ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.12.2020Справа № 910/20129/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про забезпечення позову
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (далі - позивач, заявник) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕНПІ ГРУП"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Моноліт"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" (далі - відповідачі) про визнання договорів недійсними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачами були укладені договори: №18/11-15п цільової позики від 18.11.2015 згідно договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №2-13 від 28.02.2013; іпотечний договір №20/11-15-з від 23.11.2015; договір про внесення змін і доповнень до Іпотечного договору №20/11-15з від 23.11.2015; іпотечний договір №1 від 01.06.2019; іпотечний договір №2 від 01.06.2019; іпотечний договір №3 від 01.06.2019, які є такими, що не відповідають інтересам позивача, укладені з порушенням чинного законодавства та є такими, що призвели до негативних наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний".
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам до набрання рішенням у справі законної сили вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вищевказаних договорів та заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядовання, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, до набрання законної сили рішенням у справі проводити (здійснювати) реєстраційні дії щодо зміни власника відносно майна, що є предметом іпотеки зазначених договорів.
В обґрунтовання поданої заяви заявник заначає, що звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки за спірним договором іпотеки призведе до порушення прав позивача, адже незалежно від задоволення позову та визнання недійсним договору іпотеки нерухоме майно буде незаконно вилучено з його власності. При цьому, заборона звернення стягнення на предмет іпотеки, а також заборона реєстраційних дій зміни власника щодо цих об'єктів є належним способом запобігання порушення законних прав позивача, як власника нерухомого майна.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний про забезпечення позову, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, в супереч викладеному, до заяви про забезпечення позову не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
При цьому, у переліку додатків до позовної заяви позивачем зазначено "оригінал квитанції про сплату судового збору", проте фактично такі докази до заяви не додано, про що відділом діловодства суду складений акт про відсутність вкладень від 18.12.2020.
Водночас, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При цьому, суд враховує, що у Листі Державної судової адміністрації №11-135/20 від 02.01.2020 зазначено, що при отриманні від платників документів, які підтверджують сплату судового збору за подання заяв, скарг до суду, суди мають перевіряти зазначені в них реквізити рахунків задля уникнення втрат бюджету.
В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26 серпня 2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством "Інформаційні судові системи" оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює: 1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді; 2) їх розподіл по судах; 3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ; 4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.
Однак, в автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості від ДКСУ про зарахування судового збору, сплаченого за подання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про забезпечення позову до спеціального фонду Державного бюджету України.
Окрім того, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Однак, в порушення вищевикладеного, заявником не наведено пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Отже, заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про забезпечення позову підлягає поверненню.
В той же час, суд наголошує, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.
Керуючись статтями 136, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про забезпечення позову повернути заявнику.
2. Ухвала набрала законної сили 21.12.2020 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Ягічева