Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
10 грудня 2020 рокуСправа № 912/3648/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури (вул. Б. Хмельницького, 60, м. Черкаси, 18015) в інтересах держави в особі:
Черкаської міської ради (вул. Байди Вешневецького, 36, м. Черкаси, 18000)
Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (вул. Гоголя, 251, м. Черкаси, 18000)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні освітні технології" (вул. Чапаєва, 41, с. Хащувате, Гайворонського району, Кіровоградської області, 26331)
Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради (вул. Героїв Майдану, 3, м. Черкаси, 18029)
про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів за державні кошти
секретар судового засідання Кравченко О.В.
Представники:
від прокуратури - Топонар Н.С. посвідчення №056384 від 29.05.20;
від позивача 1,2 - участі не брали;
від відповідача 1 - участі не брали;
від відповідача 2 - Бобер Д.О., адвокат, посвідчення №608 від 31.12.15;
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні освітні технології" і Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради про:
- визнання недійсним договору № 54 від 22.08.2019, укладеного між Черкаською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні освітні технології" про закупівлю приладдя для кабінету фізики;
- визнання недійсним договору № 55 від 22.08.2019, укладеного між Черкаською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні освітні технології" про закупівлю наборів для кабінету фізики з покладенням на відповідача 1 судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог заступник керівника прокуратури зазначив, що між відповідачами було укладено вищезазначені договори поставки товарів без проведення процедури відкритих торгів в порушення Закону України "Про публічні закупівлі", а тому вказані договори підлягають визнанню недійсними.
Ухвалою від 11.12.2020 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Зупинив провадження у справі №912/3648/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
05.08.2020 від прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 17.08.2020 суд задовольнив клопотання прокурора, поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 16.09.2020 о 14:30 год.
16.09.2020 до господарського суду надійшло клопотання прокурора, що забезпечує участь у справі Топонар Н.С. про відкладення розгляду справи у зв'язку із її участю 16.09.2020 о 14:00 в засіданні Ленінського районного суду міста Кіровограда, що підтверджує листом від 26.08.2020 № 405/2198/1836577/2020 Ленінського районного суду міста Кіровограда.
16.09.2020 до суду від Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради надійшов відзив на позовну заяву про невизнання позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву відповідач 2 зазначив, що вартість предметів закупівлі за спірними Договорами менша за межі, встановлені ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому такі закупівлі здійсненні без застосування процедур закупівель, передбачених ст. 12 вказаного Закону.
В підготовчому засіданні представник відповідача 2 заявив усне клопотання про продовження процесуального строку на подачу відзиву на позов, встановленого судом в ухвалі про поновлення провадження у справі від 17.08.2020. В обґрунтування неподання відзиву вчасно, представник відповідача 2 зазначив про свою зайнятість. Доказів на підтвердження вказаних обґрунтувань суду не надано.
Ухвалою від 16.09.2020 господарський суд у задоволенні усного клопотання представника Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради про продовження строків на подання відзиву - відмовив. Продовжив строк Черкаській спеціалізованій школи І-ІІІ ступенів №28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради для подання відзиву на позову до 16.09.2020 за ініціативою суду. Клопотання Кіровоградської обласної прокуратури від 16.09.2020 №24-1427-20 про відкладення розгляду справи задовольнив. Підготовче засідання у справі № 912/3648/19 відклав до 12.10.2020.
05.10.2020 від позивача 1 до суду надійшло пояснення від 02.10.2020, у якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позову.
08.10.2020 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки спірні Договори укладені з порушенням ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
12.10.2020 від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке не містить електронного цифрового підпису, а тому суд його не розглядав.
Ухвалою від 12.10.2020 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 03.11.2020.
Ухвалою від 03.11.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 912/3648/19 до судового розгляду по суті на 11.11.2020.
11.11.2020 від Черкаської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача 1.
11.11.2020 та 24.11.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.12.2020.
Прокурор в судовому засіданні підтримала поданий позов та просила його задовольнити.
Представники позивачів та відповідачів участі в судовому засіданні не брали. Про дату час та місце проведення судового засідання позивачі та відповідачі повідомлені належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштових направлень №№ 2506671464290, 2506671464281, 2506671464303, 2500671464273.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні освітні технології" відзив на позов до суду не поданий.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, господарський суд встановив таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У рішенні від 08.04.1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі №587/430/15-ц вказано, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадку, коли держава вступає в адміністративні правовідносини, вона діє через свої органи як суб'єкт владних повноважень.
Поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов'язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, листом від 27.11.2019 № 25534-01-21 Черкаська міська рада повідомила місцеву прокуратуру, що перевірку закупівлі Черкаською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради навчального комплексу для кабінету фізики за рішенням № 2-4719 від 27.06.2019 "Про внесення змін до рішення міської ради від 24.01.2019 № 2-3735 "Про міський бюджет на 2019 рік" та оскаржуваних договорів № 54 та № 55 від 22.08.2019 на відповідність чинному законодавству України не здійснювала, оскільки закупівля здійснювалась навчальним закладом самостійно, як окремою юридичною особою, в якій функціонує тендерний комітет. З огляду на вищевикладене, Черкаська міська рада не вбачає підстав для звернень до суду з позовом про визнання вказаних договорів недійсними (а.с. 60).
Аналогічної позиції щодо оскарження спірних договорів № 54 та № 55 від 22.08.2019 на закупівлю Черкаською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради навчального обладнання для кабінету фізики дотримується також Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, що підтверджується листом від 27.11.2019 за № 489-12-4 (а.с. 63).
Усупереч покладеним обов'язкам Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Черкаська міська рада не вживали заходів щодо визнання недійсними спірних договорів. Натомість поінформували прокурора про відсутність, на їх думку, підстав для звернення до суду.
Тобто прокурором зібрано докази та перед зверненням до суду перевірено, що захист законних інтересів держави нездійснюють суб'єкти владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.
За твердження прокурора порушенням інтересів держави є те, що Черкаською спеціалізованою школою I-III ступенів № 28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради під час проведення зазначених закупівель укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні освітні технології" договори в обхід Закону України "Про публічні закупівлі", без проведення процедури відкритих торгів, яка мала бути застосована у даному випадку, порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, що унеможливлює реалізацію права на закупівлю товару за найбільш економічно вигідною пропозицією і призводить до протиправного витрачання коштів бюджет, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання.
Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та місцевого самоврядування.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель та дії Державної аудиторської служби у разі виявлення за результатами моніторингу порушень вимог Закону чітко та вичерпно регламентовано ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Пунктами 6, 8, 11 ст. 7-1 Закону визначено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю", у Державної аудиторської служби України є право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.11.2018 у справі № 820/8558/15, від 03.10.2018 № 804/8443/16 аналізуючи вказані норми права дійшла висновку, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги передбачено ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю" і можуть бути адресовані виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку не незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.
Аналогічного висновку про відсутність повноважень у вказаного органу дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 912/898/18 (постанова від 21.03.2019). Так, суд переглядаючи справу дійшов висновку, що у даній категорії спорів Держаудитслужба набуває статусу позивача в наслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, проте оскільки сторонами не доведено а судами не встановлено, що вказаний орган здійснюючи фінансовий контроль виявив порушення законодавства у спірних правовідносинах, у нього не виникло право на звернення у суд із даним позовом, тому у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача.
У даному ж випадку моніторинг публічної закупівлі Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області не здійснювався та відповідно дані порушення не виявлялись, а тому правові підстави для пред'явлення даного позову в інтересах Державної аудиторської служби відсутні (лист Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області №26-23-31-12/1-18/5240-19 від 26.11.2019) (а.с. 66-67).
З викладеного слідує, що порушені державні інтереси є незахищеними. Суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження щодо здійснення необхідного захисту Інтересів держави, бездіють та свої обов'язки не виконують, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" покладає на органи прокуратури обов'язок виконати субсидіарну роль по захисту інтересів держави та територіальної громади шляхом пред'явлення та підтримання даного позову.
Враховуючи викладене, судом встановлена наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.
Рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 № 2-4719 "Про внесення змін до рішення міської ради від 24.01.2019 № 2-3735 "Про міський бюджет на 2019 рік" виділено 500 000,00 грн на придбання навчального комплексу "Кабінет фізики" для спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради (а.с. 29-31).
Відповідно до інформації опублікованої в електронній системі публічних закупівель "Ргогогго" за №№ UA-2019-08-22-000761-b, UA-2019-08-22-000835-b, UA-2019-08-22-000844-b, UA-2019-08-22-000857-b у серпні 2019 року сформовано звіти про укладені між Черкаською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні освітні технології" договори купівлі-продажу на загальну суму 347 310,00 грн (а.с. 32-35), а саме:
1) договір № 54 від 22.08.2019 на закупівлю приладдя для кабінету фізики на загальну суму 154 740,00 грн з ПДВ, а саме: 1 комплекту геометричної оптики на магнітній дошці (ДК 021:2015: 38600000-1 - Оптичні прилади) та 8 лабораторних комплектів "Механіка" (ДК 021:2015: 31700000-3 - Електронне, електромеханічне та електротехнічне обладнання) (а.с. 36-39);
2) договір № 55 від 22.08.2019 на закупівлю наборів для кабінету фізики на загальну суму 192 570,00 грн, а саме: 1 демонстраційного набору "Електростатика" та 1 демонстраційного набору "Електродинаміка" (ДК 021:2015:31700000-3- Електронне, електромеханічне та електротехнічне обладнання), а також 9 лабораторних комплектів "Молекулярна фізика та термодинаміка" (ДК 021:2015: 38400000-9 - Прилади для перевірки фізичних характеристик).
За твердженнями прокурора, за наведеними вище договорами здійснено закупівлю наборів навчального обладнання для кабінету фізики Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради без застосування визначених Законом України "Про публічні закупівлі" процедур закупівлі на загальну суму 347 310,00 грн, чим порушено ч. 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
На думку прокурора, відповідач 1 фактично здійснив поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, чим порушив вимоги ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Статтею 2 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Забороняється придбання товарів до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування нього Закону.
Суд зазначає, що прокурор в позовні заяві вказує про вірне кваліфікування предмета закупівлі навчальний комплекс "Кабінет фізики" є код ДК 021:2015-80520000-5 "Навчальне обладнання", в той же час в Єдиному закупівельному словнику ДК 021:2015 назва розділу за кодом ДК 021:2015-80520000-5 є "Навчальні засоби".
Зі змісту Єдиного закупівельного словнику ДК 021:2015 Національного класифікатора України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1749 від 23.12.2015 вбачається, що цей класифікатор Український Єдиний закупівельний словник (далі - ЄЗС) призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України.
Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев'ята цифра - контрольна.
На думку суду факт того, що відповідачем 2 невірно визначений код згідно з Єдиним закупівельним словником, оскільки геометрична оптика на магнітній дошці, лабораторні комплекти Молекулярна фізика та термодинаміка, демонстраційні набори Електростатика та електродинаміка та механіка по своїй суті є навчальними засобами, прокурором не доведено.
Судом встановлено, що тендерним комітетом Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради визначено для оптичних приладів код 3860000-1 (Оптичні прилади), оскільки до нього відноситься геометрична оптика, для приладів для перевірки фізичних характеристик код 38400000-9 (Прилади для перевірки фізичних характеристик), оскільки до нього відноситься лабораторні комплекти Молекулярна фізика та термодинаміка, для Електронного, електромеханічного та електротехнічного обладнання код 31700000-3 (Електронне, електромеханічне та електротехнічне обладнання), оскільки до нього відноситься демонстраційні набори Електростатика та електродинаміка та механіка.
Твердження прокурора, що відповідачем 2 було фактично закуплено у відповідача 1 обладнання для навального комплексу "Кабінет фізики", яке слід кваліфікувати за кодом 80520000-5 "Навчальні засоби" є помилковим, оскільки використовуються і функціонують вони кожен окремо та можуть використовуватися не тільки в кабінеті фізики, а й для проведення дослідів при викладанні інших дисциплін зокрема хімії, біології тощо.
Також, прокурором не доведено те, що геометрична оптика на магнітній дошці, лабораторні комплекти Молекулярна фізика та термодинаміка, демонстраційні набори Електростатика та електродинаміка та механіка можуть використовуватись виключно як єдиний комплекс для навчання.
Отже, прокурором не доведено, що за Договорами № 54 та № 55 відповідачем 2 було фактично закуплено навчальний комплекс "Кабінет фізики", який слід класифікувати за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника як 80520000-5 "Навчальні засоби".
На думку суду, укладаючи два різні договори, ціна кожного з яких не перевищує 200 000,00 грн, відповідачі не порушили приписів ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Судом встановлено, що зміст договорів не суперечить нормам чинного законодавства, особи, які уклали договір, мають повну цивільну дієздатність, волевиявлення учасників правочину є вільним, а правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому зміст Договорів № 54 та № 55 відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, в тому числі і ч. 1 вказанної статті.
Також, твердження прокурора про необхідність віднесення навчального комплексу "Кабінет фізики", який слід класифікувати за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника до коду 80520000-5 "Навчальні засоби" спростовуються тим, що код 80520000-5 "Навчальні засоби" входить до розділу 80000000-4 "Послуги сфері освіти та навчання", а Договори № 54 та № 55 були укладення не на надання послуг у сфері освіти та навчання, а на закупівлю товарів.
Стосовно доводів прокурора про неправильність визначення відповідачем 1 предмета закупівлі за третьою цифрою коду Єдиного закупівельного словника та необхідність визначення його виключно за четвертою цифрою коду, суд зазначає що у рішенні вище встановлено неправильність віднесення прокурором навчального комплексу "Кабінет фізики" до коду 80520000-5 "Навчальні засоби". Отже, зазначені доводи прокурора можуть бути підставою для перевірки вказаних фактів відповідними контролюючими органами та притягнення винних осіб до відповідальності і не спростовують фактів встановлених судом вище.
Враховуючи вищезазначене позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишаються за прокурором.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Заступнику керівника Черкаської місцевої прокуратури (вул. Б. Хмельницького, 60, м. Черкаси, 18015), Кіровоградській обласній прокуратурі (електронною поштою: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua), Черкаській міській раді (вул. Байди Вешневецького, 36, м. Черкаси, 18000), Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (вул. Гоголя, 251, м. Черкаси, 18000), Товариству з обмеженою відповідальністю "Новітні освітні технології" (вул. Чапаєва, 41, с. Хащувате, Гайворонського району, Кіровоградської області, 26331) Черкаській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №28 ім. Т.Г. Шевченка Черкаської міської ради (вул. Героїв Майдану, 3, м. Черкаси, 18029).
Повне рішення складено 21.12.2020.
Суддя М.С. Глушков