номер провадження справи 14/53/13-11/78/16-17/123/16
21.12.2020 Справа № 908/3748/13
м. Запоріжжя
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л.
при секретарі судового засідання Василенко В.В.
розглянувши клопотання ТОВ «Дана» за вих. без номеру від 20.12.20 (надійшла до суду 21.12.20) про застосування до ГУС у Запорізькій області заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, а також постановити окрему ухвалу відносно керівника ГУС у Запорізькій області ОСОБА_1 за зловживанняи процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству
за первісним позовом: Запорізької місцевої прокуратури № 1 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління статистики у Запорізькій області, 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Дана”, 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, 69091, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50
про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, зобов'язання звільнити та повернути нежитлове приміщення
за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Дана”, 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75
до відповідача: Головного управління статистики у Запорізькій області, 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, 69091, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50
про: стягнення компенсації за поліпшення орендованого майна
За участю представників сторін (за зустрічним позовом):
від позивача: Харламов Д.І., довіреність № 25/05-19/1 від 25.05.2019;
від відповідача: Кузьменко О.О., довіреність від 02.01.2020 № 18-14/10/06-20;
від третьої особи: не з'явився
від прокуратури: Редька М.В. на підставі посвідчення від 26.06.19. № 053130
вільний слухач: ОСОБА_2 на підставі паспорту
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.18 судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ “Дана” про стягнення з Головного управління статистики у Запорізькій області (далі ГУС у Запорізькій області) на свою користь компенсації за поліпшення орендованого майна в розмірі 4 873 793,33 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.20 (з урахуванням ухвали від 05.02.20) апеляційну скаргу ТОВ “Дана” у справі № 908/3748/13 задоволено. Рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.18 скасовано та прийнято нове рішення, яким зустрічний позов задоволено. Колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду постановлено стягнути з ГУС у Запорізькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дана» 4 873 793,33 грн. компенсації, 73 106 грн. витрат зі сплати судового збору, 11 304 грн. оплати за проведення судової експертизи, 89 100 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
11.02.20 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.20 у справі № 908/3748/13, яка набрала законної сили 15.01.20, з урахуванням ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.20. у справі № 908/3748/13, місцевим господарським судом видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.20 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.20 у справі № 908/3748/13 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
27.07.20 на адресу суду Управлінням державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області повернуто наказ від 11.02.20 як такий, що не підлягає виконанню.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.20 у справі № 908/3748/13 рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.18 у справі № 908/3748/13 скасовано. Прийнято нове рішення яким зустрічний позов задоволено. Присуджено стягнути: з ГУС у Запорізькій області на користь ТОВ “Дана” 4 873 793,33 грн. компенсації, 73 106 грн. витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову до господарського суду Запорізької області, 11 304 грн. оплати за проведення судової експертизи, 109 660,35 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
20.11.20 судом на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.20 видано наказ про примусове стягнення з ГУС у Запорізькій області на користь ТОВ “Дана” 4 873 793,33 грн. компенсації, 73 106 грн. витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову до господарського суду Запорізької області, 11 304 грн. оплати за проведення судової експертизи, 109 660,35 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою від 24.11.20 судом задоволено заяву ГУС у Запорізькій області та залишення без розгляду заяви Головного управління статистики у Запорізькій області про розстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.20 у справі № 908/3748/13.
10.12.20 до господарського суду Запорізької області надійшла заява ГУС у Запорізькій області про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.20 у справі № 908/3748/13 на 6 місяців до 30.06.21.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи № 908/3748/13 раніше визначеному складу суду від 10.12.20, вказану заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 10.12.20 судом прийнято вказану вище заяву про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду до розгляду у судовому засіданні на 21.12.20 о 09 год. 40 хв.
В судове засідання, призначене на 21.12.20 у справі № 908/3748/13 з'явились представники (за зустрічним позовом): позивача, відповідача та прокурор.
Представник третьої особи в судове засідання 21.12.20 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
21.12.20 на адресу суду надійшло клопотання ТОВ «Дана» про застосування заходів процесуального примусу.
Представник позивача в засіданні суду 21.12.20 підтримав клопотання ТОВ «Дана» без номеру від 20.12.20, в якому позивач за первісним позовом просить суд посилаючись на ст. ст. 43, 135, 246 ГПК України: застосувати до ГУС у Запорізькій області заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству (а саме подання необґрунтованої заяви про відстрочення виконання судового рішення з метою відкладення виконання судового рішення яке набрало законної сили); постановити окрему ухвалу відносно керівника ГУС у Запорізькій області ОСОБА_1 за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству (а саме подання необґрунтованої заяви про відстрочення виконання судового рішення з метою відкладення виконання судового рішення, яке набрало законної сили).
Представник відповідача (заявник) та прокурор в засіданні суду 21.12.20 заперечили усно проти задоволення клопотання позивача без номеру від 20.12.20 про застосування заходів процесуального примусу.
Клопотання позивача обґрунтовано з посиланням на ст. 135 ГПК України (суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами … з метою перешкоджанню судочинству), ч. 2 ст. 246 ГПК України (суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (у т.ч. якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом чи прокурором) та зазначено, що:
- питання про відстрочення виконання судового рішення по даній справі за заявою ГУС у Запорізькій області вже було предметом дослідження (ухвалою від 24.02.20 судом було відмовлено у задоволенні такої заяви);
- відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що безспірне списання коштів передбачених в кошторисі ГУС по КЕКВ 2230 «Оплата послуг» та КЕКВ 2800 «Інші видатки» заблокує діяльність управління, як державного органу, унеможливить своєчасну та в повному обсязі сплату ГУС податків до Державного бюджету та спричинить нарахування штрафних санкцій фіскальними органами;
- ГУС у Запорізькій області не оскаржило ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.02.20, якою було відмовлено у задоволенні заяви про відстрочення постанови суду апеляційної інстанції від 15.01.20 у цій справі;
- позивач (заявник клопотання) вважають, що керівник відповідача (ГУС у Запорізькій області) Шейко М.З. намагається поданням необґрунтованих заяв про відстрочення судового рішення по справі відкласти правову можливість виконання цього судового рішення до вирішення Верховним Судом заяви про зупинення виконання судового рішення у справі № 908/3748/13, яке набрало законної сили. А тому, як наслідок, просить суд:
- посилаючись на ст. ст. 43, 135, 246 ГПК України, застосувати до ГУС у Запорізькій області заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству (а саме подання необґрунтованої заяви про відстрочення виконання судового рішення з метою відкладення виконання судового рішення яке набрало законної сили);
- постановити окрему ухвалу відносно керівника ГУС у Запорізькій області ОСОБА_1 за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству (а саме подання необґрунтованої заяви про відстрочення виконання судового рішення з метою відкладення виконання судового рішення, яке набрало законної сили).
На підтвердження своїх доводів позивачем (заявником) до клопотання докази не надавались.
Розглянувши вказане вище клопотання, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: 1) рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом; … 3) змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності пере судом їх переконливості; … 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1). Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2). До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3). Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною (ч. 4). … Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч. 6).
Статтею 13 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 74 ГПК України).
Відповідно до вимог ст. ст. 78, 79 ГПК України, достатніми є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 79). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 79).
Згідно із ст. ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема (ч. 2): 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності ін. підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення ін. аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення ін. дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо (ч. 3 ст. 43 ГПК України) подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний (ч. 4) вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках (ч. 1): 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених ч.10 статті 188 цього Кодексу. У випадку (ч. 2 ст. 135 ГПК України) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від 5 до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку (ч. 3) невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника. … Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч. 5). Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків (ч. 6).
Згідно із положеннями ст. 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи ін. органів, ін. осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процессу (ч. 1). Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в т.ч. якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. 2). … В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи ін. нормативно-правовий акт (у т.ч. його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5). Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та ін. органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню … (ч. 6). … Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій (ч. 8).
Розглядаючи вказане вище клопотання позивача за зустрічним позовом про застосування заходів процесуального примусу від 20.12.20 судом враховано той факт, що:
- ухвалою від 24.02.20 господарським судом Запорізької області було відмовлено ГУС у Запорізькій області у задоволенні заяви про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.20 у справі № 908/3748/13;
- заявою від 09.12.20 № 18-18/256/20 (надійшла до суду 10.12.20) ГУС у Запорізькій області просило суд відстрочити виконання зовсім іншої постанови суду апеляційної інстанції (а саме постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.20 у справі № 908/3748/13 на 6 місяців (до 30.06.2021), ніж постанова суду апеляційної інстанції від 15.01.20;
- не надання стороною (у данному випадку відповідачем за зустрічним позовом) суду належних і допустимих доказів та підтвердженння обставин, на які така сторона посилається, є підставою для відмови у задоволенні заяви (клопотання) ГУС у Запорізькій області поданного в порядку ст. ст. 42, 46 ГПК України, а не підставою для визнання судом зловживанням процесуальними правами (у данному конкретному випадку відповідачем за зустрічним позовом у справі № 908/3748/13) станом на 21.12.20.
З огляду на вище викладене, а також враховуючи:
- правову позицію кожного із учасників по справі щодо наведеного вище в тексті цієї ухвали клопотання;
- що право відповідача на звернення до суду у встановленому чинним ГПК України порядку гарантується та ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в господарському суді;
- що позивачем за зустрічним позовом не доведено суду та не надано доказів на підтвердження того, що обставини, на які він посилається у своєму клопотанні, свідчать про зловживання процесуальними правами відповідачем за зустрічним позовом у цій справі в розумінні вимог ст. 43 ГПК України;
- що позивачем за зустрічним позовом не доведено суду та не надано доказів на підтвердження того, що обставини, на які він посилається у своєму клопотанні відносно керівника ГУС у Запорізькій області ОСОБА_1 , свідчать про зловживання процесуальними правами з боку керівника відповідача ОСОБА_1 за зустрічним позовом у цій справі в розумінні вимог ст. 43 ГПК України;
- що судом під час розгляду зустрічної позовної заяви у цій справі не було виявлено порушень законодавства, або недоліків в діяльності юридичної особи - відповідача у цій справі в контексті вимог ст. 246 ГПК України,
судом, через необґрунтованість, відмовляється у задоволенні клопотання ТОВ «Дана» від 20.12.20 про застосування заходів процесуального примусу у вигляді:
1) штрафу за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству (подання необґрунтованої заяви про відстрочення виконання судового рішення з метою відкладення виконання судового рішення яке набрало законної сили);
2) постановлення окремої ухвали відносно керівника ГУС у Запорізькій області ОСОБА_1 за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству (а саме подання необґрунтованої заяви про відстрочення виконання судового рішення з метою відкладення виконання судового рішення, яке набрало законної сили).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 42, 43, 46, 74, 78, 79, 135, 234, 235, 246 ГПК України, суд
У задоволенні клопотання ТОВ «Дана» за вих. без номеру від 20.12.20 (надійшла до суду 21.12.20) про застосування до ГУС у Запорізькій області заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, а також постановити окрему ухвалу відносно керівника ГУС у Запорізькій області ОСОБА_1 за зловживанняи процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству відмовити.
Копію (екземпляр) цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеялційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом 10 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з ін. поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Ухвалу підписано - 21.12.2020.
Суддя В.Л. Корсун