22 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/6703/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Пирятинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
17.11.2020 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконавчого комітету Пирятинської міської ради про:
- визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Пирятинської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 15 жовтня 2020 року;
- визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Пирятинської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;
- зобов'язання виконавчий комітет Пирятинської міської ради розглянути запит від 15 жовтня 2020 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Глобино вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернулася до відповідача із запитом від 15.10.2020 на отримання публічної інформації щодо наявності на території м. Пирятин вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вказаний запит відповідач отримав 20.10.2020, однак відповіді на запит протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту не надав. Тобто, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.12.2020 до суду надійшов відзив Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог останньої. Зазначає, що 26.10.2020 виконавчим комітетом отримано запит на отримання публічної інформації від гр. ОСОБА_1 щодо наявності вільних земельних ділянок на території м. Пирятин під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд. 30.10.2020 після підготовки проекту відповіді її зареєстровано в журналі вихідної документації за №33/02-36 та надіслано у письмовій формі на адресу позивача з використанням звичайного конверту по Україні, оскільки Законом України "Про доступ до публічної інформації" та іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку надсилання розпорядником інформації письмового листа-відповіді на запит на отримання інформації саме рекомендованим поштовим відправленням (а.с.11).
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
15.10.2020 ОСОБА_1 направила до Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області запит на отримання публічної інформації, в якому просила надати інформацію про наявність на території м. Пирятин вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з орієнтирами розташування. Відповідь на вказаний запит заявник просила надіслати за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
Зазначений запит Виконавчим комітетом Пирятинської міської ради Полтавської області отримано 20.10.2020 о 17:18, що підтверджується інформацією із веб-сайту Укрпошти згідно посилання https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html за результатами відстеження відправлення за номером 1800804613765 (а.с.4) та зареєстровано відповідачем 26.10.2020, що підтверджується відповідачем відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції (а.с.15).
30.10.2020 за №33/02-36 Виконавчий комітет Пирятинської міської ради Полтавської області підготував на ім'я позивача лист (а.с.16).
Позивач, вказуючи на фактичне ненадання відповідачем відповіді на його запит на отримання публічної інформації, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно зі статтею 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною п'ятою статті 6 Закону №2939-VІ визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Статтею 12 Закону №2939-VІ встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Частиною четвертою статті 13 Закону №2939-VІ визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Частиною другою статті 19 Закону №2939-VІ визначено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини третьої статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Частинами четвертою та п'ятої статті 19 Закону №2939-VІ встановлено, що письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 23 Закону №2939-VІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
Абзацом другим частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Суд наголошує, що згідно позовної заяви позивачем не ставиться під сумнів відповідність вимогам вказаних норм наданої відповідачем відповіді, оскільки остання фактично не отримана.
Судом встановлено, що 15.10.2020 ОСОБА_1 направила до Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області запит на отримання публічної інформації, в якому просила надати інформацію про наявність на території м. Пирятин вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з орієнтирами розташування. Відповідь на вказаний запит заявник просила надіслати за адресою: 18008, м. Черкаси, пров. Дмитра Гуні,4 (а.с.15).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що вказаний запит Виконавчим комітетом отримано 20.10.2020 (а.с.4).
У відзиві на адміністративний позов відповідач стверджує, що відповідь на запит на отримання публічної інформації від гр. ОСОБА_1 надіслано у письмовій формі на адресу позивача з використанням звичайного конверту по Україні, оскільки Законом України "Про доступ до публічної інформації" та іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку надсилання розпорядником інформації письмового листа-відповіді на запит на отримання інформації саме рекомендованим поштовим відправленням.
Позивач же у позові наполягає, що відповіді на свій запит він не отримав.
З цього приводу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 №2759-III передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Аналізуючи вказані норми, можна зробити висновок, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Разом з тим, жодного з вказаних документів, як і будь яких інших документів на підтвердження фактичного направлення позивачу відповіді на запит відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на надіслання відповіді на запит на адресу позивача у письмовій формі з використанням звичайного конверту по Україні, та лише фіксує дійсне оформлення за №33/02-36 Виконавчим комітетом Пирятинської міської ради Полтавської області на ім'я позивача від 30.10.2020, відповідно до якого за результатами розгляду запиту на отримання публічної інформації інформується про відсутність на території м. Пирятин вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.16).
Суд відмічає ту обставину, що твердження позивача стосовно того, що відповідь на запит про публічну інформацію ним не отримано ні у п'ятиденний термін, ні взагалі - жодним чином не спростовані відповідачем у ході судового розгляду справи.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію та в частині визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання публічної інформації за запитом - підлягають задоволенню.
Однак, при цьому суд не погоджується із обраним позивачем способом захисту його порушеного права на отримання публічної інформації.
Позивач просить зобов'язати Виконавчий комітет Пирятинської міської ради розглянути запит від 15.10.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Пирятин вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
У ході судового розгляду суд встановив, що цей запит фактично був розглянутий. Запитувана інформація викладена в листі Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області від 30.10.2020 за №33/02-36, але належні докази направлення вказаного листа позивачу надані не були.
Таким чином, фактично розглянувши запит, відповідач протиправно не надав запитувану інформацію позивачу, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Виконавчого комітету Пирятинській міської ради надати ОСОБА_1 інформацію у відповідь на її запит від 15.10.2020.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою, третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
В матеріалах наявна копія фіскального чеку на суму 17,00 грн по сплаті поштових послуг щодо направлення Виконавчому комітету Пирятинської міської ради Полтавської області запиту на отримання публічної інформації.
Такі витрати не є судовими витратами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки понесені позивачем поза межами розгляду даної справи, а тому не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Пирятинської міської ради (вул. Соборна, 21, м. Пирятин, Полтавська область, ідентифікаційний код 04053296) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 15 жовтня 2020 року.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит ОСОБА_1 від 15 жовтня 2020 року на отримання публічної інформації.
Зобов'язати Виконавчий комітет Пирятинської міської ради Полтавської області надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 15 жовтня 2020 року на отримання публічної інформації.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко