Справа № 909/688/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22.12.2020 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
про стягнення страхового відшкодування в сумі 57309 грн 69 к.
Встановив: Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 57309 грн 69 к.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Позовну заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (вх. № 11399/20) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 10.08.2020).
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22, і яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.
Однак, поштове відправлення, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали від 10.08.2020, повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду даної справи ПрАТ СК "Галицька" зареєстроване за зазначеною вище адресою.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу у цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування, в результаті чого набув право зворотної вимоги до ПрАТ "СК "Галицька". Остання згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахувала цивільно-правову відповідальність винної у ДТП особи. Враховуючи ліміт відповідальності страховика, позивач просить стягнути з відповідача 57309 грн 69 к. страхового відшкодування.
Свою позицію обґрунтовує положеннями ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 35, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Обставини справи, дослідження доказів.
07.06.2007 ТОВ "Перша лізингова компанія" (страхувальник) та АСК "ІНГО Україна" (страховик) уклали Генеральний договір № 47-07 по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків відповідно до умов якого застраховані майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом "Фольксваген" (державний номер НОМЕР_1 ).
23.01.2019, 0 19:30 год., в м. Києві на пр. Лісовому, 6 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Фольксваген (державний номер НОМЕР_1 ), що належить ТОВ "Перша Лізингова Компанія" під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки "МАН" (державний номер НОМЕР_2 ), що належить Приватному Підприємству "Нічний Експрес" під керуванням водія ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність якого на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Галицька" згідно полісу АК № 008698436. Вказаний факт зафіксовано в довідці про дорожньо-транспортну пригоду №3019028513807976 (а.с.30).
У результаті ДТП було пошкоджено застрахований АСК "ІНГО Україна" транспортний засіб "Фольксваген" (державний номер НОМЕР_1 ).
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 21.02.19 у справі №754/1485/19), зазначена вище дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля "МАН" (державний номер НОМЕР_2 ) - ОСОБА_2 .
Згідно з приписами ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведену норму закону, суд приймає постанову Деснянського районного суду м. Києва як доказ, що саме внаслідок порушення ПДР України, водієм ОСОБА_2 , який керував автомобілем "МАН" (державний номер НОМЕР_2 ) пошкоджено автомобіль "Фольксваген (державний номер НОМЕР_1 ), під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно звіту № 0026 про оцінку автомобіля Volkswagen Golf Variant (державний номер НОМЕР_1 ), матеріальний збиток, завданий власникові зазначеного вище автомобіля складає 88688,14 грн.
На виконання умов Генерального договору № 47-07 по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків страховик, на підставі страхового акту від 05.03.2019 №1892834, страховик (позивач) виплатив страхове відшкодування в розмірі 57809 грн 69 к., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4198 від 21 березня 2019 року.
Таким чином позивач (страховик) виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правова відповідальність власника наземного транспорту автомобіля марки "МАН" (державний номер НОМЕР_2 ) була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "СК "Галицька " (поліс АК № 008698436); поліс діючий станом на 23.01.2019, ліміт за шкоду майну - 100000,00 грн, франшиза - 500,00 грн.
10.12.2019, позивачем направлено на адресу відповідача претензію вих. №4197 про страхове відшкодування на суму 57809 грн 69 к. Проте, страхове відшкодування на користь позивача відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим останній звернувся за захистом порушеного права до суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).
За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 ГК України). Вказане положення кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України.
Частиною 1 ст. 355 ГК України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
В силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено у ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Підпунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Полісом страхування цивільно-правової відповідальності АК № 008698436 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн, а франшиза - 500,00 грн.
Враховуючи те, що страховиком, виплачено страхувальнику страхове відшкодування, а цивільно-правова відповідальність особи, яка визнана винною у заподіянні шкоди, застрахована у ПрАТ СК "Галицька", то в силу наведених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача. В межах ліміту відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування АК № 008698436 до стягнення належить 57309 грн 69 к. (57809 грн 69 к. -500,00 (розмір франшизи).
Висновок суду.
Cуд встановив, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з оплати страхового відшкодування не виконав; відзиву на позов не подав, доводи позивача не спростував та дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 57309 грн 69 к.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №11770 від 23 липня 2020 року.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к. суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 57309,69 грн. задоволити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 22186790) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО", вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, м. Київ, 01054 (ідентифікаційний код 16285602) - 57309,69 (п'ятдесят сім тисяч триста дев'ять гривень шістдесят дев'ять копійок) страхового відшкодування та 2102,00 (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 22.12.2020
Суддя Л.М. Неверовська