Дата документу 21.12.2020
Справа № 334/7475/20
Провадження № 2-з/334/15/20
21 грудня 2020 суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , особи, які отримають статус відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР В», про забезпечення позову до подання позовної заяви, і додані до неї матеріали
ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду міста Запоріжжя з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: заборони ОСББ «БУЛЬВАР В» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення енергоаудиту згідно до рішення загальних зборів співвласників ОСББ «БУЛЬВАР В» від 28 листопада 2020 року; заборони правлінню ОСББ «БУЛЬВАР В» обмежувати доступ до спільного майна особам, які мають заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, згідно до рішення загальних зборів співвласників ОСББ «БУЛЬВАР В» від 28 листопада 2020 року.
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 з квітня 2019 року. З січня 2018 року в будинку створено ОСББ «БУЛЬВАР В». 28 листопада 2020 року правлінням об'єднання без належного повідомлення співвласників та без дотримання вимог закону щодо процедури було проведено загальні збори співвласників, на яких було прийнято протокол № 02/28.11.2020, яким, з-поміж іншого, поставлені на голосування співвласників наступні питання: «Прийняти пропозицію Правління щодо проведення енергоаудиту Фонду енергоефективності»; «Дозволити правлінню обмежувати злісним неплатникам внесків на утримання будинку та прибудинкової території доступ до спільного майна». 13 грудня 2020 року сплив п'ятнадцяти денний строк, який встановлений пунктом 9 Статуту ОСББ для проведення письмового опитування співвласників щодо зазначених питань, тобто - станом на день подання заяви про забезпечення позову за цими питаннями вже прийняті рішення загальних зборів ОСББ, які заявникові на даний момент невідомі. Вважає, що в даній справі є підстави для забезпечення позову шляхом заборони ОСББ «БУЛЬВАР В» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення енергоаудиту, оскільки в разі підписання відповідного договору та сплати ОСББ «БУЛЬВАР В» грошових коштів на проведення енергоаудиту, оскаржуване рішення загальних зборів ОСББ «БУЛЬВАР В» буде фактично виконаним, що фактично позбавляє сенсу позовні вимоги про його оскарження та, відповідно, унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову, сплата правлінням ОСББ вартості проведення енергоаудиту без належної на те підстави призведе до порушення прав та законних інтересів співвласників, в тому числі й прав заявника. Також зазначає, що існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони правлінню ОСББ «Бульвар В» обмежувати доступ до спільного майна особам, які мають заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки, на думку заявника, вказаним протоколом пропонується фактично передати виключні повноваження загальних зборів ОСББ правлінню ОСББ, що не передбачено законом, а категорія «визначення обмежень» означає розкриття суті цих обмежень загальними зборами, в той час як формулювання, що міститься в протоколі, фактично всупереч закону передає правлінню ОСББ право самостійно визначати, кого і як обмежувати в доступі до спільного майна. Крім того, на думку заявника відповідач ОСОБА_2 схильний до вчинення самоправних протизаконних дій, про що свідчить факт внесення в серпні 2020 року до ЄРДР відомостей про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 356 КК України (Самоправство), а невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони правлінню ОСББ «БУЛЬВАР В» обмежувати доступ до спільного майна особам, які мають заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, унеможливить ефективний захист права на доступ до спільного майна, для чого буде подано позов.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно з положеннями статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Таким чином, звертаючись з відповідною заявою заявник серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов'язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Заявник зазначає, що майбутня позовна заява буде обґрунтована незаконністю проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЛЬВАР В», які були проведені 28.11.2020 року, без належного повідомлення всіх співвласників та без дотримання вимог закону щодо процедури. При цьому зазначає про вже прийняті рішення загальних зборів ОСББ, які заявникові на даний момент невідомі.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам при здійсненні судочинства необхідно застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту мас бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до статті 136 ЦПК України Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, в якій, зокрема, Верховний Суд України вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
А у постанові Верховного Суду України №6-2552цс16 від 18.01.2017 зазначається, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно зі статтями 76, 78, 80, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Проте, суд зазначає, що заявником не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 78, 80, 81 Цивільного процесуального кодексу України на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві про наявність рішення про прийняття пропозиції Правління щодо проведення енергоаудиту Фонду енергоефективності та надання дозволу на обмеження доступу до спільного майна, та наявність на день подання заяви вже прийнятих рішень загальних зборів ОСББ, які заявникові на даний момент невідомі, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд зазначає, що заявник вказує, що має намір звернутися до суду з позовною заявою щодо оскарження рішень, прийнятих на загальних зборах ОСББ «БУЛЬВАР В» 28.11.2020, при цьому вказує, що заходи забезпечення позову, про які він просить, не є тотожними позовним вимогам, які він планує заявляти, проте в прохальній частині заяви ставить питання саме про заборону вчинення дій на виконання рішень, прийнятих на загальних зборах ОСББ «БУЛЬВАР В» 28.11.2020.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ОСББ «БУЛЬВАР В» вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення енергоаудиту згідно до рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Бульвар В» від 28 листопада 2020 року; заборони правлінню ОСББ «БУЛЬВАР В» обмежувати доступ до спільного майна особам, які мають заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території згідно до рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Бульвар В» від 28 листопада 2020 року, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
За таких підстав, суд зазначає, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 352, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складання повного тексту ухвали: 21 грудня 2020 року.
Суддя: Коломаренко К. А.