Справа № 420/10455/20
21 грудня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО» (вул. Ак. Глушка, 29, офіс 623, м. Одеса, 65104) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135), Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) про визнання протиправним та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №214517 від 14.09.2020 року,
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО» до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:
- Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №214517 від 14.09.2020 року, видану Управлінням Уктрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Виклад позиції позивача.
В обґрунтування адміністративного позову Позивачем зазначено, що оскаржена постанова є незаконною та необгрунтованою, оскільки факт порушення Позивачем абз. 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», при проведенні перевірки органами Укртрансбезпеки, не доведений, а тому порушує права та інтереси ТОВ «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО».
Суд зауважує, що Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заяви чи клопотанння сторін.
25.11.2020 року від ержавної служби України з безпеки на транспорті надійшла заява про заміну належного відповідача.
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
Процесуальні дії судом не вчинялись.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Протокольною ухвалою суду від 21.12.2020 судом залучено у якості співвідповідача Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Обставини справи.
14.09.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №214517 з ТОВ "ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО", якою стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. за нібито допущення порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч.1 ст. 60 цього закону.
З постановою Управління Укртрансбезпеки у Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №214517 від 14.09.2020 року ТОВ "ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО" категорично не згодне, вважає її незаконною, такою, що має бути скасованою судом.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до відповідальності став Акт №228131, складений 22.07.2020 року.
З вказаного акту вбачається, що 22.07.2020 року о 21 год. 35 хв. на 112 км. автомобільної дороги Бориспіль - Дніпро - Маріуполь працівниками управління Укртрансбезпеки у Донецькій області було проведено перевірку транспортного засобу MAN, державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Під час перевірки було виявлено порушення - перевезення вантажу з перевищенням встановлених ПДР України габаритно-вагових норм від 10% до 20% без відповідного дозволу. Загальна маса транспортного засобу 41500 кг, навантаження на строєну вісь 24440 кг.
Також, 22.07.2020 року працівниками управління Укртрансбезпеки у Донецькій області було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №038668.
В цьому акті зазначено суб'єкта, що перевіряється - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Крім того, 22.07.2020 року працівниками управління Укртрансбезпеки у Донецькій області було складено Розрахунок плати за проїзд великовагового ті або великогабаритного транспортного засобу на 459,54 ЄВРО. Платником в цьому розрахунку визначено ОСОБА_1 .
Позивач вважає Постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 214517 від 14.09.2020 року, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся із даним позовом до суду.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з п.8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відповідно до пп.15 п.5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, крім іншого, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з п.п.3-4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п.15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з п.16 Порядку № 1567, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Укртрансінспекція”, та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також, Закон України “Про автомобільний транспорт” визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Стаття 1 зазначеного Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення-перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Стаття 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Частина 3 статті 48 Закону, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879
У відповідності до п.п. 2-5 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р № 1306.
Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Згідно з п. 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до п.6 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
У відповідності п. 12 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Згідно з п. 13 Порядку №879, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року).
Відповідно до пп.4 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з п.21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.
Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Згідно з абз.15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Висновки суду.
Спірні правовідносини в даній справі виникли з приводу, протиправного на думку позивача, з боку Управління Укртрансбезпеки в Одеській області винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі Акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не погоджується із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214517 від 14.09.2020 року у сумі 17000,00 грн. до ТОВ «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО», виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, У зв'язку з необхідністю перевезення вантажу - пшениці за маршрутом с. Добропілля Донецької області - Маріупольський торговельний порт, від замовника - ТОВ «Перспектива» до вантажоодержувача - TOB «СТТ», ТОВ ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО" взяло на себе обов'язки за замовленням ТОВ «Перспектива» та за його рахунок організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, а саме здійснення перевезення вантажу за вказаним маршрутом.
Для цього, між ТОВ «Перспектива» та ТОВ «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО» булo укладено Договір №08.07.2020 від 08.07.2020.
В свою чергу, для організації перевезення вантажу, між TOB «ТЕК СПЕЦТРАНС -АГРО» та перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір-заявку №1 від 20.07.2020.
Отже, у вказаній ситуації ТОВ «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО» виступало в якості експедитора (організатора) перевезення вантажу.
Безпосереднім перевізником виступала фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , що підтверджується Договором-заявкою №1 від 20.07.2020 року.
Судом встановлено, що в товарно-транспортній накладній №32 від 22.07.2020 року ТОВ «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО» зазначено як автомобільний перевізник, однак вказане не може бути підставою для визначення в даній ситуацій товариства як безпосереднього перевізника (який безпосередньо виконував перевезення), оскільки товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений в першу чергу для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення.
Саме водій, який є перевізником - ФОП ОСОБА_1 приймав вантаж на перевезення, здавав вантаж у місці вивантаження, про що свідчать його підписи в ТТН.
Виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт та Акт був складений відносно іншого суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1 .
Однак, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області не звернуто уваги на те, у відношенні кого проводилась перевірка, безпідставно та помилково визначено, що перевізником виступало TOB «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО».
Адміністративно-господарський штраф є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, визначених в ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України.
За ч. 1 ст. 241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, що закріплено в ч. 1 абз. 19 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З викладеного вбачається, що відповідальність за порушення, ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу може бути застосовано виключно до суб'єкта господарювання, який безпосередньо провадив діяльність у сфері автомобільного транспорту.
Суд зазначає, що TOB «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО» у даному випадку не є автомобільним перевізником, особою, яку може бути притягнуто до відповідальності за порушення, яке вона не вчиняла та не могла вчинити.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що безпосередньо ТОВ «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО» здійснювало перевезення вантажу та допустило перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Таким чином, Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності застосування до позивача, ТОВ «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО», адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., а тому постанова № 214517 від 14.09.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).
На підставі викладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 5-9, 72-73, 77, 139, 159, 241-246, 250-251, 263 КАСУкраїни, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО» (вул. Ак. Глушка, 29, офіс 623, м. Одеса, 65104) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135), Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 214517 від 14.09.2020 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК СПЕЦТРАНС-АГРО» (код ЄДРПОУ 41534920) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бутенко А.В.
.