проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"21" грудня 2020 р. Справа № 922/652/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Істоміна О.А.
секретар судового засідання Євтушенко Є.В.
за участю представників:
від позивача - Лисенко П.П. (адвокат), за довіреністю та свідоцтвом;
від відповідача - Оріщенко Н.С. (адвокат), за ордером та договором;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг вх. № 2896Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2020 р. у справі № 922/652/20 (суддя - Буракова А.М., повний текст складено та підписано 06.10.2020 р.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтест», м. Харків
про стягнення 115 200,00 грн.
28.02.2020 р. Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтест» (далі - ТОВ «Промтест», відповідач) штрафу в сумі 60 000,00 грн. та збитків в сумі 55 200,00 грн.
В обґрунтування позову ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» посилається на наявність прихованих недоліків у виконаній відповідачем роботі за договором підряду № 2663 від 31.12.2018 р. в частині проведення експертизи комплексу обладнання щодо відповідності обладнання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки та визначення спроможності суб'єкта господарювання забезпечити його безпечну експлуатацію.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2020 р. у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення та не дотримано порядку пред'явлення претензій щодо якості виконаних робіт:
- при прийманні робіт не було негайно заявлено про допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки;
- не було відмовлено у підписанні акту-приймання протягом 10 календарних днів з дня його отримання;
- не запропоновано скласти двосторонній акт з перерахуванням недоліків і зазначенням термінів їх усунення;
- не було негайно повідомлено підрядника про недоліки, виявлені після прийняття робіт;
- не було запропоновано та не було встановлено строк на безоплатне усунення недоліків у роботі самим підрядником;
- незважаючи на відсутність у договорі положень про можливість замовника усувати недоліки виконаних робіт за свій рахунок з їх подальшим відшкодуванням, позивач звернувся до іншого підприємства із замовленням на виконання начебто тих самих робіт.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник стверджує, що до моменту свого звернення до Держпраці він не мав змоги виявити приховані недоліки, допущені відповідачем, оскільки не є фахівцем у цьому виді робіт. Інформація про недоліки відповідача освітлена органом Держпраці тільки після звернення до цього органу через 8 місяців, тобто за межами строків розгляду актів.
Позивач вважає, що ним негайно було заявлено підряднику про виявлені приховані недоліки шляхом направлення претензії від 10.02.2020 р.; навіть при недотриманні «негайного» терміну ст. 853 ЦК України не передбачає позбавлення позивача права на заявлення прихованих недоліків.
На думку скаржника, одночасно з виявленням недоліків відповідач повинен був погодити з позивачем строк на їх усунення за його рахунок (який не міг перевищувати 30 календарних днів).
Посилаючись на положення п.п. а) п. 7.1 договору та ч. 6 ст. 226 ГК України скаржник вважає свої дії щодо найму третьої особи для усунення недоліків обґрунтованими внаслідок протиправної бездіяльності відповідача у вигляді ігнорування факту виявлених недоліків та положень ст. 226 ГК України.
Заперечуючи проти застосування ч.4 ст. 853 ЦК України позивач вважає, що судом першої інстанції безпідставно покладено відповідальність за виконання цієї норми на позивача, в той час як діючим договором не передбачене проведення експертизи для вирішення спору між сторонами.
Не погоджуючись із висновком місцевого господарського суду про невідповідність заяви позивача, поданої до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, скаржник наголошує про недослідження наявності у відповідача компетентного персоналу.
За доводами апеляційної скарги, у діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а твердження відповідача про укладення договору з іншим контрагентом до отримання листа-відмови Держпраці не мають під собою правового підґрунтя, оскільки цей договір є рамковим і по ньому проходить значна кількість замовлень.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача у судовому засіданні в усній формі висловив свої заперечення проти апеляційної скарги.
Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2018 р. між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як замовником, та ТОВ «Промтест», як підрядником, укладений договір № 2663, за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу з оцінювання відповідності обладнання вимогам технічних регламентів на об'єкті “Енергетичний департамент. Кисневе виробництво. Киснево-регуляторний пункт конвертерного цеху. Установка фільтрів “НЕS” на киснепроводі високого тиску ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, відповідно до Технічного завдання 520-17-RFQ-Е2-R0 (додаток №1) та узгодженого сторонами переліку робіт, зазначених в додатку №2. Строки виконання робіт викладенні у додатку №4 (календарний план виконання робіт).
Згідно з п. 2.3. договору підрядник відповідає за достовірність обсягів робіт умовам технічного завдання (додаток № 1) та переліку робіт (додаток № 2) та за наявності дозволів та ліцензій, якщо вони передбачені діючим законодавством відповідно до умов цього договору.
Пунктом 5.4 договору сторонами погоджені умови здачі та приймання робіт:
- п. 5.4.1: передача замовнику оформленої в установленому порядку документації або робіт, як по усій роботі, так і з окремих етапів здійснюється підрядником з відповідними супровідними документами. Одночасно підрядник надає замовнику акт приймання виконаних робіт у 4-х екземплярах;
- п. 5.4.2: замовник, в разі відсутності зауважень до виконаних робіт, у термін 10 календарних днів з дня її отримання, зобов'язаний прийняти роботу і підписати акт приймання виконаних робіт та повернути один екземпляр акту підряднику;
- п. 5.4.3: підрядник на протязі 3-х днів після одержання акту приймання виконаних робіт, підписаного замовником, видає йому податкову накладну, оформлену належним чином;
- п. 5.4.4: у випадку мотивованої відмови від підписання акту приймання виконаних робіт замовником і підрядником складається двосторонній акт з перерахуванням недоліків і зазначенням термінів їх усунення.
Відповідно до п. 6.1. договору, підрядник гарантує надання всієї документації (сертифікати, експертні висновки, декларації) у відповідності з нормативно-правовими актами, що діють на території України.
Умовами п. 6.2 договору визначено, якщо надана документація не буде відповідати діючим нормативно-правовим актам, підрядник переробе її за свій рахунок.
Згідно з п.п. а) п. 7.1 договору, у випадку неякісного виконання робіт, що не відповідає вимогам наведеним в договорі, з підрядника стягується на користь замовника штраф у розмірі 20% від загальної вартості зобов'язань підрядника за договором, а також у погоджений письмово між сторонами строк (який в будь-якому разі не повинен перевищувати 30 календарних днів з дати виявлення даних дефектів) зобов'язаний за власний рахунок усунути виявлені дефекти, при цьому замовник в якості оперативно-господарської санкції має право відмовитися від прийняття та/або оплати робіт, у відношенні яких допущено неякісне виконання, а також залишає за собою право негайно розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника. При цьому підрядник не звільняється від відповідальності за зазначене порушення.
При порушення строків усунення дефектів підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі 1 % від загальної вартості договору, за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 13.1 договору, він набирає чинності з 18.12.2018 р. і діє до 31.12.2019 р., а в частині порядку врегулювання спору встановленого даним договором, порядку застосування штрафних санкцій, виконання грошових зобов'язань - до повного виконання вказаних зобов'язань.
Додатком № 1 до договору сторонами узгоджене технічне завдання.
Додатком № 2 до договору визначено перелік робіт із зазначенням виду робіт за кожним етапом та вартості кожного етапу цих робіт.
Додаток № 4 встановлює календарний план виконання робіт по кожному етапу.
На виконання умов договору відповідач виконав передбачений договором обсяг робіт, а позивач прийняв ці роботи без зауважень чи заперечень, що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-приймання робіт:
- № 1 від 12.02.2019 р. на суму 89 160,00 грн. (договірна ціна виконаного етапу № 1 складає 74 300,00 грн. + ПДВ 20 % в сумі 14 860,00 грн.);
- № 2 від 12.02.2019 р. на суму 101 040,00 грн. (договірна ціна виконаного етапу № 2 складає 84 200,00 грн. + ПДВ 20 % в сумі 16 840,00 грн.);
- № 3 від 28.02.2019 р. на суму 78 960,00 грн. (договірна ціна виконаного етапу № 3.2 (розробка паспортів обладнання) складає 65 800,00 грн. + ПДВ 20 % в сумі 13 160,00 грн.);
- № 4 від 28.02.2019 р. на суму 90 840,00 грн. (договірна ціна виконаного етапу № 3.1 (експертиза комплексу обладнання) складає 75 700,00 грн. + ПДВ 20 % в сумі 15 140,00 грн.)
Згідно з висновком експертизи № 35589427-02.150-19 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування та їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, він розроблений відповідачем у відповідності до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» та «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки», затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1107.
Всі акти здачі-приймання робіт оплачені позивачем у повному обсязі, що сторонами не оскаржується.
В апеляційній скарзі позивач стверджує, що 24.10.2019 р. він звернувся до Держпраці із заявою про отримання дозволу (яка передбачає надання висновку експертизи).
В обґрунтування позову та на підтвердження неналежної якості робіт, прийнятих позивачем за актом № 4 від 28.02.2019 р., - прихованих недоліків позивач посилається на лист ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 8759-16/04 від 30.10.2019 р., згідно з яким:
- в заяві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» дані щодо юридичної особи не відповідають даним ЄДРПОУ та даним титульної сторінки висновку експертизи ТОВ «Промтест» від 10.10.2019 р. № 35589427.01.1045.19. Крім того, в заяві та в доданому до неї висновку експертизи найменування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не відповідають визначеному Порядком № 1107 переліку та повний перелік заявлених машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в заяві не відповідає даним додатку до висновку експертизи. Також, в заяві зазначені недостовірні дані щодо найменування експертної організації, яка видала висновок експертизи;
- висновок експертизи не відповідає встановленій формі, в додатку до висновку експертизи невірно зазначено назви законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці;
- на адресу Управління Держпраці ТОВ «ПромТехДіагностика», ТОВ СП «Товариство технічного нагляду ДІЕКС», ПП «Стіл Сервіс», ДП «Східний експертно-технічний центр Держпраці» та УкрНДІГАЗ були надіслані листи, в яких спростовано дані щодо наявності трудових угод та договорів за сумісництвом між працівниками цих організацій та ТОВ «Промтест»;
- Управління не володіє інформацією про відповідність ТОВ «Промтест» вимогам в цілому, та зокрема щодо: сфери акредитації органу з інспектування, наявності фахівців, які мають підтверджену в установленому порядку кваліфікацію у визначеній сфері і безпосередньо проводять експертизу стану охорони праці і безпеки промислового виробництва, достатньої кількості компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань тощо.
Проте, доказів звернення позивача до адміністратора ЦНАП м. Дніпро з певною заявою на одержання дозволу, про який йдеться у листі ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 8759-16/04 від 30.10.2019 р., останнім не надано.
Стверджуючи, що внаслідок наявності прихованих недоліків у неякісно виконаних відповідачем роботах щодо проведення експертизи обладнання (про наявність яких позивач дізнався з листа-відмови ГУ Держпраці № 8759-16/04 від 30.10.2019 р.), позивач згідно з ч. 6 ст. 226 ГК України для виправлення цієї ситуації залучив ДП «Криворізький ЕТЦ», з яким було укладено договір № 1729/1917/Е від 19.08.2019 р., на виконання якого ДП «Криворізький ЕТЦ» виконано роботи на суму 55 200,00 грн.
Претензією № 14-со-z-002-20 від 10.02.2020 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату неустойки в сумі 115 200 грн., з яких штраф в сумі 60 000,00 грн., передбачений п.п. а) п. 7.1 договору, та збитки в сумі 55 200,00 грн., які сплачені позивачем на користь ДП «Криворізький ЕТЦ».
У відповіді на претензію № 045 від 19.02.2020 р. відповідач не погодився із припущенням щодо неякісного виконання ТОВ «Промтест» робіт, стверджуючи, що лист ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не містить чіткого визначення в якій саме частині експертного висновку є відхилення від встановленої форми та яким чином конкретна назва технологічного обладнання або посудини, що працює під тиском, повинна відповідати назві, зазначеній в додатку 3 до Порядку № 1107, а також не вказано яким нормативно-правовим актом передбачено вимоги до викладення тексту в експертизі.
У відповіді на претензію відповідач пропонував позивачеві оскаржити незаконну відмову ГУ Держпраці в Дніпропетровській області щодо видачі дозволу.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав вимоги претензії № 14-со-z-002-20 від 10.02.2020 р. щодо сплати штрафу в сумі 60 000,00 грн. та збитків в сумі 55 200,00 грн., позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ч. 1 ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч. 3 цієї статті, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Частиною 1 статті 858 ЦК України визначено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Відповідно до ч. 3 цієї статті, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 6 ст. 226 ГК України, у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
До відповіді на відзив позивач надав лист ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 3555-16/04 від 17.04.2019 р. та стверджував, що наявність двох листів Держпраці про відмову свідчить про переробку підрядником виконаної роботи, тому позивачем було дотримано вимоги п. 6.2 договору щодо надання відповідачеві можливості переробити виконану роботу, з чим судова колегія не погоджується, оскільки:
- в апеляційній скарзі позивач стверджує, що про наявність прихованих недоліків дізнався з листа органу Держпраці від 30.10.2019 р.;
- в матеріалах справи міститься лише один висновок експертизи ТОВ «Промтест» від 04.03.2019 р. без будь-яких вказівок на його подальшу переробку;
- лист ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 8759-16/04 від 30.10.2019 р. містить посилання саме на вищевказаний висновок експертизи ТОВ «Промтест»;
- позивачем до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження звернення до відповідача з вимогою щодо переробки висновку експертизи у розумінні п. 6.2 договору.
Отже, позивачем не доведено факту звернення до відповідача з вимогою переробити висновок експертизи через його невідповідність вимогам спеціального законодавства, зазначеним у листі ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 8759-16/04 від 30.10.2019 р.
Посилаючись на те, що виконана відповідачем робота за актом здачі-приймання робіт №4 від 28.02.2018 р. містить приховані недоліки, які не могли бути відомі позивачеві під час підписання цього акту, у зв'язку з чим він не міг негайно повідомити підрядника про допущені у роботі відступи від умов договору, не мав підстав для відмови у підписанні цього акту та, відповідно, не пропонував відповідачеві скласти двосторонній акт з перерахуванням недоліків і зазначенням термінів їх усунення, - тому позивач негайно після виявлення прихованих недоліків у виконаній відповідачем експертизі повідомив останнього про ці недоліки шляхом надсилання йому претензії № 14-со-z-002-20 від 10.02.2020 р.
Враховуючи, що лист-відмова ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 8759-16/04 датований 30.10.2019 р. і позивачем не надано доказів про його отримання у іншу дату, а претензію позивачем складено лише 10.02.2020 р. (більше ніж через 3 місяці після виявлення недоліків), тому ним не дотримано вимог ч. 3 ст. 853 ЦК України щодо негайного повідомлення підрядника про виявлені приховані недоліки у роботі.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що умовами укладеного договору не було передбачено особливостей пред'явлення претензій замовника до якості виконаних робіт, так само не передбачено право замовника усувати недоліки виконаних робіт за свій рахунок з подальшим відшкодуванням таких витрат від підрядника.
Натомість позивачем не було дотримано і вимог п. 1 ч. 1 ст. 858 ЦК України шляхом пропонування та встановлення строку на безоплатне усунення недоліків у роботі самим підрядником.
Також позивачем не доведено і існування спору між сторонами щодо якості виконаних підрядником робіт (у спірній частині) у розумінні ч. 4 ст. 853 ЦК України.
Незважаючи на відсутність у договорі умов щодо можливості замовника усувати недоліки виконаних робіт за свій рахунок з їх подальшим відшкодуванням, позивач, за його твердженням, звернувся до іншого підприємства із замовленням на виконання експертизи обладнання.
При цьому, відповідач слушно наголошує на тому, що позивачем не надано до матеріалів справи ані самого договору № 1729/1917/Е від 19.08.2019 р., ані доказів оплати виконаних ДП «Криворізький ЕТЦ» робіт за актами здавання-приймання наданих послуг № 19 від 16.01.2020 р. на суму 39 000,00 грн., № 21 від 16.01.2020 р. на суму 16 200,00 грн.
Посилання позивача на те, що договір № 1729/1917/Е від 19.08.2019 р. є рамковим не виключає необхідність дослідження його умов, в т.ч. щодо можливості виконання ДП «Криворізький ЕТЦ» таких робіт. Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження відповідної акредитації цього підприємства та наявності дозвільних документів для проведення експертиз обладнання.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у відповідача компетентного персоналу з посиланням на відомості, зазначені у листі ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 8759-16/04 від 30.10.2019 р., не приймаються до уваги, оскільки ці відомості не підтверджені жодними доказами, - в матеріалах справи відсутні як самі листи товариств, які заперечують наявність трудових відносин з відповідачем, так і їх внутрішні документи в обґрунтування таких тверджень.
Відповідачем, в свою чергу, доведено, що ТОВ "Промтест" акредитовано Національним агентством з акредитації України, як орган з інспектування - номер атестата акредитації: 70222, тип А; термін дії атестата акредитації: 03.09.2018 - 02.09.2023; як орган із сертифікації та оцінки відповідності - номер атестата акредитації: 10183, термін дії атестата акредитації 06.04.2018 - 01.02.2020 року, а також доведено, що ТОВ "Промтест" має дозвіл Державної служби України з питань праці № 442.17.30 строком дії з 22.12.2017 року по 22.12.2022 року на виконання робіт підвищеної небезпеки, у тому числі на здійснення технічного огляду, випробування, експертне обстеження, технічне діагностування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
При цьому, позивачем не спростовано факти невідповідності його власної заяви певним вимогам, про що зазначено у згаданому листі ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
За наведених обставин, лист ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 8759-16/04 від 30.10.2019 р. не є належним доказом на підтвердження неякісно виготовленого відповідачем висновку експертизи та на підтвердження наявності прихованих недоліків у виконаній відповідачем роботі, у зв'язку з чим висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для стягнення заявленого штрафу в сумі 60 000,00 грн. на підставі п.п. а) п. 7.1 договору є правомірним.
Враховуючи, що позивачем не доведено не тільки наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а й взагалі понесення ним витрат у договірних відносинах з ДП «Криворізький ЕТЦ» у зв'язку з проведенням останнім повторної експертизи обладнання, тому суд першої інстанції на законних підставах відмовив у стягненні з відповідача на користь позивача збитків в сумі 55 200,00 грн.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, та зводяться переважно до довільного тлумачення скаржником вищезазначених вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2020 р. у справі № 922/652/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено 22.12.2020 р.
Головуючий суддя В.І. Пушай
Суддя Д.О. Попков
Суддя О.А. Істоміна