ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2020Справа № 910/15866/20
За позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер»
про стягнення 3 381, 48 грн,
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Міністерство оборони України (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» (надалі-відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3 381, 48 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 509, 661 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх обов'язків за договором №286/2/18/174 про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) від 29.12.2018, що встановлено актами про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 10.07.2019 №350/487/957/пс, від 16.10.2019 №350/486/100/62/931/1/пс.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
03.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти позову в повному обсязі посилаючись на відсутність встановлених належним чином фактів порушення договірних зобов'язань та з підстав пропуску спеціального строку позовної давності. Крім того просить поновити строк для подання відзиву та прийняти його до розгляду, а також здійснювати розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Заяву відповідача про поновлення строку для подання відзиву суд залишає без задоволення, оскільки враховуючи, що ухвала про відкриття провадження була отримана відповідачем 29.10.2020, останнім днем строку для подання відзиву є 13.11.2020, як убачається зі штампу поштового відділення відзив було подано 13.11.2020, а отже, відзив подано вчасно і строк його подачі не пропущено.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29.12.2018 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) №286/2/18/174 (надалі- договір) відповідно до п. 2.1. якого, виконавець зобов'язується у 2019 році надати замовнику послуги з організації харчування (55320000-9), зазначені у специфікаціях до цього договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у строки за цінами згідно з положеннями цього договору.
Відповідно до 1.1. договору, виконавець зобов'язується у 2019 році надати МОУ послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації), зазначені у специфікації до цього договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у строки та за цінами згідно з положеннями цього договору
Відповідно до п. 2.2. договору, військові частини заклади, установи (далі-військові частини), дислоковані у Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій та Хмельницькій областях, для особового складу яких будуть надаватися послуги щодо організації харчування, а саме: Рівненська обл. НОМЕР_1 м.Рівне, НОМЕР_2 м.Рівне, НОМЕР_3 м.Рівне, НОМЕР_4 м.Рівне, НОМЕР_5 м.Рівне, НОМЕР_6 м.Дубно, НОМЕР_7 м.Дубно, НОМЕР_8 м.Сарни, НОМЕР_9 с.Нова Любомирка, НОМЕР_10 с. Привільне Дубенського р-ну Рівненської обл, НОМЕР_11 смт. Оржів, Рівненський ОВК м. Рівне, Тернопільська обл. НОМЕР_12 м. Бережани, НОМЕР_13 м. Чортків, НОМЕР_14 м. Тернопіль, Тернопільський ОВК м. Тернопіль, Чернівецька обл. A2582 м. Чернівці, НОМЕР_15 Чернівці, НОМЕР_16 м. Чернівці, НОМЕР_17 м. Чернівці, НОМЕР_18 с. Рідківці, Чернівецький ОВК м.Чернівці, Хмельницька обл. НОМЕР_19 м. Славута, НОМЕР_20 м. Шепетівка, A3730 м. Шепетівка НОМЕР_21 м. Шепетівка, НОМЕР_22 м. Старокостянтинів, НОМЕР_23 м. Старокостянтинів. НОМЕР_24 м. Старокостянтинів, НОМЕР_25 м, Старокостянтинів, A3808 м. Хмельницький, НОМЕР_26 с. Шпиченці, НОМЕР_27 м. Хмельницький, НОМЕР_28 м. Хмельницький. НОМЕР_29 м. Хмельницький, НОМЕР_30 Хмельницький, НОМЕР_31 м. Кам. - Подільський, НОМЕР_32 с. Грузевиця. НОМЕР_33 смт Ярмолинці, НОМЕР_34 смт. Ярмолинці, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з п.2.3. військові частини заклади, установи (далі-військові частини), дислоковані в Рівненській, Тернопільській. Чернівецькій та Хмельницькій областях, для особового складу яких будуть надаватися послуги щодо забезпечення харчовими продуктами: Рівненська обл. НОМЕР_1 м. Рівне, НОМЕР_2 м. Рівне, НОМЕР_3 м. Рівне, НОМЕР_4 м. Рівне, НОМЕР_5 м. Рівне, НОМЕР_6 м Дубно, НОМЕР_7 м. Дубно, НОМЕР_8 м. Сарни, НОМЕР_9 с. Нова Любомирка, НОМЕР_10 с. Привільне Дубенського р-ну Рівненської обл., НОМЕР_11 смт. Оржів, Рівненський ОВК м. Рівне, Тернопільська обл. А 1461 м. Бережани, НОМЕР_13 м. Чортків, НОМЕР_14 м. Тернопіль, Тернопільський ОВК м. Тернопіль, Чернівецька обл. НОМЕР_35 м. Чернівці, НОМЕР_15 м. Чернівці, НОМЕР_16 м. Чернівці, НОМЕР_17 м. Чернівці, НОМЕР_18 с. Рідківці Чернівецької обл., Чернівецький ОВК м. Чернівці, Хмельницька обл. НОМЕР_19 м. Славута, НОМЕР_20 м. Шепетівка, НОМЕР_36 м. Шепетівка, НОМЕР_21 м. Шепетівка, НОМЕР_22 м. Старокостянтинів, НОМЕР_23 м. Старокостянтинів, НОМЕР_24 м. Старокостянтинів, НОМЕР_25 м. Старокостянтипів, НОМЕР_37 м. Хмельницький, НОМЕР_26 с. Шпиченці, НОМЕР_27 м. Хмельницький, НОМЕР_28 м. Хмельницький, НОМЕР_29 м. Хмельницький, НОМЕР_30 м. Хмельницький, НОМЕР_31 м. Кам'янець Подільський, НОМЕР_32 с. Грузевиця, НОМЕР_33 м Ярмоленці, НОМЕР_34 смт. Ярмолинці, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надання послуг здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, надання послуг із забезпечення харчування виконавець здійснює згідно технологічних карт (п. 6.1 договору).
Відповідно до п. 6.17.1. договору контроль за станом виконання договірних зобов'язань постачальника здійснюють замовник, представник замовника та уповноважені особи. Контрольні заходи та механізм їх здійснення визначено в порядку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 488 "Про затвердження Порядку контролю за якістю послуг з харчування особового складу Збройних сил".
Контроль здійснюється за: технологією приготування їжі, її якістю; відповідністю даних накладних фактичній наявності виданих харчових продуктів; санітарним станом об'єктів продовольчої служби; безпекою якості харчових продуктів під час постачання (у т.ч. для освіження) та зберігання, відповідністю харчових продуктів, що використовуються для надання послуг за цим договором чинним стандартам; порядком зберігання харчових продуктів на складі (або місцях); якістю та повнотою доведення встановлених норм харчування до кожного військовослужбовця та норм годування для штатних тварин і забезпечення їх кормами та фуражем, вивозом і видачею їжі; порядком освіження харчових продуктів; дотриманням санітарних заходів під час кулінарної обробки харчових продуктів, приготування і роздачу готової їжі, утриманні їдалень, складів, овочесховищ; своєчасним проходженням медичного обстеження обслуговуючим персоналом, який задіяний в організації продовольчого забезпечення; використанням і утриманням виконавцем військового майна та його обслуговуванням відповідно до експлуатаційної документації.
Щоденний акт приймання наданих послуг з харчування, зведений акт приймання наданих послуг із харчування, акт приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами оформлюються лише після завершення досліджень з обов'язковим зазначенням в актах їх результатів, але не більше 5 календарних днів після проведення досліджень.
Відповідно до п. 6.17.2. договору будь-які контрольні заходи здійснюються представниками замовника, в обов'язковій присутності представника виконавця, в разі відсутності представника виконавця та/або його відмови - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника).
Результати проведення контрольних заходів оформлюються актом контролю, який складається в довільній формі, та підписується представником замовника, що здійснював перевірку, та представником виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії. У разі відмови представника виконавця підписувати акт контролю, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт контролю, надсилається замовнику. Акт контролю подається посадовій особі, яка призначила її проведення, для прийняття відповідного рішення.
Виявлені порушення умов цього договору фіксуються в щоденному акті приймання наданих послуг з харчування, зведеному акті приймання наданих послуг із харчування, в графах книги обліку контролю за якістю приготування їжі (додаток 90) та акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання - у разі надання послуги щодо організації харчування; акті приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами та акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання - у разі надання послуги щодо забезпечення харчовими продуктами.
При виявленні порушень будь-яких умов договору представником замовника складається акт про порушення договірних зобов'язань за участі представника виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії та засвідчується їх підписами. У разі відмови представника виконавця підписувати акт про порушення договірних зобов'язань, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт про порушення договірних зобов'язань, надсилається замовнику.
На підставі акту про порушення договірних зобов'язань замовником оформляється претензія та направляється в установленому порядку виконавцю( п. 6.17.3. договору).
Згідно з абз. 10 підпункту 8.2.1. договору у разі виявлення порушень договірних зобов'язань Виконавець сплачує Замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушення.
Відповідно до абз. 3 підпункту 8.2.2. договору в разі виявлення порушень договірних зобов'язань щодо не доведення встановлених норм харчування (заміни одних продуктів на інші без письмового дозволу представника замовника), виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості наданих послуг за окремими прийомами їжі за кожний мелений та зафіксований випадок;
Згідно з абз. 4 підпункту 8.2.2. при порушенні умов цього договору, при порушенні санітарних норм і правил утримання приміщень їдальні, продовольчого складу, овочесховища з урахуванням прийому-передачі рухомого та нерухомого майна, технологічного (немеханічного, механічного, теплового), холодильного обладнання та при виявленні факту неякісного миття посуду, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений та зафіксований випадок.
Відповідно до п.11.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписання обома сторонами актів звіряння.
На виконання умов договору відповідач надав позивачу послуги із забезпечення харчуванням особового складу військових частин: з 01.07.2019 по 10.07.2019 - ВЧ НОМЕР_36 м. Шепетівка на суму 108 421, 37 грн, 11.10.2019 по 16.10.2019 - ВЧ НОМЕР_4 м. Рівне на суму 17 833, 61 грн, що підтверджується зведеними актами №39/3720 та №29/1573 приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування.
Однак, 09.07.2019 та 16.10.2019 під час здійснення контрольних заходів з перевірки окремих питань щодо організації харчування, умов зберігання, безпечності і якості харчових продуктів, плану освіження запасів продовольства у ВЧ НОМЕР_36 та ВЧ НОМЕР_4 комісією у складі представників відповідних військових частин та представника відповідача були виявлені порушення відповідачем зобов'язань договору № 286/2/18/174 від 29.12.2018, а саме:
1) при наданні послуг з харчування у військовій частині НОМЕР_36 було виявлено порушення умов зазначеного договору, про що свідчить акт про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання (до акту приймання послуг від 9 липня 2019 року 2019 року у військовій частині НОМЕР_36 ) від 10.07.2019 року №350/487/957/пс, Акт №190 приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування від 09 липня 2019 року, а саме:
- не доведення встановлених норм харчування до особового складу (09.07.2019- обід).
- порушення санітарних норм і правил утримання приміщень їдальні, продовольчого складу, овочесховища з урахуванням прийому-передачі рухомого та нерухомого майна, технологічного (немеханічного, механічного, теплового), холодильного обладнання.
2) при наданні послуг з харчування у військовій частині НОМЕР_4 було виявлено порушення умов зазначеного договору, про що свідчить акт про порушення договірних зобов'язань у військовій частині НОМЕР_4 (до акту приймання послуг від 16.10.2019 у військовій частині НОМЕР_4 ) від 16.10.2019 №350/486/400/62/931/1/пс, а саме:
- усупереч вимогам підпункту 6.16.7. пункту 6.16. договору були виявлені небезпечні харчові продукти, а саме харчові продукти, на які відсутні протоколи випробувань установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини.
За вказані порушення, що були зафіксовані в вищевказаних актах, на підставі умов договору та його п. 8.2.1., 8.2.2., позивач нарахував відповідачу штраф у загальному розмірі 3 381, 48 грн.
29.07.2019 за №286/6/4924 та 24.12.2019 за №286/6/8132 позивач звертався до відповідача із претензіями про сплату штрафу, проте, вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, заперечуючи проти нарахування штрафних санкцій, зокрема, вказав, що позивачем не надано доказів порушення договірного зобов'язання з організації харчування.
Однак суд не погоджується із такими доводами відповідача та зазначає, що контрольні заходи за виконанням відповідачем зобов'язань з організації харчування особового складу замовника були проведені за участю представників обох сторін, у тому числі представника відповідача, за результатами чого були зафіксовані порушення договору з боку виконавця. При цьому акти від 10.07.2019 та 16.10.2020 підписані представниками відповідача, без будь-яких зауважень.
Відповідно до пояснень до акту №350/487/957 від 10.07.2019 представником відповідача (завідувач їдальні ТОВ «Військсервіс-Волонтер» Воскобойнікова Н.С.) визнано порушення та зазначено про їх усунення в ході перевірки.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено господарське зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).
Так, відповідно абз. 10 підпункту 8.2.1. договору у разі виявлення порушень договірних зобов'язань Виконавець сплачує Замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушення.
Відповідно до абз. 3 підпункту 8.2.2. договору в разі виявлення порушень договірних зобов'язань щодо не доведення встановлених норм харчування (заміни одних продуктів на інші без письмового дозволу представника замовника), виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості наданих послуг за окремими прийомами їжі за кожний мелений та зафіксований випадок;
Згідно з абз. 4 підпункту 8.2.2. при порушенні умов цього договору, при порушенні санітарних норм і правил утримання приміщень їдальні, продовольчого складу, овочесховища з урахуванням прийому-передачі рухомого та нерухомого майна, технологічного (немеханічного, механічного, теплового), холодильного обладнання та при виявленні факту неякісного миття посуду, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений та зафіксований випадок.
Зважаючи на наведені приписи закону та умови договору, суд вважає, що вимоги про стягнення штрафу за актом про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 10.07.2019 №350/487/957/пс у сумі 2 784, 88 грн та від 16.10.2019 №350/486/100/62/931/1/пс у сумі 596, 60 грн, а всього 3 381, 48 грн є обґрунтованими.
У той же час, відповідач заявив про сплив строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язання.
Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. № 14 перебіг строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, оскільки нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Вказана позиція наведена в постановах Верховного Суду від 22.07.2019 по справі № 911/1563/18, від 22.08.2019 по справі № 914/508/17, від 11.11.2019 по справі № 904/1038/19, від 11.02.2020 по справі № 916/612/19.
У даному випадку за порушення зобов'язань, зафіксованих у актах від 10.07.2019 №350/487/957/пс, строк пред'явлення вимоги про стягнення до 10.07.2020 та від 16.10.2019 №350/486/100/62/931/1/пс, строк пред'явлення вимоги про стягнення до 16.10.2020.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо строку позовної давності зі стягнення штрафних санкцій, були продовжені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" з 02.04.2020 на строк дії карантину.
Отже, зважаючи на те, що з даним позовом позивач звернувся 19.10.2020 та те, що з 02.04.2020 строк позовної давності у зв'язку з карантином був продовжений з 02.04.2020, позов про стягнення штрафу пред'явлений в межах строку спеціальної позовної давності.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 3 381, 48 грн штрафу.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» (04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 10/8, ідентифікаційний код 40887542) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) 3 381 (три тисячі триста вісімдесят одна) грн 48 коп. штрафу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.
Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 22.12.2020.
Суддя Я.А.Карабань