень - рішень в адміністративному порядку та судовому порядку - до суду не надходило, а тому податкові зобов'язання відповідача є узгодженими, набули статусу податкового боргу та підлягають до сплати.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості того, що штрафні санкції нараховані позивачем для відповідача, відповідно до вказаних податкових повідомлень-рішень, обраховані на суми розстрочених грошових зобов'язань, які вчасно та у строки сплачувалися установою.
Крім того, зі змісту приєднаних відповідачем платіжних доручень (а.с.59-121) встановлено, що погашення боргу здійснювалося на виконання умов договору № 1/Г-8 від 22.01.2015, укладеного між податковим органом і відповідачем, відповідно до якого останньому розстрочено податковий борг.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається:
- при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу,
- після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Судом встановлено, що позивачем у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України для відповідача нараховано пеню у сумі 13313,16грн, яка на день розгляду справи не погашена.
В силу вимог статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 17.04.2018 № 3523-17 на загальну суму 48 789,17грн. (а.с.10). У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася.
Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
В матеріалах справи також наявні відомості про відкриті банківські рахунки, що обліковуються за Державною установою «Полицька виправна колонія (№76)» (а.с.7-8).
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, відповідач доказів сплати чи часткової сплати податкового боргу в сумі 45304,21грн - суду не надав.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою та станом на дату вирішення справи набула статусу податкового боргу. Відтак, позов є обґрунтований та підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у суду, - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,33023, код ЄДРПОУ 43142449) до Державної установи "Полицька виправна колонія (№76)" (с. Іванчі,Володимирецький район, Рівненська область,34375. код ЄДРПОУ 08564370) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.
Стягнути з Державної установи «Полицька виправна колонія (№76)», яка має податковий борг, з рахунків такого платника, на суму податкового боргу 45304,21грн (сорок п'ять тисяч триста чотири гривні двадцять одна гривня): податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п (11010100) - 45304,21грн. - Володимирецький район, рахунок UA828999980333109340000017057, МФО 899998, код отримувача 38019856.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 21 грудня 2020 року.
Суддя Д.П. Зозуля