ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
21.12.2020Справа № 910/19978/20
Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідністю «САНАТА-ФАРМ»
про стягнення 542 100,00 грн
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідністю «САНАТА-ФАРМ» 542 100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не поверненням з боку відповідача коштів у сумі 542 100,00 грн, які були надані керівнику ТОВ «САНАТА-ФАРМ» для розвитку діяльності Товариства.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
З поданої позовної заяви вбачається, що з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідністю «САНАТА-ФАРМ» 542 100,00 грн звернулася ОСОБА_1 , водночас, позивач вказує, що позовна заява подана останнім як учасником ТОВ «САНАТА-ФАРМ».
Однак, позивачем мотивовані вимоги тим, що останній вважає дії відповідача незаконними, оскільки внесені кошти повинні бути повернуті відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України в строк 30 днів з моменту отримання вимоги про повернення.
Поряд з тим, за поясненнями позивача кошти у розмірі 550 000,00 грн ОСОБА_1 (позивач) передала керівнику ТОВ «САНАТА-ФАРМ» ОСОБА_2 , які в подальшому були внесені ОСОБА_2 на рахунок Товариства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно з ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
В розумінні частини першої ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У наведених постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018р. по справі №823/20042/16, від 27.02.2019 по справі №802/390/18-а, від 12.12.2018р. по справі №601/2137/17, від 13.03.2019 по справі №688/2940/16-ц сформовано підхід щодо визначення предметної юрисдикції справ, а саме: суди під час визначення предметної юрисдикції справ повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
У Постанові по справі №688/2940/16-ц від 13.03.2019р. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що критеріями розмежування юрисдикції між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин.
У даній справі, позивачем пред'явлено вимогу до Товариства про стягнення коштів у розмірі 550 000,00 грн на підставі 1049 Цивільного кодексу України, які позивачем були передані саме ОСОБА_2 на розвиток діяльності Товариства.
Фактично позивач оспорює дії керівника ТОВ «САНАТА-ФАРМ» ОСОБА_2 щодо не повернення суми позики відповідно до ст. 1046, 1049 ЦК України, а отже спір не пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи - ТОВ «САНАТА-ФАРМ».
Таким чином спір не ґрунтується на порушенні корпоративних прав позивача, спір не є корпоративним.
Отже, враховуючи ту обставину, що спір за своєю правовою природою є цивільно-правовим та не містить ознак корпоративного спору, з огляду на зміст статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, подана позовна заява не підлягає розгляду у господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Виходячи з вищенаведеного, встановивши, що дана справа непідвідомча господарському суду, що виключає можливість її судового розгляду, але не виключає захист порушеного чи оспорюваного права позивача іншим уповноваженим органом, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог частини 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суд роз'яснює позивачу, що такий спір за характером правовідносин та суб'єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ч.1 ст.175, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі.
Додаток: позовна заява вих. б/н від 11.12.2020 з доданими до неї документами.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали: 21.12.2020.
Суддя О.В. Гулевець