номер провадження справи 32/149/20
22.12.2020 Справа № 908/2765/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Колодій Н.А., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25)
до відповідача Громадської організації «Молодіжний центр мистецтва», (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний / вул. Фортечна, буд. 81/49)
про стягнення 2251,54 грн.
Без виклику представників сторін
28.10.2020 до Господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж надійшла позовна заява № 504/33 від 26.10.2020 (вх. № 2988/08-07/20 від 28.10.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” про стягнення 2251,54 грн., які складаються з 822,89 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 93,09 грн. втрат від інфляції, 60,67 грн. -3% річних, 589,16 грн. пені та 685,73 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу № 908/2765/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2765/20, справі присвоєно номер провадження справи 32/149/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Громадської організації «Молодіжний центр мистецтва» є: 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний/ вул. Фортечна, буд. 81/49, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвала суду від 02.11.2020 про відкриття провадження у справі № 908/2765/20, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області без вручення, з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України).
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2765/20.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.11.2020 у справі № 908/2765/20 відповідачу запропоновано у відповідності ст. ст. 165, 251 ГПК України, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Відзив на адресу суду від відповідача у зазначений в ухвалі суду від 02.11.2020 у справі № 908/2765/20 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2765/20 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.12.2020.
Розглянувши матеріали справи, суд
12.10.2012 р. між позивачем (постачальником електричної енергії) та відповідачем (споживачем) був укладений договір про постачання електричної енергії № 12668 (надалі Договір).
Пунктом 1 Договору, визначено що постачальник електричної енергії (позивач по справі) продає електричну енергію мпоживачу (відповідачу по справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п 2.3.4 Договору, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії, згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".
Відповідно до п 2.3.5 Договору, здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії"' ( для споживачів, що мають спільну межу електричних мереж із постачальником електричної енергії).
Пунктом 6 Додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору визначені наступні умови:
п. 5 - Споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»;
п. 7 - за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача;
п. 8 - у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником електричної енергії на основі оформленого згідно вимог цього Договору «Акта результатів замірів електричної потужності» та /або «Акта контролю електричної потужності», постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для сплати двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електричної потужності.
п. 10 - рахунки або платіжні вимоги - доручення віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі або направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом.
п. 11 - споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити оплату.
Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що за перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 даного договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
Відповідно до п. 5.1. Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатка 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.
У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.
Пунктом 3.1.3 договору, сторони передбачили, що постачальник наділений правом визначити у порядку, передбаченому розділом 5 договору величин споживання електричної потужності.
Відповідно до п. 9.7 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2012. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Матеріали справи не містять заяв про припинення дії договору, в судовому порядку Договір не визнано недійсним і не розірвано, таким чином, на час вирішення спору судом Договір № 12668 від 12.10.2012 є діючим.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за лютий 2018 спожито електричної енергії на 338 кВт/год, вартість якої відповідно до встановленого тарифу становить 822,89 грн.
10.04.2020 на адресу відповідача поштою було направлено рахунок № 12668/2а від 03.03.2018 на суму 822 грн. 89 коп., що підтверджується реєстром відправлення, який до теперішнього часу не сплачено.
Відповідач не надав в термін обумовлений договором відомості про розмір очікуваного у 2018 році споживання електричної енергії за формою додатку №1, відповідно розмір очікуваного споживання електричної енергії на цей рік визначався позивачем за фактичними обсягами споживання у попередніх періодах поточного року. Так, у лютому 2018 року розмір обсягу споживання електричної енергії встановлено споживачу на рівні 0 кВт/год., виходячи із фактичного обсягу споживання електричної енергії у лютому 2017 року.
01.03.2018 року за результатом підбиття підсумків за лютий 2018 шляхом співставлення фактичних обсягів споживання за розрахунковий місяць згідно відомості зняття показів приладів обліку електричної енергії споживачів за лютий 2018 з встановленим Споживачу обсягом споживання електричної енергії у лютому 2018 року на рівні 0 кВт/год., зафіксовано перевищення договірних величин, що склало 338 кВт/год.
У зв'язку з чим, 10.04.2018 р. на адресу відповідача поштою було направлено рахунок №12668/2п від 14.03.2018 на суму 685 грн. 73 коп., що підтверджується реєстром відправлення, який до теперішнього часу не сплачено.
Таким чином, у порушення умов Договору про постачання відповідачем не сплачено рахунки за спожиту активну електричну енергію та перевищення обсягів споживання електричної енергії. Заборгованість відповідача за період з 01.02.2018 р. по 28.02.2018 р. за спожиту електричну енергію складає 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 89 коп. та за перевищення договірної величини електроспоживання складає 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн. 73 коп.
Відповідно до статті 193 Господарського кодекс України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пред'явлені до стягнення суми за рахунками № 12668/2а від 03.03.2018 на суму 822,89 грн. за спожиту активну електричну енергію, № 12668/2п від 14.03.2018 за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно з статтею 610 Цивільною кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким. що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України, стаття 202 ГК України).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2.1 договору встановлено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію»), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 589,16 грн за період з 18.04.2018 по 30.09.2020 є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені судом задовольняється.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За недотримання термінів сплати рахунків за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») споживач також сплачує постачальнику електричної енергії відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних від суми боргу, а також витрат від інфляційних процесів.
Сума 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань за Договором, згідно розрахунку позивача, становить 60,67 грн., за період з 18.04.2018 по 30.09.2020, а сума інфляційного нарахування - становить 93,09 грн., за період з травня 2018 по 30.09.2019.
Зазначені розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунки позивачем виконано правильно.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій позивачем сумі.
За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивачем доведено порушення його прав та обов'язків з боку відповідача, в той же час відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами такого порушення.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до Громадської організації «Молодіжний центр мистецтва», м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2. Стягнути з Громадської організації «Молодіжний центр мистецтва», (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний / вул. Фортечна, буд. 81/49, код ЄДРПОУ 38069781) на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25; код ЄДРПОУ 00130926; на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582) суму 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 89 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, суму 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн. 73 коп. боргу за перевищення договірних величин електроспоживання, суму 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 16 коп. пені, суму 60 (шістдесят) грн. 67 коп. 3% річних, 93 (дев'яносто три) грн. 09 коп. втрат від інфляції, суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне судове рішення складено “22” грудня 2020 р.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. А. Колодій