номер провадження справи 32/127/20
17.12.2020 Справа № 908/2346/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А. розглянув при секретарі Новасардовій І.В. у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 90/2346/20
за позовом Акціонерного товариства “Таскомбанк”, (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30)
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр медичної візуалізації “Малахіт”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 143)
до відповідача 2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 2054764,21 грн.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача 1 не з'явився
від відповідача 2 не з'явився
14.09.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 21236/70 від 07.09.2020 (вх. № 2537/08-07/20 від 14.09.2020) Акціонерного товариства “Таскомбанк” до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр медичної візуалізації “Малахіт”, м. Запоріжжя, фізичної особи ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 у сумі 2054764,21 грн., яка станом на 31.08.2020 складається з заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена - 1878787,88 грн., заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочена) - 159252,11 грн., пені на суму простроченої заборгованості за період з 03.02.2020 по 03.08.2020 - 16724,23 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 справу № 908/2346/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2020 порушено провадження у справі № 908/2346/20, присвоєний номер провадження 32/127/20. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.10.2020.
Частиною 6 статті 176 ГПК України встановлено, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. (ч. 7 ст. 176 ГПК України)
Враховуючи вказані приписи законодавства, до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради господарським судом Запорізької області направлявся відповідний запит про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
24.09.2020 на адресу господарського суду Запорізької області через електронну пошту від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшла відповідь № 01-71/13925 від 23.09.2020 (вх. № 18684/08-08/20 від 24.09.2020) про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , що відповідає адресі відповідача 2, зазначеній у позовній заяві.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 9082346/20 від 21.09.2020, яка направлялась на адресу ОСОБА_1 була повернута поштовим відділенням на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 908/2346/20 від 21.09.2020, яка направлялась на адресу відповідача 1 - ТОВ «Центр медичної візуалізації «Малахіт» була повернута поштовим відділенням на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр медичної візуалізації «Малахіт” є: 69035, м. Запоріжжя, пр. соборний, буд. 143, що відповідає юридичній адресі відповідача 1, зазначеній у позовній заяві.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідачів про розгляд справи № 908/2346/20.
Ухвалою суду від 15.10.2020 розгляд підготовчого засідання відкладено на 10.11.2020.
Ухвалою суду від 10.11.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/2346/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2020.
Ухвалою суду від 25.11.2020 розгляд справи відкладено на 17.12.2020 та розгляд справи по суті розпочати з 17.12.2020
16.12.20202 від ОСОБА_1 електроною поштою надійшло клопотання (без ЕЦП) про відкладення розгляду справи у зв'язку з обмежувальними заходами, зумовленими карантином.
Суд залишив клопотання ОСОБА_1 без задоволення, оскільки відповідач в судові засідання, призначені на 15.10.2020, 10.11.2020, 25.11.2020, 17.12.2020 не з'являвся, направляв клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов не надав. Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що дії відповідача, добре обізнаного про судовий спір, який перебуває в провадженні з вересня 2020 року, фактично спрямовані не на виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а на затягування розгляду справи, що суперечить завданню господарського судочинства, порушує право іншої сторони на своєчасний розгляд справи і на судовий захист порушеного права.
Представники сторін в судове засідання 17.12.2020 не з'явились.
Від представника позивача надійшла заява (вх. № 24906/08-08/20 від 17.12.2020), відповідно до якої просить суд у зв'язку з неявкою представника відповідача та запобіганню поширення COVID-19 просить судове засідання провести без його участі, свої вимоги підтримав в повному обсязі.
Клопотання судом задоволено.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судове засідання проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
Рішення ухвалено в судовому засіданні 17.12.2020 без участі представників сторін.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -
20.09.2019 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (надалі банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Медичної візуалізації «Малахіт» (позичальник) укладено Кредитний договір № Т 20.11.2013 К 2296 (далі кредитний договір).
Пунктом 2 частини 1 кредитного договору передбачено, що банк, за умови виконання вимог пункту 4.1. частини № 2 цього договору, відкриває позичальнику кредитну лінію, що поновлюється, з графіком зменшення ліміту, а позичальник приймає кредитні кошти, зобов'язується повернути у повному обсязі та сплатити проценти, інші платежі, на умовах та в порядку, передбачених цим договором, зокрема відповідно до наступного:
ліміт 2 000 000,00 грн (два мільйони грн. 00 коп.);
цільове використання поповнення обігових коштів, придбаних основних засобів
строк користування з 20.09.2019 по 19.09.2022 включно;
термін сплати процентів 10 числа кожного місяця з моменту видачі першого траншу кредитної лінії до дати спливу строку користування кредитної лінією та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором
процентна ставка 25% (двадцять п'ять процентів) річних. Процентна ставка за цим договором є фіксованою.
Відповідно до п. 1.1 частини 2 договору, банк за наявності вільних грошових коштів відкриває позичальнику кредитну лінію. Транші кредитної лінії надаються в межах строку користування кредитною лінію. Загальна максимальна отримана позичальником та непогашена сума за кредитною лінією не повинна перевищувати відповідний встановлений ліміт кредитної лінії. Кредитна лінія надається на умовах забезпечності, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Позичальник отримує транші кредитної лінії та повинен виконати відповідні боргові зобов'язання в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.
Банк має право в односторонньому порядку відмовитись від своїх зобов'язань щодо надання будь-якої суми або всієї суми кредиту (відкличні зобов'язання) у випадках невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором та/або у випадку настання форс - мажорних обставин та / або в інших випадках, передбачених Договором.
За умовами п. 1.2 частини 2 договору, транші в межах ліміту кредитної лінії надаються позичальнику шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника з урахуванням положень п. 1.3. частини 2 договору, і в будь - якому випадку не пізніше терміну користування кредитною лінією, в межах діючого на відповідну дату ліміту кредитної лінії.
Датою надання траншу кредитної лінії є дата перерахування відповідної суми коштів з позичкового рахунку позичальника на поточний рахунок позичальника, що підтверджується випискою по поточному рахунку.
Надання траншу кредитної лінії здійснюється на підставі заявки на видачу кредиту, наданої позичальником, у тому числі, засобами комплексу електроного банкінгу. Заявка на видачу кредиту повинна бути надана у формі або близька до форми, наведеної в додатку № 3 до договору, не менш ніж за три робочі дні до за планової позичальником дати отримання траншу кредитної лінії.
Відповідно до п. 1.3 частини 2 договору, у межах встановленого строку користування кредитною лінією з урахуванням вимог п. 1.2. частини 2 цього договору позичальник може отримувати транші в межах ліміту кредитної лінії та зобов'язаний погасити їх до дати спливу строку користування кредитною лінією з урахуванням графіку.
У додатку № 2 до договору наведено перелік забезпечення, що надається в рахунок забезпечення виконання боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, серед якого зокрема, поручитель ОСОБА_1
20.09.2019 між Акціонерним товариством “Таскомбанк” (Кредитор) та фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) укладено договір Поруки № НІ 7692 від 20.09.2019, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ “Центр медичної візуалізації «Малахіт» зобов'язань, що виникли або можуть виникнути у майбутньому на підставі Кредитного договору № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019, що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому (п. 1.1 Договору поруки).
Пунктом 1.3 Договору поруки, визначено, що виконання зобов'язань, забезпечених за цим договором, вважається виконання боржником своїх зобов'язань, визначених в пункті 1.2 цього Договору в повному обсязі в строк, порядку та на умовах Кредитного договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, сторони визначили, що у випадку не виконання або прострочення виконання боржником зобов'язання, що випливають із Кредитного договору, поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі як боржник.
Передбачена пунктом 2.2 цього Договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов'язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого з зобов'язань, зазначених у пунктах 1.2, 1.3 цього Договору (п. 2.2 Договору поруки).
Пунктом 3.1 Договору поруки, у випадку невиконаня боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором або невиконання зобов'язань у строки, визначені Кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену у розділі 7 цього Договору, та копію надсилає боржнику.
Поручитель не пізніше 10 робочих днів з дні відправлення вимоги кредитора (п. 3.1 даного Договору) зобов'язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора з будь-яких причин не звільняє поручителя від обов'язку виконати умови цього договору (п. 3.3 Договору поруки).
У випадку не виконання поручителем зобов'язань боржника, які забезпечені цим договором поручитель несе відповідальність всім своїм майном (п. 3.4 договору поруки).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора (п. 5.1 договору поруки).
Пунктом 1.2 Договору поруки, сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі:
- повернути кредитору в порядку, відповідно до умов кредитного договору, у терміни визначені кредитним договором, але в будь якому разі не пізніше 19 вересня 2022 кредитні кошти, в сумі 2000000 грн., що надані у вигляді кредиту, в тому числі у разі будь -якого збільшення суми кредиту;
- в строки та в порядку, відповідно до умов кредитного договору сплатити проценти за користування кредитом за ставкою в розмірі 25 % річних з урахуванням порядку та розміру її зміни згідно умов договору в строки, що встановлені кредитним договором;
- сплатити комісії в порядку та розмірах, встановлених Кредитним договором;
- сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором;
- у випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті) повернути кредит, сплатити проценти а користування нимі виконати інші обов'язки, що виникають з кредитного договору;
- інших грошових зобовязань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі, збільшення грошових зобов'язань, які передбачені умовами кредитного договору.
У випадку зміни розміру кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або комісій та/або строку користування кредитом та/або інших умов Кредитного договору шляхом внесення змін та доповнень до Кредитного договору, положення Кредитного договору щодо розміру кредиту, процентів, комісій та строку користування кредитом є превалюючим над пунктом 1.2 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, сторони визначили, що у випадку не виконання або прострочення виконання боржником зобов'язання, що випливають із Кредитного договору, поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі як боржник.
Передбачена пунктом 2.1. цього договору відповідність поручителя наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов'язання та/ або допустить прострочення виконання будь-якого з зобов'язань, зазначених у п. 1.2., 1.3. Договору.
Пунктом 3.1 Договору поруки, визначено, що у випадку невиконаня боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором або невиконання зобов'язань у строки, визначені Кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену у розділі 7 цього Договору, та копію надсилає боржнику.
Поручитель не пізніше 10 робочих днів з дні відправлення вимоги кредитора (п. 3.1 даного Договору) зобов'язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора з будь-яких причин не звільняє поручителя від обов'язку виконати умови цього договору (п. 3.3 Договору поруки).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора (п. 5.1 договору поруки).
Як вбачається з виписки по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр медичної візуалізації “Малахіт”, за період з 20.09.2019 по 16.10.2020, згідно кредитного договору № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 банк перерахував позичальнику кредитні кошти в сумі 2000 000 грн. відповідно до заявок на видачу кредит № 1від 20.09.2019, від 23.09.2019, 24.09.2019, 26.09.2019, 07.10.2019, 16.10.2019.
Пунктом 5.1.11 частини 2 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника достроково повернути заборгованість за кредитом та сплатити проценти за користування нею на письмову вимогу банку та у строк, зазначений в такій вимозі, у випадках, передбачених цим договором та/або діючими договорами забезпечення, чинним законодавством України. При цьому, у випадку, якщо згідно з умовами цього договору або отриманої від банку вимоги позичальник зобов'язаний здійснити повне дострокове погашення боргових зобов'язань, сторони домовились, що дата повернення заборгованості за кредитом, зазначена в п. 2.1 частини 2 цього договору, за домовленістю сторін, вважається перенесеною та такою, що змінена на дату чи строк, що зазначений у письмовій вимозі банку про дострокове погашення чи настає в інших випадках, передбачених цим договором.
05.08.2020 банк звернувся до позичальника та поручителя з повідомленням-вимогою вих. № 18275/70 та № 18274/70 про дострокове повернення кредиту, а саме:
- простроченого боргу в сумі 1878 787,88 грн;
- простроченої заборгованості за процентами в сумі 164024,82 грн;
- пені в сумі 12879,58 грн.
Повідомлення-вимоги були надіслані на адреси позичальника та поручителя 05.08.2020, що підтверджується описом вкладення фіскальними чеками та поштовими накладними від 05.08.2020, № 0103274726427, № 0103274726524, що відповідають відомостям про місцезнаходження даних осіб, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позичальник та поручитель у встановлений строк вимог банку не виконали.
На підставі вказаних обставин банк звернувся з позовом у даній справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 в сумі 2054764,21 грн: з яких 1878787,88 грн - основний борг; 159252,11 грн заборгованість по відсоткам; 16724,23 грн - пеня на суму простроченої заборгованості.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані кредитним договором № Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019, а також договором поруки № НІ 7692 від 20.09.2020.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2 частини 1 кредитного договору передбачено, що банк, за умови виконання вимог пункту 4.1. частини № 2 цього договору, відкриває позичальнику кредитну лінію, що поновлюється, з графіком зменшення ліміту, а позичальник приймає кредитні кошти, зобов'язується повернути у повному обсязі та сплатити проценти, інші платежі, на умовах та в порядку, передбачених цим договором, зокрема відповідно до наступного:
ліміт 2 000 000,00 грн (два мільйони грн. 00 коп.);
цільове використання поповнення обігових когтів, придбаних основних засобів
строк користування з 20.09.2019 по 19.09.2022 включно;
термін сплати процентів 10 числа кожного місяця з моменту видачі першого траншу кредитної лінії до дати спливу строку користування кредитної лінією та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором
процентна ставка 25% (двадцять п'ять процентів) річних. Процентна ставка за цим договором є фіксованою.
В межах цього ліміту кредитування банк видав позичальнику кредит у сумі 2000 0000 грн, який підлягав поверненню не пізніше 19.09.2022 до кредитного договору, відповідно до графіку погашення кредиту в період з 20.12.2019 по 20.08.2022 щомісячно в сумі 60606,06 грн., а в період з 20.08.22 по 19.09.2022 в сумі 60606,08 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позичальник сплатив кредит лише частково та з порушенням встановленого графіку, таким чином, сума несплаченого кредиту складає 1878787,88 грн., доказів сплати кредиту не надав.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 1878787,88 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 159252,11 грн. господарський суд зазначає наступне.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5.4.1 частини 2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за цим договором, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов'язань в порядку, визначеному п. 7.13 частини 2 цього договору, при настанні будь-якої обставини або події, які визначені стороами як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті.
У п. 7.13 частини 2 генерального договору сторони передбачили, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. ст. 525, 611 Цивільного кодексу України у випадку настання будь-якої з обставин, визначених п. 5.4.1 частини 2 цього договору, банк направляє позичальнику повідомлення з вимогою виконання позичальником боргових зобов'язань за цим договором. При цьому строк виконання позичальником боргових зобов'язань вважається таким, що настав, на 10 (десятий) календарний день з дня направлення позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах цього договору, або адресу, повідомлену позичальником відповідно до п. 5.1.5 частини 2 цього договору.
У цьому випадку позичальник зобов'язаний достроково повернути заборгованість за кредитом, сплатити проценти за користування кредитом та ніші платежі, що належить до сплати за цим договором, у встановлений відповідно до цього пункту договору новий строк у визначеному банком обсязі.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п. 54 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Як вказано вище, позивач 05.08.2020 направив відповідачам повідомлення - вимогу про порушення основного зобов'язання, в якому зазначив, що станом на 04.08.2020 прострочена заборгованість складає 1878787,88 грн. заборгованості за кредитом, 164024,82 грн. заборгованості за процентами та 12879,58 грн пені на сум простроченої заборгованості, також в повідомленні банк просить погасити заборгованість у 30 -тиденний термін.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).
Таким чином, повідомлення від 05.08.2020, направлене банком до відповідачів, є саме вимогою про дострокове погашення кредиту, складене відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, Банк, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання.
Отже, після направлення відповідачам повідомлення -вимоги 05.08.2020 з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012.
У встановлений строк позичальник вимогу банку не виконав. Отже, кінцевий термін нарахування відсотків за спірним кредитним договором становить - 05.08.2020
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з пунктом 3.2 частини 2 кредитного договору проценти за користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом нараховуються банком щоденно за фактичну кількість днів користування грошовими коштами, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом, за методом “факт/360” (метод розрахунку процентів, за якими кількість днів у місяці береться фактична, а в році 360 днів). При цьому враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами.
Пунктом 2 частини 1 кредитного договору передбачено строк сплати процентів 10 число кожного місяця з моменту видачі першого траншу кредитної лінії до дати спливу строку користування кредитною лінією та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором. Процентна ставка 25% річних.
Отже, строк повернення кредиту в повному обсязі настав 05.08.2020, тому банк вправі нараховувати проценти за користування кредитом до 05.08.2020 включно.
Відповідно до розрахунку позовних вимог банк нарахував проценти за користування кредитом за період з 20.09.2019 по 30.08.2020 в загальній сумі 452433,63 грн. З урахуванням сплачених процентів в сумі 293181,52 грн банк пред'явив до стягнення залишок несплачених процентів у сумі 159252,11 грн.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку відсотків за користування кредитом, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем не були враховані вказані вище обставини та здійснено нарахування процентів за період з 20.09.2019 по 30.08.2020 року включно. За розрахунком суду відсотки за користування кредитом за період з 20.09.2019 по 05.08.2020 становить суму в розмірі 164024,82 грн., оскільки суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 159252,11 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивач нарахував пеню на суму простроченої заборгованості в сумі 16724,23 грн. за період з 03.02.2020 по 03.08.2020.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Також відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.2 частини 2 генерального договору у разі невиконання чи несвоєчасного виконання позичальником боргових зобов'язань за цим договором банк має право нарахувати та стягнути, а позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такої сплати, від суми несвоєчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені (несвоєчасне погашенні заборгованості), до дати припинення цих обставин. Розрахунок пені здійснюється у валюті кредиту, наданого позичальнику, і підлягає сплаті у національній валюті України за курсом НБУ, встановленим на день оплати. При цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.
Таким чином, сторони погодили можливість нарахування пені протягом усього періоду прострочення виконання зобов'язання.
Позивачем надано розрахунок пені який складається з 6828,59 грн. пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по відсотках за період з 01.03.2020 по 30.08.2020 та 9999,38 грн.пені нарахованої на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту за пірод з 01.03.2020 по 30.08.2020. Розрахунок пені, нарахованої на суму простроченого кредиту та відсотків, судом перевірено та визнано вірним, та підягає задоволенню в сумі 16724,23 грн., оскільки саме ця сума заявлена до стягнення.
Щодо позовних вимог, пред'явлених до відповідача 2 як поручителя відповідача-1, суд зазначає таке.
Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. . Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договором поруки № НІ 7692 від 20.09.2019 забезпечено виконання поручителем всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, сторони визначили, що у випадку не виконання або прострочення виконання боржником зобов'язання, що випливають із Кредитного договору, поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі як боржник.
Згідно із п. 8.1 частини 2 кредитного договору банк набуває права звернення стягнення на предмети договорів забезпечення у випадках, зазначених у п. 5.4.1 частини 2 цього договору, у випадку невиконання позичальником вимоги банку у визначений банком строк щодо дострокового повернення заборгованості за кредитом.
За приписами ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 2 ст. 555 Цивільного кодексу України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
За вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачам були надіслані банком 05.08.2020 повідомлення - вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідачі не надали суду доказів сплати заборгованості за кредитним договором або обґрунтованих заперечень проти позову.
За таких обставин суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 солідарно з відповідачем-1 заборгованості за кредитним договором зі сплати кредиту, процентів та пені в розмірах, які визнані судом обґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, вимоги про стягнення суми основного боргу, заборгованості по відсоткам та пені нарахованої на прострочену основну суму кредиту та пені, нарахованої на прострочені відсотки, суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині солідарного стягнення з відповідачів 1878787,88 грн. основної заборгованості за кредитом, 159252,11 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 16724,23 грн. пені на суму простроченої заборгованості.
На підставі викладеного вище, позов задовольняється повністю.
В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів” зазначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України “Про виконавче провадження”).
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення солідарно з відповідачів 1, 2 на користь позивача.
При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Судовий збір пропорційно задоволеним вимогам складає 30821,46 грн. та підлягає розподіленню порівну між всіма відповідачами - по 15410,73 грн.
Керуючись 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства “Таскомбанк” до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр медичної візуалізації “Малахіт”, та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 2054764,21 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр медичної візуалізації “Малахіт”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 143, код ЄДРПОУ 39276492) на користь Акціонерного товариства Таксомбанк (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) 1878787 (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 88 коп. неповернутої суми кредиту, 159252 (сто п'ятдесят девять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 11 коп. процентів за користування кредитом, 16724 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 23 коп. пені на суму простроченої заборгованості солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) Видати наказ.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Таксомбанк (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) 1878787 (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 88 коп. неповернутої суми кредиту, 159252 (сто п'ятдесят девять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 11 коп. процентів за користування кредитом, 16724 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 23 коп. пені на суму простроченої заборгованості солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр медичної візуалізації “Малахіт”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 143, код ЄДРПОУ 39276492) Видати наказ.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр медичної візуалізації “Малахіт”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 143, код ЄДРПОУ 39276492) на користь Акціонерного товариства Таксомбанк (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) 15410 (п'ятнадцять тисяч чотириста десять) грн. 73 коп. судового збору. Видати наказ.
7. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Таксомбанк (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) 15410 (п'ятнадцять тисяч чотириста десять) грн. 73 коп. судового збору. Видати наказ.
Повний текст рішення оформлено і підписано “22” грудня 2020.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій