вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2387/20
Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне об'єднання «Робочий стіль»
про стягнення 10 046,93 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.
За участю представників:
позивача: Грищенко А.А.
відповідача: Мінченко Я.В.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне об'єднання «Робочий стіль» (надалі - відповідач) про стягнення 10 046,93 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі №911/2387/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.09.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 08.09.2020 року від представника позивача надійшло клопотання б/н б/д на виконання вимог ухвали суду від 25.08.2020 року.
У підготовчому засіданні 15.09.2020 року оголошено перерву на 29.09.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 29.09.2020 року представником позивача подано письмові пояснення б/н б/д, представником відповідача подано відзив б/н від 28.09.2020 року.
У підготовчому засіданні 29.09.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 29.09.2020 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.11.2020 року.
В судовому засіданні 17.11.2020 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 26.11.2020 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 26.11.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (позивач) та Товарртсгвом з обмеженою відповідальністю «ШВЕЙНЕ ОБ'ЄДНАННЯ «РОБОЧИЙ СТІЛЬ» (відповідач) було укладено Договір поставки № 19-163 від 04.09.2019 року (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору відповідач (Постачальник за Договором) зобов'язався поставити позивачу (Покупцю за Договором) товар, зазначений в специфікації/-ях, що додається/ються до Договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами, а позивач (Покупець за Договором) - прийняти і оплатити такий Товар.
Згідно п. 1.2. Договору найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікатдії/-ях. (далі - СпецифікаціяЛії), яка є Додатком №1 до Договору та є його невід'ємною частиною.
Строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях до цього Договору (п. 5.1. Договору).
Згідно зі Специфікацією №1 від 04.09.2019 року (що є Додатком №1 до Договору) Сторони Договору погодили поставку товарів (спецодягу) загальною вартістю 98 322,00 грн.
Умови поставки Товару за п. 2 Специфікації №1 від 04.09.2019 року: «DDP-станція (склад) призначення».
Пунктом 3 вказаної специфікації встановлено строк поставки Товару: 60 календарних днів з дати підписання Договору.
Згідно з п. 5.3. Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання- передачі Товару або видаткової накладної, (при наявності двух дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).
Строк дії Договору визначений у п 10.1 Договору і складає: «...з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань».
Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що обсяг поставки Товару (кожної партії Товару) визначається в рознарядках Покупця та узгоджується до поставки Товару. Відвантаження Товару проводиться тільки після отримання Постачальником рознарядки. Відвантаження Товару без рознарядки забороняється. Рознарядка Постачальнику може направлятися Покупцем в електронному вигляді на електронну адресу Постачальника, вказану в Розділі XIV даного Договору.
05.09.2019 року на електронну адресу відповідача (Постачальника за Договором) позивачем (Покупцем за Договором) було надано рознарядку №1 від 04.09.2019 року на весь обсяг товару визначений у Специфікації №1 до Договору. Направлення Рознарядки №1 позивачем на електронну адресу відповідача підтверджується роздруківкою з програми електронної пошти. Таким чином, обумовлений Договором строк поставки Товару закінчився 04.11.2019 року.
Відповідач здійснив поставку Товару наступним чином:
20.11.2019 року за видатковою накладною №340 від 20.11.2019 року поставив «Халат медичний» в кількості 20 од. на суму 5 760,00 грн. (позиція 5 Специфікації №1);
20.11.2019 року за видатковою накладною №341 від 20.11.2019 року поставив «Костюм медичний» в кількості 20 комплектів на суму 5 880,00 грн. (позиція 5 Специфікації №1);
03.12.2019 року за видатковою накладною №385 від 27.11.201 9 року поставив «Халат для захисту від розчинів рослин» в кількості 26 комплектів та «Жилет сигнальний-слецодяг підвищеної видимості» в кількості 87 комплектів на суму 23 346,00 грн. (позиція 3 та 1 Специф і кації № 1);
23.12.2019 року за видатковою накладною №501 від 18.12.2019 року поставив «Костюм для робітників харчоблоків» в кількості 52 комплекти на суму 35 880,00 грн. (позиція 4 та 1 Специфікації №1);
20.01.2020 року за видатковою накладною №8 від 15.01.2020 року поставив «Халат для захисту від виробничих забруднень» в кількості 27 од. на суму 7 776,00 грн. (позиція 2 Специфікації №1);
10.03.2020 року за видатковою накладною №52 від 02.03.2020 року поставив «Плащ для захисту від води » в кількості 80 комплектів на суму 19 680,00 грн. (позиція 7 Специфікації №1).
Таким чином, відповідач здійснив поставку Товару у визначених Договором обсягах проте з порушенням узгоджених строків поставки.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі: надав рознарядку №1 від 04.09.2019 року, в повному обсязі здійснив оплату поставленого товару згідно платіжних доручень №252865 від 24.01.2020 року, №252864 від 24.01.2020 року, №254898 від 30.01.2020 року, №259904 від 17.02.2020 року, №269763 від 12.03.2020 року, №284520 від 29.04.2020 року.
Зважаючи на порушення умов Договору позивачем, на поштову адресу відповідача направлено Вимогу про сплату 9 637,61 грн., відповідач на вказану вимогу відповіді не надав.
Позивач зазначає, що в порушення норм чинного законодавства та умов Договору, відповідач не здійснив своєчасну поставку Товару в обумовлені Договором строки.
Відповідно до п.7.10. Договору у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочений понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.
Відповідно до п. 3 Специфікації №1 від 04.09.2019 року строк поставки Товару складає 60 календарних днів з дати підписання Договору. Отже граничний термін виконання зобов'язань за Договором, визначений п. 3 Специфікації №1 від 04.09.2019 року - 04.11.2019 року (оскільки граничний термін поставки (03.11.2019 року) припадає на вихідний день, то, згідно з ч.5 ст. 254 ЦК України днем закінчення строку є перший за ним робочий день). Таким чином прострочення виконання зобов'язання з поставки Товару за Договором настає 05.11.2019 року.
За невиконання господарських зобов'язань згідно п. 7.10 Договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 5 613,41 грн. та штраф у розмірі 4 433,52 грн., всього в загальній сумі 10 046,93 грн.
Відповідач в ході розгляду спору заперечень проти позову не надав, стверджував про добровільне погашення заявленої у справі заборгованості за платіжним дорученням № 1510 від 21.08.2020 року.
Однак, оскільки предметом позову у справі є стягнення пені та штрафу, тобто штрафних санкцій, а не заборгованості за Договором, позивач не прийняв платіж відповідача і 28.08.2020 року за платіжним дорученням № 323804 повернув сплачені відповідачем кошти.
Таким чином, заявлені до стягнення у справі пеня та штраф фактично не погашені відповідачем. В той же час, позовні вимоги відповідачем не заперечені та не спростовані, а факт їх сплати на користь позивача в добровільному порядку, свідчить про визнання позову.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та збезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язанняє підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Заявлені в позові штрафні санкції погоджені сторонами в п. 7.10 Договору, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним матеріалам справи.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне об'єднання «Робочий стіль» про стягнення 10 046,93 грн. задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШВЕЙНЕ ОБ'ЄДНАННЯ «РОБОЧИЙ СТІЛЬ» (08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка, вул. Садова, 2, код ЄДРПОУ 38144198) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 30019775) 5 613,41 грн. пені, 4 433,52 грн. штрафу та 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 22.12.2020 року