ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ_____________________________________________________________________________________________
15 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3155/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
секретар судового засідання - І.В. Іванов,
за участю представників сторін:
від ОСОБА_1 : не з'явився
від Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів": Гришок С.В., В.Б. Скіндер
від ОСОБА_2 : Бугайчук В.В., Швець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2020 (суддя Щавинська Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 06.11.2020) № 916/3155/20
про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відносно особи, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів",
У провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2020 № 916/3155/20 про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Так, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2020 № 916/3155/20 та призначено розгляд апеляційної скарги на 15.12.2020 о 12:00 год.
Звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 послався на те, що він є членом Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", на підтвердження чого до скарги додано, зокрема, довідку від 27.08.2020 вих.№06-1, згідно з якою названа особа є членом даної громадської організації, має особистий рахунок №16, заборгованості на час видачі довідки немає. Довідка підписана директором Організації ОСОБА_3
09.12.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" (далі також - ГО "ВМСОТРЛ", Організація) про закриття апеляційного провадження за вказаною скаргою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки рішенням Ради названої організації від 22.10.2020 членство ОСОБА_2 припинено за несплату членських внесків та інших платежів, що сплачуються членами Організації. До вказаного клопотання додано витяг з протоколу засідання Ради Організації від 22.10.2020, з якого вбачається, що на даному засіданні було прийнято рішення про припинення членства в ГО "ВМСОТРЛ" (виключення з членів) за несплату членських внесків та інших обов'язкових платежів на підставі п. 6 ч. 6 розділу 3 Статуту Організації з 22.10.2020, зокрема ОСОБА_2 . Цей витяг сформований 04.12.2020 на підставі ст. 6.8 Статуту ГО "ВМСОТРЛ" та підписаний виконуючим обов'язки директора Організації ОСОБА_4 . Одночасно подано довідку від 04.12.2020, відповідно до якої член ГО "ВМСОТРЛ" ОСОБА_2 станом на 20.10.2020 має заборгованість по сплаті членських внесків та інших обов'язкових платежів у розмірі 14068,71 грн., а також оборотно-сальдову відомість по рахунку 3771 за 01.01.2020-20.10.2020, з якої вбачається, що ОСОБА_2 на початок періоду мав заборгованість 7029,71 грн. та за вказаний період -7039 грн., а всього 14068,71 грн.
У судовому засіданні 15.12.2020 представник Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" послався на п. 3.6.6. розділу 3 Статуту Організації, згідно з яким підставою для виключення з членів Організації є несплата необхідних платежів та/або наявність заборгованості перед Організацією з цих платежів.
Натомість ОСОБА_2 заперечував наявність у нього будь-якої заборгованості перед Організацією. Він пояснив, що про проведення засідання Ради Організації від 22.10.2020 його не повідомляли, так само як і про прийняття рішення про його виключення з членів Організації, про що він дізнався лише у судовому засіданні.
Розглядаючи вказане клопотання, судова колегія виходить з наступного.
Пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судовий розгляд здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності є визначальним принципом судового процесу взагалі та господарського зокрема. Відповідно до ст. 129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У судовому засіданні 15.12.2020 виконуючий обов'язки директора ГО "ВМСОТРЛ" ОСОБА_4 пояснив, що в Статуті Організації не встановлено певний період несплати обов'язкових платежів та/або суму заборгованості, які є підставою для припинення членства у ГО "ВМСОТРЛ". Заборгованість ОСОБА_2 становила більше 14 тисяч грн. та виникла через несплату таких платежів протягом близько 3 років, зі слів ОСОБА_4 , і наявність заборгованості підтверджується оборотно-сальдовою відомістю і довідкою від 04.12.2020, доданими до клопотання про закриття апеляційного провадження.
Натомість, як вище згадувалось, до апеляційної скарги було додано довідку від 27.08.2020 вих.№06-1, підписану директором Організації ОСОБА_3 , згідно з якою ОСОБА_2 є членом ГО "ВМСОТРЛ", має особистий рахунок №16 і не має заборгованості на час видачі довідки.
Отже, з наведених документів вбачається, що станом на 27.08.2020 у скаржника була відсутня заборгованість, а 22.10.2020 - менше ніж через 3 місяці - вже існувала, за твердженням в.о. директора ГО "ВМСОТРЛ", у ОСОБА_2 заборгованість більше 14 тисяч грн., причому за тривалий, але чітко не визначений Організацією період.
Крім того, зі змісту витягу з протоколу засідання Ради Організації від 22.10.2020 вбачається, що ОСОБА_2 виключено із членів ГО "ВМСОТРЛ" за несплату членських внесків на підставі п. 6 ч. 6 розділу 3 Статуту Організації з 22.10.2020, водночас у довідці від 04.12.2020, підписаній в.о. директора Організації ОСОБА_4 і бухгалтером-касиром ОСОБА_5 , зазначено, що член ГО "ВМСОТРЛ" ОСОБА_2 станом на 20.10.2020 має заборгованість по сплаті членських внесків в сумі 14068,71 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_2 категорично заперечував як існування будь-якої заборгованості у нього перед Організацією щодо сплати необхідних платежів, так і прийняття рішення про його виключення без будь-якого повідомлення скаржника про таке виключення зі складу членів ГО "ВМСОТРЛ".
При цьому колегією суддів враховується, що у межах земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні Організації ОСОБА_2 має триповерховий будинок рибалки 1989 року побудови, причал № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджено довідкою ГО "ВМСОТРЛ" №277 від 18.09.2017.
Також Південно-західний апеляційний господарський суд приймає до уваги той факт, що у витягу із протоколу засідання Ради Організації від 22.10.2020 про виключення ОСОБА_2 із членів ГО "ВМСОТРЛ" зазначені члени Ради, які були присутні на засіданні, проте доказів обрання вищевказаних осіб до членів Ради не надано. Водночас із протоколу позачергової звітно-виборчої конференції Організації від 20.12.2014, який міститься в матеріалах оскарження, вказаний інший склад членів Ради.
Крім того, із наданого до апеляційної скарги витягу із ЄРДР вбачається, що 29.10.2020 було зареєстровано кримінальне провадження №42020160000000866 за заявою ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_7 , який є директором ГО "ВМСОТРЛ" згідно з даними ЄДРПОУ станом на 05.11.2020, та ОСОБА_8 за попередньою змовою з іншими особами, шляхом обману здійснили незаконну зміну керівництва Організації з метою реалізації свого злочинного плану на захоплення ГО "ВМСОТРЛ" та її майна.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши подані сторонами вищевказані докази, а також пояснення учасників процесу, наданих ними в судовому засіданні апеляційної інстанції 15.12.2020, колегія суддів вважає, що ГО "ВМСОТРЛ" не довела належними доказами у відповідності до ст.ст. 76-79 ГПК України наявність у ОСОБА_2 заборгованості по сплаті членських внесків і правомочність складу Ради Організації, на засіданні якої 22.10.2020 було виключено ОСОБА_2 зі складу членів ГО "ВМСОТРЛ".
Згідно зі ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 зазначеного Закону).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Доступ до правосуддя згідно із стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що ефективним право на доступ до суду буде тоді, коли особа має чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.
Отже, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду.
Підсумовуючи викладене та суперечливість наданих сторонами доказів та пояснень учасників справи у судовому засіданні 15.12.2020, з урахуванням права на доступ до правосуддя, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ГО "ВМСОТРЛ" не доведено наявності передбачених пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України, на яку послався заявник, підстав для закриття даного апеляційного провадження, тому відповідне клопотання Організації колегією суддів залишено без задоволення.
Згідно із ч.ч.1, 2, 4-6 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Відповідно до ч.2 ст.281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Отже, ГПК України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що судове рішення у даній справі стосується прав скаржника - ОСОБА_2 як члена ГО "ВМСОТРЛ".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залучити ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.
Керуючись ст.ст. 50, 232-235, 281 ГПК України, суд
Клопотання Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" про закриття апеляційного провадження від 09.12.2020 залишити без задоволення.
Залучити ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 21.12.2020.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран