вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.12.2020м. ДніпроСправа № 904/5625/20
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" м. Кривий Ріг
про стягнення суми боргу в розмірі 46211грн.99коп.
Без представників сторін.
ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 46211грн.99коп. за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань з оплати послуг за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж на підставі договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №14-Кр від 19.06.2009 (з урахуванням додаткових угод до договору №1/2013 від 28.02.2013, №17/03 від 31.03.2017 та листів №931 від 23.05.2010 та №39/01-02 від 05.05.2014).
Позивач зазначає, що на підставі договору №14-Кр від 19.06.2009 протягом періоду з 01.12.2018 по 31.12.2018 відповідачу були надані послуги, а сторонами складений і підписаний звіт про споживання електроенергії за грудень 2018 року.
На підставі вказаного звіту позивач направив на адресу відповідача для оплати рахунок №6893 від 31.12.2018 за перетікання реактивної електроенергії у грудні 2018 році на загальну суму 46211грн.99коп. Вказаний лист з рахунком був отриманий відповідачем 24.01.2019.
З огляду на положення підпункту 4.1.1 пункту 4.1. договору №14-Кр від 19.06.2009, пункту 14 додатку №4 до договору №14-Кр від 19.06.2009 відповідач мав сплатити кошти протягом 5 днів від дня отримання, тобто до 29.01.2019 включно.
Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Також позивач заявив про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Задоволено клопотання позивача, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду 03.1.2020 засобами поштового зв'язку надійшов відзив Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про незгоду з позовними вимогами. В обґрунтування свої правової позиції відповідач посилається на:
- введений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 у справі №904/128/17 мораторій на задоволення вимог кредиторів та наслідки його введення;
- пункт 4-3 частини 4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та розпорядження Кабінету Міністрів України №358-р від 10.05.2018, №36-р від 16.01.2019;
Також відповідач повідомляє про зміну найменування з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Позивач 10.11.2020 надав до суду відповідь на відзив. Позивач зазначає, що положення пункту 4-3 частини 4 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та розпорядження Кабінету Міністрів України №358-р від 10.05.2018, №36-р від 16.01.2019 не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність порушення відповідачем умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №14-Кр від 19.06.2020, в частині повної та своєчасної оплати електричної енергії.
Між Закритим акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія"; далі - власник мереж) та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (далі - споживач) укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №14-Кр від 19.06.2020 (далі - договір).
Як вбачається з матеріалів справи, відбулась зміна найменування відповідача з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль". При цьому, ідентифікаційний код юридичної особи залишився незмінним.
Додатковою угодою №17/03 від 31.03.2017 до договору сторони внесли зміни до договору та змінили найменування споживача з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль". Додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.
За умовами пункту 1.1 договору власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю - продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму спотання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 договору.
Пунктом 4.1.1 договору визначено, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії".
Пунктом 10.6 договору передбачено, що він укладається на строк до 31.12.2009, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд.
Відповідно до пункту 14 додатку "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" до договору за підсумками розрахункового періоду власник мереж за даними звіту (додаток 5 до цього договору) споживача, здійснює обчислення платежів і виписує споживачу рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.
Рахунок надається представнику споживача на руки, нарочним (через канцелярію споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою - дорученням через банк.
Кошти за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії перераховуються споживачем на поточний рахунок власника мереж протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.
Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.
Положеннями статті 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Докази визнання договору недійсним у судовому порядку в матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №14-Кр від 19.06.2020.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.
На підставі звіту про споживання електроенергії котельної №2 за грудень 2018 позивач виставив на адресу відповідача рахунок на оплату №6893 від 31.12.2018 на суму 46211грн.99коп.
Вказаний рахунок направлений позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, що підтверджується поштовою квитанцією №4900808738835, описом вкладення у цінний лист, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900808738835.
Зі змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4900808738835 вбачається, що рахунок на оплату №6893 від 31.12.2018 на суму 46211грн.99коп. отриманий відповідачем 24.01.2019.
Таким чином, з огляду на зміст пункту 14 додатку "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" до договору, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за грудень 2018 в строк до 29.01.2019 (включно).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 46211грн.99коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, суд зазначає наступне.
Положення пункту 4-3 частини 4 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (були чинними на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням змін, внесених Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", набрали чинності з 07.03.2018 - з наступного дня за днем його опублікування.
Відповідно до наведеної норми Закону провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства…; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, запиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частин першої - третьої статті 19 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 у справі №904/128/17 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 у справі №904/128/17 провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" закрито. Мораторій, введений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017, скасовано.
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство (частина сьома статті 19 Закону).
Приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (були чинними на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що відповідач був зобов'язаний здійснити оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за грудень 2018 в строк до 29.01.2019 (включно), тобто вже після закриття провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" та припинення дії мораторію.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 46211грн.99коп.
Враховуючи задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102грн.00коп.
Керуючись положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" до Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення суми боргу в розмірі 46211грн.99коп. за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (ідентифікаційний код: 00130850; місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1) на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (ідентифікаційний код: 31793056; місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 28) суму боргу в розмірі 46211грн.99коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102грн.00коп.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 21.12.2020.
Суддя Р.Г. Новікова