Рішення від 09.12.2020 по справі 420/151/20

Справа № 420/151/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Цибулі Ю.І.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП Головного управління Національної поліції в Одеській області Хмельницького Володимира Вікторовича про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми моральної і матеріальної шкоди, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП Головного управління Національної поліції в Одеській області Хмельницького Володимира Вікторовича, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, позивач просить:

- визнати незаконними дії відповідача по зухвало-ганебному зволіканню власними службовими обов'язками;

- зобов'язати відповідача у одному із міських публічних засобів публічної інформації розмістити вибачення перед позивачем літньою людиною за фактом завдання йому зухвало-ганебними діями суттєвої моральної і матеріальної шкоди;

- стягнути з відповідача нанесену позивачу його незаконними діями моральну і матеріальну шкоду у розмірі 50000,00 грн. за завдання позивачу матеріальної і моральної шкоди, що призвело до значного погіршення стану його здоров'я та приниження його громадської гідності.

Ухвалами суду від 17.02.2020 року судом: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 16.03.2020 року: вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; зупинено провадження у справі - до відміни обмежувальних протиепідемічних заходів; 25.08.2020 року: поновлено провадження у справі.

03.11.2020 року від відповідача до суду електронною поштою надійшло клопотання, вхід. № ЕП/19678/20, в якому останній просить здійснити розгляд справи без його участі. (а.с.148)

Виходячи з вищенаведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в режимі відеоконференції за даною явкою.

В судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 12.11.2019 р. о 09 годині 45 хвилин позивач зателефонував по телефону 102 до чергової частини поліції з заявою про вчинення кримінального злочину директором Подільського Одеської області міського центру безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2. , який отримуючи понад 15 тисяч гривень коштів з державного бюджету України у якості заробітної платні зловживає своїм службовим становищем, що полягає у систематичній відсутності посадової особи на робочому місці, натомість перебування «добродія» в інтересах закладу у іншому місці встановити неможливо;

- своє повідомлення позивач зателефонував і виклав безпосередньо у приміщенні Подільського міського центру безоплатної вторинної правової допомоги, куди завітав вже не уперше для отримання від керівництва закладу пояснень чому позивачу на 100 відсотків безпідставно відмовлено у наданні безоплатної правової допомоги, начебто тому що впродовж чинного 2019 р. бюджетного року звертався до закладу для отримання безоплатної правової допомоги по понад 6 (шести) справам, хоча у дійсності впродовж чинного 2019 р. бюджетного року позивач жодного разу не звертався і будь-яка правова допомога Подільським міським центром БВПД позивачу впродовж року не надавалася. Тому у своїй заяві до чергової частини Головного управління Національної поліції в Одеській області про злочин, позивач просив внести викладені ним відомості щодо одержання посадовою особою неправомірної вигоди у якості заробітної, але не заробленої платні, провести слідство, яким встановити доцільність постійної відсутності посадової особи на робочому місці, відповідність дійсності відомостей у табелі відвідувань робочого місця, наказів про відрядження, встановити чи дійсно ці відрядження мали місце, обсяг робіт виконаних посадовцем під час перебування у відрядженні;

- як позивач обіцяв, очікував наряд поліції на чолі зі слідчим впродовж однієї години. Майже через одну годину 10 годині 40 хвилин знову зателефонував на 102 та повідомив про відсутність наряду поліції на місці злочину і то що позивач не чекає наряду поліції на місці злочину, на підставі того, що вимушений негайно поїхати до суду для участі у судовому засіданні, тому просив у подальшому лише зв'язатися з позивачем по телефону;

- коли об 11 годині 50 хвилин, після закінчення судового засідання, прямуючи до свого помешкання на велосипеді, проїздив повз будівлі Подільського БВПД позивача зупинив патрульний поліції Хмельницький В.В., повідомивши що позивач виявляється зателефонував на 102 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягає на його думку в повідомленні про кримінальне правопорушення, яке ніхто на даний час, незважаючи що з часу надання заяви минуло більше 2 годин, навіть не збирався реєструвати і розслідувати. Натомість патрульний ОСОБА_3 , зухвало зловживаючи своїм службовим становищем, без отримання від позивача пояснень що сталося, покладаючись лише на заяву кримінального правопорушника та його численних підлеглих, прямо на вулиці затримав позивача та склав протокол про начебто адміністративне правопорушення учинене позивачем за ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, наче «добродій» дійсно приїхав на цей виклик;

- відповідач з'явився не на виклик позивача, який мав місце о 9.45 хвилин, а о 12.00 за попередньою змовою з правопорушником, у особі директора Подільського міського центру надання безоплатної вторинної правової допомоги. Обґрунтовано вважає, що на перешкоді покладенню краю вищеперерахованим правопорушенням стоїть не просто зухвало-злочинне зволікання службовими обов'язками відповідачем, а насамперед невідповідність «добродія» посаді, яку він обіймає. Такий стан справ є не просто незаконним, а насамперед неприпустимим;

- за здоровим глуздом здавалося, що у своєму відзиві на адміністративний позов відповідач повинен спростувати звинувачення позивача, висунуті йому у позові, на підставі яких позивач просить суд визнати його дії незаконними та здійснити низку інших дій. Таким чином, відповідач повинен був пояснити суду яким чином і чому, керуючись Інструкцією з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України та установленим нею Порядком дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, задіяних до реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, згідно якого встановлено таке: Орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає: 1) у межах міста: до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування; до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування; 2) у сільській місцевості: до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування; до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці;

- натомість, як витікає зі змісту поданого позову та наданих у якості доказів документів відповідач прибув на місце події, або як він стверджує на місце завідомо неправдивого виклику, лише через 2 години, незважаючи що позивач за годину до його приїзду зателефонував до чергової частини ГУНП в Одеській області з клопотанням на підставі того, що позивач впродовж 1 години не дочекавшись прибуття наряду поліції, вимушений покинути місце злочину, тому просив не приїздити, а зателефонувати позивачу по телефону. Зокрема цього у своєму зухвало-брехливому опусі під назвою відзив відповідач стверджує що позивач поводив себе зухвало, агресивно, шарпав його за формений одяг та намагався забрати з його рук службове посвідчення, що на жодний відсоток не відповідає дійсності, тобто є зухвало-ганебною брехнею;

- жодних пояснень про причини таких зухвало-злочинних порушень Інструкції № 2 та викладених у адміністративному позові та додатках до нього Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Незважаючи, що згідно Інструкції № 2 інспектори секторів реагування патрульної поліції, тобто в даному випадку відповідач під час виконання ними своїх службових обов'язків обладнані нагрудними боді-камерами, яка була у відповідача, про що позивач був попереджений ним що подія фіксується на відео;

- тому, як та брехня, на яку посилається відповідач, дійсно відповідає дійсності, то що тоді заважало «добродію» докласти до свого опусу означену відеоінформацію? Натомість до свого зухвало-ганебного, брехливого опусу, складеного правопорушником, відповідач докладає копії свідчень правопорушника та його підлеглих, заяви, накази та графіки складені правопорушником, які даної справи на жодний відсоток не стосуються.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач не визнав адміністративний позов повністю, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві, із зазначенням таких обставин:

- свій адміністративний позов, позивач мотивує тим, що він звернувшись 12.11.2020 року о 09.45 годин на спецлінію 102 до чергової частини Подільського ВП ГУНП в Одеській області з усним повідомленням, що на його думку директор Подільського міського центру в Одеській області безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2. вчиняє злочин тим, що він систематично відсутній на робочому місці на, яке на думку позивача відповідач відреагував неналежним чином та перевищив свої службові обов'язки чим заподіяв моральну та матеріальну шкоду;

- дійсно, позивач 12.11.2020 року о 09.45 годин звернувся на спецлінію 102 та пізніше до чергової частини Подільського ВП ГУНПР в Одеській області з усним повідомленням, що на його думку директор Подільського міського центру в Одеській області безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2. вчиняє злочин тим, що він систематично відсутній на робочому місці, на яке я згідно Наказу МВС «Про затвердження Інструкції з реагування та заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції України» № 111 від 16.02.2018 року, перебуваючи у складі екіпажу 453 відреагував належним чином у порядку черговості, так прибувши на місце події, а саме до Подільського міського центру в Одеській області безоплатної вторинної правової допомоги позивач був відсутній на місці події та при неодноразових дзвінках на його мобільний номер НОМЕР_1 позивач відмовився прибути на місце події та викласти повну мету свого звернення мотивуючи це тим, що він подав усну заяву по факту відсутності директора Подільського міського центру в Одеській області безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 на робочому місці, після чого слів свідків гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_2 було встановлено, що позивачу була надана інформація з приводу того, що директор Подільського міського центру в Одеській області безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2. перебуває на робочому місці але не зважаючи на отриману інформацію позивач в приміщенні центру здійснив завідомо неправдивий виклик на спецлінію 102 та повідомив неправдиву інформацію про те, що директор Подільського міського центру в Одеській області безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2. відсутній на робочому місці чим позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП України, після чого перебуваючи по вул. Соборній 194-а, м. Подільськ Одеської області відповідач побачив позивача до якого відповідач згідно ст. 18 п. 3 3У «Про Національну поліцію України» звернувся, на вимогу позивача пред'явив службове посвідчення та пояснив мету свого звернення незважаючи на те, що позивач поводив себе зухвало, агресивно, шарпав відповідача за формений одяг та намагався забрати з рук відповідача його службове посвідчення, при цьому позивач від надання будь яких пояснень відмовився. Далі позивачу було надано роз'яснення, що відносно нього буде складено постанова по справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУПАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб), після чого не порушуючи права позивача його було ознайомлено зі ст. 268 КУПАП (права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності) в присутності свідків, понятих та дотримуючись Наказу МВС «Про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» № 1376 від 06.11.2015 року відносно позивача було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУПАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 51 гривня 00 копійок;

- позивач згідно ст. 289 КУПАП (строки оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення) не оскаржив протягом 10 діб винесену відносно нього постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУПАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 10216 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 від 19.01.2020 року (а.с.23), заяву (повідомлення) зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Подільський відділ поліції ГУНП в Одеській області за № 10216, відповідно до змісту якої:

- 12.11.2019 о 09:58 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.11.2019 о 09:56 за адресою: АДРЕСА_1 , заявник скаржиться на начальника безкоштовної правової. Заявник: ОСОБА_1 , тел.: НОМЕР_1 .

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 10217 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 від 19.01.2020 року (а.с.22), заяву (повідомлення) зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Подільський відділ поліції ГУНП в Одеській області за № 10217, відповідно до змісту якої:

- 12.11.2019 о 10:43 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.11.2019 о 10:42 за адресою: АДРЕСА_1 , досі немає поліції, щодо скарги на начальника безкоштовної правової допомоги, якого не буває систематично на робочому місці. Зараз знаходиться вдома. Просить зв'язатися з ним. Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_1 .

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 10220 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 від 19.01.2020 року (а.с.21), заяву (повідомлення) зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Подільський відділ поліції ГУНП в Одеській області за № 10220, відповідно до змісту якої:

- 12.11.2019 о 11:58 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.11.2019 о 11:56 за адресою: АДРЕСА_1 , скаржиться на працівника поліції на прізвище Хмельницький та на слідчого, які зі слів заявника затримують заявника та не реагують на його звернення та не правомірно складають протокол на заявника, заявник викликав поліцію в зв'язку з тим, що начальник правової безкоштовної правової допомоги не знаходиться на робочому місці, просить негайно прибути поліцію. Заявник: ОСОБА_1 , тел.: НОМЕР_1 . (а.с.21)

Не погоджуючись із діями відповідача по зухвало-ганебному зволіканню власними службовими обов'язками, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

Судом також встановлено, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.07.2020 року по справі № 505/462/20, вирішено, зокрема:

- позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП ГУНП в Одеські області Хмельницького Володимира Вікторовича про скасування постанови серії ГАА № 613577 про адміністративне правопорушення - задоволено;

- визнано дії інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП ГУНП в Одеські області Хмельницького Володимира Вікторовича щодо складання постанови серії ГАА № 613577 від 12.11.2019 року про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн., за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП незаконними;

- скасовано постанову серії ГАА № 613577 від 12.11.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн., за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП - закрито.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року по справі № 420/6938/19, зокрема:

- апеляційні скарги ОСОБА_1, директора Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року - задоволено частково;

- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до директора Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди - скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмови директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_2 щодо надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної допомоги від 24.10.2019 р. з питання складання касаційної скарги по справі № 815/516/18 про визнання незаконним перерахунку розміру субсидії, зобов'язання вчинення певних дій, та з питання здійснення представництва його інтересів під час розгляду справи № 815/3009/18 у П'ятому апеляційному адміністративному суді щодо вчинення незаконних дій в процесі розрахунку та виплати субсидії та стягнення моральної шкоди;

- в цій частині ухвалено нове рішення, яким визнано протиправною відмову директора Подільського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги ОСОБА_2 щодо надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної допомоги від 24.10.2019р. з питання складання касаційної скарги по справі № 815/516/18 про визнання незаконним перерахунку розміру субсидії, зобов'язання вчинення певних дій, та з питання здійснення представництва його інтересів під час розгляду справи № 815/3009/18 у П'ятому апеляційному адміністративному суді щодо вчинення незаконних дій в процесі розрахунку та виплати субсидії.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано, зокрема, копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 13.11.2019 року (а.с.20), відповідно до змісту якої, зокрема:

- повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): ІХС стенокардія напруги ФН клас 3, атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти, гіпертонічна хвороба ІІ стадія 3, ризик 4 з частими гіпертонічними кризами, гіпертензивне серце ІІ, СН ІІ А ФН клас 3 з систолічною дисфункцією;

- короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направленні, при виписці: хворіє тривалий час ІХС ГХ ІІ. Спостерігається сімейним лікарем, обстежується за місцем проживання. Отримує щоденне лікування: сортами, в-блокатори, статини, антагоністи кальцію, кардіопротектори, мозкові метаболіти. Перебіг ГХ прогресуючий, кризове підвищення АД до 200/100, усуває клофеліном, фуросемідом, відмічає часті приступообразні загрудинні болі;

- лікувальні і трудові рекомендації: у зв'язку з прогресуючим характером захворювання, кризовий перебіг ГХ ІІ, протипоказані психоемоційні загрузки, стресові ситуації, відрядження, фізичні навантаження, поїздки.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем надано копії матеріалів по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУПАП, а саме: постанови ГАА № 613577 по справі про адміністративне правопорушення від 12.11.2019 року разом із супровідним листом до неї; заяви та пояснень ОСОБА_2 від 12.11.2019 року; пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 12.11.2019 року; наказу Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 26 грудня 2018 року № 12-од «Про затвердження графіку особистого прийому громадян директором центру», з додатком до нього; рапорту ІП Подільського ВП начальнику Подільського ВП ГУНП в Одеській області від 12.11.2019 року; сторінок Журналу обліку вхідних документів Подільського ВП ГУНП в Одеській області. (а.с.52-63)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Інструкцією з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 № 111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 р. за № 371/31823 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 1 розділу І Інструкції, ця Інструкція встановлює порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП).

Так, відповідно до п. 2 розділу ІХ «Порядок дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, задіяних до реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події» Інструкції орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає:

1) у межах міста:

до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування;

2) у сільській місцевості:

до 20 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

до 40 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої дільниці.

Згідно з п. 3 розділу ІХ Інструкції у разі ускладнення погодних умов, дорожньої обстановки та особливостей місцевості або інших непередбачуваних обставин загальний строк прибуття наряду поліції на місце вчинення правопорушення або події не повинен перевищувати часу, мінімально необхідного, для подолання відстані від місця дислокації наряду поліції до місця події.

На підставі вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

Щодо позовних вимог: визнати незаконними дії відповідача по зухвало-ганебному зволіканню власними службовими обов'язками; зобов'язати відповідача у одному із міських публічних засобів публічної інформації розмістити вибачення перед позивачем літньою людиною за фактом завдання йому зухвало-ганебними діями суттєвої моральної і матеріальної шкоди, - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 10216 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 від 19.01.2020 року (а.с.23), заяву (повідомлення) зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Подільський відділ поліції ГУНП в Одеській області за № 10216, відповідно до змісту якої:

- 12.11.2019 о 09:58 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.11.2019 о 09:56 за адресою: АДРЕСА_1 , заявник скаржиться на начальника безкоштовної правової. Заявник: ОСОБА_1 , тел.: НОМЕР_1 .

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 10217 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 від 19.01.2020 року (а.с.22), заяву (повідомлення) зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Подільський відділ поліції ГУНП в Одеській області за № 10217, відповідно до змісту якої:

- 12.11.2019 о 10:43 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.11.2019 о 10:42 за адресою: АДРЕСА_1 , досі немає поліції, щодо скарги на начальника безкоштовної правової допомоги, якого не буває систематично на робочому місці. Зараз знаходиться вдома. Просить зв'язатися з ним. Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_1 .

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 10220 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 від 19.01.2020 року (а.с.21), заяву (повідомлення) зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Подільський відділ поліції ГУНП в Одеській області за № 10220, відповідно до змісту якої:

- 12.11.2019 о 11:58 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.11.2019 о 11:56 за адресою: АДРЕСА_1 , скаржиться на працівника поліції на прізвище Хмельницький та на слідчого, які зі слів заявника затримують заявника та не реагують на його звернення та не правомірно складають протокол на заявника, заявник викликав поліцію в зв'язку з тим, що начальник правової безкоштовної правової допомоги не знаходиться на робочому місці, просить негайно прибути поліцію. Заявник: ОСОБА_1 , тел.: НОМЕР_1 . (а.с.21)

Згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, відповідно до змісту відзиву на позовну заяву відповідачем зазначено, зокрема, що дійсно, позивач 12.11.2020 року о 09.45 годин звернувся на спецлінію 102 та пізніше до чергової частини Подільського ВП ГУНПР в Одеській області з усним повідомленням, що на його думку директор Подільського міського центру в Одеській області безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2. вчиняє злочин.

Отже, відповідачем визнаються фактичні обставини справи, зокрема, щодо дати та часу звернення позивача із вищенаведеними заявами (повідомленнями) про кримінальне правопорушення та іншу подію.

З урахуванням наданих сторонами документів, наявних в матеріалах справи, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Тому, згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України, зазначені обставини, не підлягають доказуванню.

При цьому, згідно зі змістом відзиву, єдиним обґрунтуванням відповідача оскаржених позивачем дій зазначено, що згідно Наказу МВС «Про затвердження Інструкції з реагування та заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції України» № 111 від 16.02.2018 року, перебуваючи у складі екіпажу 453, відповідач відреагував належним чином у порядку черговості, прибувши на місце події, а саме до Подільського міського центру в Одеській області безоплатної вторинної правової допомоги.

Проте, жодних конкретних обставин щодо реагування відповідача на заяву (повідомлення) позивача від 12.11.2019 року у порядку черговості відповідачем не зазначено та належних та допустимих доказів на їх підтвердження не надано.

Отже, наведене заперечення відповідача проти позовних вимог - є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним.

Крім того, відповідно до п. 2 розділу ІХ «Порядок дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, задіяних до реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події» Інструкції орієнтовний час прибуття наряду поліції на місце події з моменту призначення наряду для реагування на правопорушення або подію (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля 40 - 50 км/год) складає, зокрема, у межах міста:

- до 7 хвилин - при перебуванні наряду в зоні оперативного реагування;

- до 10 хвилин - у разі якщо задіяно наряд з іншої (сусідньої) зони обслуговування.

Згідно з п. 3 розділу ІХ Інструкції у разі ускладнення погодних умов, дорожньої обстановки та особливостей місцевості або інших непередбачуваних обставин загальний строк прибуття наряду поліції на місце вчинення правопорушення або події не повинен перевищувати часу, мінімально необхідного, для подолання відстані від місця дислокації наряду поліції до місця події.

З встановленого вбачається, що на заяву (повідомлення) ОСОБА_1 від 12.11.2019 року о 09:58 відповідач прибув на місце події з порушенням вимог, передбачених п. 2 розділу ІХ Інструкції.

При цьому посилання відповідача на те, що він відреагував належним чином у порядку черговості, прибувши на місце події, - не відповідає вищенаведеним положенням п.п. 2, 3 розділу ІХ Інструкції щодо часу реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення або події та щодо обставин-виключень з загального строку прибуття наряду поліції на місце вчинення правопорушення або події, отже таке посилання є законодавчо безпідставним.

Отже, наведена позиція відповідача - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на обставини по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУПАП та надані на їх підтвердження вищенаведені докази, з тих підстав, що наведені обставини не стосуються предмету позову (спору), відповідно не входять до предмету доказування (дослідження, встановлення, тощо) у цій справі.

Крім того, як встановлено судом вище, рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.07.2020 року по справі № 505/462/20, вирішено, зокрема:

- позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП ГУНП в Одеські області Хмельницького Володимира Вікторовича про скасування постанови серії ГАА № 613577 про адміністративне правопорушення - задоволено;

- визнано дії інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП ГУНП в Одеські області Хмельницького Володимира Вікторовича щодо складання постанови серії ГАА № 613577 від 12.11.2019 року про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн., за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП незаконними;

- скасовано постанову серії ГАА № 613577 від 12.11.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн., за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП - закрито.

Щодо позовної вимоги позивача: зобов'язати відповідача у одному із міських публічних засобів публічної інформації розмістити вибачення перед позивачем літньою людиною за фактом завдання йому зухвало-ганебними діями суттєвої моральної і матеріальної шкоди, слід зазначити, що вона є похідною від основної позовної вимоги: визнати незаконними дії відповідача по зухвало-ганебному зволіканню власними службовими обов'язками, детальний аналіз якої, виходячи з підстав її заявлення позивачем, наведено судом вище.

Проте, позивачем не наведено жодних фактичних та правових підстав для задоволення цієї похідної вимоги зобов'язального характеру саме у заявлений позивачем спосіб.

Отже, зазначена вимога є необґрунтованою та законодавчо безпідставною.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, учасниками справи суду не наведено та не надано.

При цьому також слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- дії щодо прибуття на місце події з порушенням вимог, передбачених Інструкцією з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 № 111, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 р. за № 371/31823, на заяву (повідомлення) ОСОБА_1 від 12.11.2019 року о 09:58, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно

- позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій, з урахуванням встановлених судом обставин та положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, - підлягають задоволенню у визначений судом спосіб, в задоволенні вимог зобов'язального характеру слід відмовити, та захист прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах полягає у стягненні з відповідача на користь позивача моральної шкоди у певному розмірі.

Так, позивачем до стягнення з відповідача нанесеної позивачу його незаконними діями моральної і матеріальної шкоди заявлено у розмірі 50000,00 грн. за завдання позивачу матеріальної і моральної шкоди, що призвело до значного погіршення стану його здоров'я та приниження його громадської гідності.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого - позивача від 13.11.2019 року, зокрема:

- повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): ІХС стенокардія напруги ФН клас 3, атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти, гіпертонічна хвороба ІІ стадія 3, ризик 4 з частими гіпертонічними кризами, гіпертензивне серце ІІ, СН ІІ А ФН клас 3 з систолічною дисфункцією;

- короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направленні, при виписці: хворіє тривалий час ІХС ГХ ІІ. Спостерігається сімейним лікарем, обстежується за місцем проживання. Отримує щоденне лікування: сортами, в-блокатори, статини, антагоністи кальцію, кардіопротектори, мозкові метаболіти. Перебіг ГХ прогресуючий, кризове підвищення АД до 200/100, усуває клофеліном, фуросемідом, відмічає часті приступообразні загрудинні болі;

- лікувальні і трудові рекомендації: у зв'язку з прогресуючим характером захворювання, кризовий перебіг ГХ ІІ, протипоказані психоемоційні загрузки, стресові ситуації, відрядження, фізичні навантаження, поїздки.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно із пунктом 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На думку суду, встановлені у справі обставини безумовно доставляють позивачу моральних переживань, а тому позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є цілком ґрунтовними.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України) (п. 57).

Вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 гривень позивач пов'язує саме з незаконними діями відповідача.

Відповідач пояснив, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував протиправність дій відповідача, а також не наведено причинного зв'язку між діями відповідача та розміром матеріальної та моральної шкоди у 50000 грн.

Доводи суб'єкта владних повноважень щодо відсутності доказів його вини суд відхиляє, оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача у цій справі. Отже існують обґрунтовані правові підстави для покладення обов'язку з відшкодування моральної шкоди, яку таку було завдано.

Що стосується факту завдання моральної шкоди, то позивач зазнав негативних емоції, змістом яких є занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Суд вважає, що з урахуванням вразливого стану позивача (вік, стан здоров'я тощо), негативні емоції, викликані протиправними діями відповідача, досягли рівня страждання (у розумінні ст. 23 ЦК України), а отже моральну шкоду було завдано.

Визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд виходить з засад розумності та справедливості.

Водночас, з огляду на те, що вимоги про стягнення моральної шкоди пов'язані із неправомірними діями відповідача, правову оцінку яким надано під час вирішення судових спорів в інших справах, і позивачем не обґрунтовується розмір заявленої до стягнення шкоди у цій справі, суд вважає, що достатнім відшкодуванням таких втрат є сума у розмірі 5 000 грн.

Отже, наведена позовна вимога позивача підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що Подільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області є філією (іншим відокремленим підрозділом) Головного управління Національної поліції в Одеській області, моральна шкода у розмірі 5000,00 грн. на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП Головного управління Національної поліції в Одеській області Хмельницького Володимира Вікторовича (місце служби: вул. Соборна, 74, м. Подільськ, Одеська область, 66302; ідентифікаційний код юридичної особи: 40108740) про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми моральної і матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії інспектора сектору реагування патрульної поліції Подільського ВП Головного управління Національної поліції в Одеській області Хмельницького Володимира Вікторовича щодо прибуття на місце події з порушенням вимог, передбачених Інструкцією з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 № 111, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 р. за № 371/31823, на заяву (повідомлення) ОСОБА_1 від 12.11.2019 року о 09:58.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: вул. Академіка Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080; ідентифікаційний код юридичної особи: 40108740) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 21 грудня 2020 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.