вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"09" грудня 2020 р. Справа№ 910/2327/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Тищенко А.І.
Яковлєва М.Л.
при секретарі Пнюшкову В.Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 09.12.2020.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" про зупинення провадження у справі
за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва
від 27.08.2020 (повний текст складено 04.09.2020)
у справі №910/2327/20 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом 1) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут"
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання недійсним рішення №795-р від 10.12.19 р.
встановив:
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" (позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовами до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, скаржник) про визнання недійсним рішення №795-р від 10.12.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Антимонопольний комітет України при прийнятті рішення №795-р від 10.12.2019 неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи; не довів обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими; докази, на яких ґрунтується спірне рішення, є недопустимими; висновки Комітету, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи; при розгляді справи Комітетом було порушено і неправильно застосовано норми як матеріального, так і процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі.
Так, доводи позивачів у даній справі зводяться до наступного:
- Комітетом невірно визначено товарні межі ринку, а також невірно об'єднано два суміжні ринки розподілу та постачання в один, ігноруючи критерій визначення товарних меж, передбачений Методикою АМК 49-р, а саме: "взаємозамінність товарів". Як взаємозамінний товар нами розглядається ринок твердопаливних котлів в рамках Державної програми "Теплі кредити";
- Комітетом невірно визначено монопольне становище ТОВ "Сумигаз Збут" на ринку постачання природного газу та не враховано наявність конкуренції, а саме: такого конкурента як ТОВ "ГК "Нафтогаз України", яка перебуває групі суб'єктів НАКу, та завдяки цьому, має сильну ринкову владу та впливає на поведінку постачальників. Однак це монопольне утворення взагалі не досліджено Комітетом;
- Комітет невірно оцінив бар'єри вступу на ринок - наявність постанов ПСО. На думку Комітету, тільки визначений в постановах перелік постачальників може постачати природний газ населенню і тільки ці постачальники можуть мати спецрахунок в банку для розрахунку з населенням. Доводи позивачів ґрунтуються на редакції постанов ПСО, які містять можливості для всіх постачальників: як постачати природний газ населенню, так і використовувати ціну ПСО та придбавати газ для цих цілей у НАКу. Умова про відкриття спецрахунку може бути виконана будь-яким постачальником, оскільки вимога мати такий рахунок тільки для постачальників ПСО містилась в частині 6 ст. 11 Закону "Про ринок природного газу", яка виключена з Закону з 01.04.2017;
- Комітет не дослідив умови, в яких діяли позивачів: тиск з боку монопольного утворення групи НАК та нову редакцію постанови ПСО №867, в якій визначено умову для отримання природного газу за цінами ПСО - відсутність у постачальника заборгованості перед НАК, яка б перевищувала існуючу на 01.10.2018 заборгованість. У разі такого перевищення НАК має право відмовити у постачанні ресурсу в рамках ПСО;
- ТОВ "ГК "Нафтогаз України" діє на всій території України, таку ж свободу постачати в інших регіонах газ населенню мають і постачальники ПСО, і ринок постачання необхідно розглядати як конкурентний в межах території України, а не адміністративно-територіальних одиниць - ліцензованої діяльності Операторів ГРМ, тому Комітет невірно встановив географічні межі ринку постачання;
- невірне визначення Комітетом часових меж ринку "з грудня 2015 до серпня 2019 року" пов'язане з недостатнім дослідженням ринку та факторів, які впливали на нього. Позивачами виділено декілька періодів, які би потребували уваги Комітету: періоди дії різних редакції постанов ПСО, періоди вирівнювання оптової ціни ПСО з ціною імпортного паритету, а також наявність протягом 2 та 3 кварталу 2019 року більш вигідних (нижчих) цін на оптовому ринку, ніж ціна ПСО, коли для будь-якого постачальника вигідним стає постачання природного газу населенню з іншого ресурсу, ніж ресурс природного газу в рамках ПСО;
- AT "Сумигаз" та ТОВ "Сумигаз Збут" здійснювали всі дії для уникнення зазначених дій - звернення із заявами про включення до тарифу Оператором, звернення до НКРЕКП з аналогічними позовами; звернення ЗБУТів з позовами до Операторів ГРМ про надання облікових даних без приведення до стандартних умов, однак судами підтверджено законність такого приведення. Дії третьої особи з суб'єктивної сторони з економічної точки зору мають характер вимушеності та економічно обґрунтовані;
- Комітет не довів в чому полягає ущемлення інтересів побутових споживачів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 позови Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" до Антимонопольного комітету України задоволено повністю.
Визнано недійним рішення Антимонопольного комітету України №795-р від 10.12.2019 відносно Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут", в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/2327/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Однією з підстав для скасування оскаржуваного рішення скаржник зазначає, що позивачі неправомірно здійснювали донарахування об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками (які не мають механізму приведення природного газу до стандартних умов) при здійсненні комерційних розрахунків.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/2327/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Тищенко А.І., Яковлєва М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі №910/2327/20. Призначено справу до розгляду на 09.12.2020.
04.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/2327/20. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач-1 зазначає, що 31.08.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до провадження цивільну справу №161/11800/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про захист прав споживачів шляхом визнання неправомірними дій постачальника природного газу виставляти рахунки та вимагати оплати за спожитий природний газ побутовим споживачем.
07.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/2327/20. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач-1 зазначає, що 31.08.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до провадження цивільну справу №161/11800/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про захист прав споживачів шляхом визнання неправомірними дій постачальника природного газу виставляти рахунки та вимагати оплати за спожитий природний газ побутовим споживачем. Предметом позову справи №161/11800/19 є вимога позивача зобов'язати відповідача припинити дії, якими порушувалися права позивача як побутового споживача природного газу у частині приведення об'єму природного газу до стандартних умов.
В судовому засіданні 09.12.2020 представник позивача-1 підтримав заявлене клопотання про зупинення апеляційного провадження.
В судовому засіданні 09.12.2020 представник позивача-2 підтримав заявлене клопотання про зупинення апеляційного провадження.
В судовому засіданні 09.12.2020 представник відповідача заперечив проти заявлених клопотань про зупинення провадження у даній справі.
В судовому засіданні 09.12.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів то що, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
При цьому пов'язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов'язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Судова колегія звертає увагу, що спір між учасниками ринку природного газу та Комітетом виник з приводу застосування чинного законодавства з питань приведення природного газу до стандартних умов.
Водночас, колегією суддів встановлено, що 31.08.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до провадження цивільну справу №161/11800/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» про захист прав споживачів шляхом визнання неправомірними дій постачальника природного газу виставляти рахунки та вимагати оплати за спожитий природний газ побутовим споживачем.
Зі змісту позовних вимог у справі №161/11800/19 вбачається, що позивач звернулася до АТ «ОГС «Волиньгаз», у якому просила: зобов'язати відповідача припинити дії, якими порушувались її права як побутового споживача природного газу у частині приведення об'єму природного газу до стандартних умов; відновити облік використаного природного газу за фактичними даними лічильника та здійснювати контроль зняття та облік спожитого природного газу відповідно до фактичних даних лічильника.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона одержує послуги з постачання природного газу на підставі договору від 08.04.2008 №8994 про надання послуг з газопостачання, укладеного із відповідачем на основі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2500.
Приймаючи для продовження розгляду цивільну справу № 161/11800/19 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що оскільки принцип верховенства права передбачає необхідність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, Велика Палата Верховного Суду приймає справу для продовження розгляду.
Зважаючи на вищевикладене ,судова колегія дійшла висновку, що спір у справі №161/11800/19 пов'язаний із вирішенням спору у справі №910/2327/20.
Крім того, судова колегія зазначає, що вирішуючи питання про необхідність зупинення провадження у справі №910/2327/20 через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, судом враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Зазначене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття розумності строку розгляду справи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини слід розглядати як порушення не лише з точки зору довготривалості розгляду. Занадто швидкий розгляд справи також може свідчити про порушення розумності строку її розгляду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/2327/20 до перегляду судового рішення у справі №161/11800/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" про зупинення провадження у справі №910/2327/20 - задовольнити.
2. Провадження у справі №910/2327/20 зупинити до перегляду судового рішення у справі №161/11800/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 21.12.2020 (після виходу судді-учасника Яковлєва М.Л. з відпустки).
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді А.І. Тищенко
М.Л. Яковлєв