вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/122/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лилак Т.Д. розглянувши заяву Комунального підприємства теплових мереж „Яготинтепломережа” про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, м. Київ
до Комунального підприємства теплових мереж „Яготинтепломережа”, м. Яготин
про стягнення 2686312,82 грн.
за участі представників:
від заявника: Мамаєв Д.Ю.;
від позивача: Майданевич Г.А.
Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства теплових мереж “Яготинтепломережа” про стягнення 2686312,82 грн., з яких 2196865,60 грн. заборгованості за договором № 12/740-БО-17 від 28.08.2012 р. купівлі-продажу природного газу, 113938,29 грн. пені, 108583,49 грн. штрафу, 113136,60 грн. 3% річних та 153788,84 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2015 у справі № 911/122/15 стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 2 196 865,60 грн. заборгованості, 113938,29 грн. пені, 108583,49 грн. штрафу, 91793,48 грн. 3% річних, 149293,26 грн. інфляційних втрат та 53209,48 грн. судового збору.
На виконання вищевказаного рішення суду, 17.02.2015 Господарським судом Київської області було видано відповідний наказ, який було пред'явлено для примусового виконання в установленому порядку.
26.11.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області від представника боржника надійшла заява про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 26268/20), згідно якої останній просив суд визнати судовий наказ Господарського суду Київської області у справі № 911/122/15 таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що на момент набрання чинності Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, сума основного боргу за наказом у справі № 911/122/15 заявником сплачена в повному обсязі, у зв'язку з чим неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування та проценти річних підлягають списанню з дня набуття чинності Закону, а саме з 30.11.2016.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2020 розгляд заяви призначено на 17.12.2020.
17.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від стягувача надійшло заперечення на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
30.11.2016 набрав чинності Закон “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.
Відповідно до статті 2 Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Згідно із статтею 1 Закону процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Частиною третьою статті 7 Закону передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Як стверджує заявник, Комунальне підприємство теплових мереж “Яготинтепломережа” основний борг за наказом № 911/122/15 сплатило в повному обсязі до набрання чинності Законом (до 30.11.2016).
Однак, як вбачається з наданого стягувачем сальдо станом на 30.11.2016 за боржником рахувалась основна заборгованість за Договором № 12/740-БО-17.
Погашення основної заборгованості за Договором № 12/740-БО-17, відповідно до наданих стягувачем банківських виписок, відбулося в період з 30.10.2017 по 03.11.2017.
Враховуючи те що, основна заборгованість за договором поставки природного газу №12/740-БО-17 від 28.08.2012 боржником сплачена після набрання чинності Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” неустойка, 3% річних та інфляційні втрати не підлягають списанню згідно ч. 3 ст. 7 даного закону.
Стосовно визнання наказу таким, що не підлягає виконання в частині стягнення основного боргу суд зазначає про те, що 03.04.2015 відкрито виконавче провадження на примусове виконання наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/122/15.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження.
Наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, визначено ч. 2 ст. 328 ГПК України, згідно якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 р. у справі №755/15479/15-ц).
Законом України «Про виконавче провадження» не передбачена процедура можливості добровільної чи самостійної сплати боргу боржником стягувачу після відкриття провадження у справі. В той час встановлено чіткий порядок сплати коштів боржником, згідно з яким сплачені кошти перераховуються на відповідний рахунок виконавчої служби, а не безпосередньо стягувачу. Щодо добровільного (самостійного) виконання, то таке могло бути вчинене до початку примусового виконання рішення суду, оскільки з початку виконавчого провадження рішення господарського суду набрало законної сили та є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, добровільна сплата боргу безпосередньо стягувачу після початку примусового виконання рішення суду, не може бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про, що в задоволенні заяви Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Київської області від 17.02.2015 у справі №911/122/15 слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України
1. В задоволенні заяви Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Київської області від 17.02.2015 у справі № 911/122/15 відмовити у повному обсязі.
2. Копію ухвали надіслати стягувачу та боржнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалу підписано: 22.12.2020.
Суддя Т.Д. Лилак