Справа № 420/10570/20
18 грудня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про передачу за територіальною підсудністю справи за позовом Державної служби геології та надр України до акціонерного товариство "Українська залізниця" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,
13.10.2020 року до суду надійшов адміністративний позов Державної служби геології та надр України до Державного підприємства “Одеська залізниця” (Одеська залізниця), в якому просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4975 від 30.04.2009 року, наданого ДП “Одеська залізниця”.
Ухвалою суду від 19.10.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву Державної служби геології та надр України до Державного підприємства “Одеська залізниця” (Одеська залізниця) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами і відкрито провадження в адміністративній справі.
11.12.2020 року (вх.№52842/20) від представника акціонерного товариства “Українська залізниця” надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, вказано, що з 01.12.2015 року розпочало фінансово-господарську діяльність ПАТ “Українська залізниця”, яке є правонаступником ДП “Одеська залізниця”.
Ухвалою суду від 18.12.2020 року судом замінено відповідача - державне підприємство «Одеська залізниця» (Одеська залізниця) (код ЄДРПОУ 01071315) на правонаступника - акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815).
Частиною 2 статті 26 КАС України визначено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З огляду на матеріали справи, а також відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд встановив, що акціонерне товариство «Українська залізниця» знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 150 рішення Європейського суду з прав людини від 21 червня 2011 року у справі Фруні проти Словаччини, яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року (Заява № 21722/11), Суд зазначив, що згідно з практикою Суду, метою терміну “встановлений законом” у статті 6 Конвенції є гарантування того, що функціонування судової системи у демократичному суспільстві не залежить від виконавчої влади, а регулюється законом, прийнятим парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути залишена на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не матимуть певної свободи тлумачення відповідного національного законодавства.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, розглянувши адміністративний позов суд приходить до висновку, що Одеський окружний адміністративний суд не є судом, який “встановлений законом” при розгляді даної справи, а позовна заява Державної служби геології та надр України до акціонерного товариство "Українська залізниця" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні (ч. 5 ст. 29 КАС України).
Статтею 30 КАС України встановлено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність передачі адміністративної справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 26, 29, 30, 241, 243, 256, 295 КАС України суд,-
Адміністративну справу №420/10570/20 за позовом Державної служби геології та надр України до акціонерного товариство "Українська залізниця" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами - передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.М. Корой