"28" серпня 2007 р.
Справа № 3/202-07-5748
За позовом: Приватної агропромислової компанії "Терра ЛТД"
До відповідача: Приватного підприємства Фірми "ВІКТОРІЯ-С"
Про: стягнення 16563,95 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: Павлій Ю.М. - представник, діючий за довіреністю від 25.07.2007р.
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватна агропромислова компанія "Терра ЛТД" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства Фірми "ВІКТОРІЯ-С" основну заборгованість в сумі 8085,60 грн., пеню в сумі 1339,25 грн., збитки, пов'язані з інфляцією в сумі 816,65 грн., 24% річних в сумі 1898,01 грн. та суму штрафу у розмірі 4424,44 грн. за договором поставки комплектуючих до зрошувального обладнання від 19 червня 2006 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
19 червня 2006 року між Приватною агропромисловою компанією "Терра ЛТД" (Постачальник) та Приватним підприємством Фірмою "ВІКТОРІЯ-С" (Покупець) було укладено Договір поставки комплектуючих до зрошувального обладнання (надалі за текстом -Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався в строки, обумовлені договором, передати у власність Покупцю комплектуючі до обладнання крапельного зрошення (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар на умовах даного Договору та сплатити його вартість. Найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю Товару, строки поставки Товару Покупцю, місце передачі, гривнева вартість Товару її еквівалент у іноземній валюті, інші умови вказуються у специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.
Так, відповідно до Специфікації №1 від 19.06.2006р., загальна вартість Товару, що передається у власність за Договором складає 16171,20 грн., Покупцем у якості передплати вноситься сума у розмірі 8085,60 грн., строк внесення якої до 23.06.2006р., Покупець сплачує залишок суми, що складає 8085,60 грн. до 05.07.2006р., поставка Товару здійснюється тільки після отримання передплати, не пізніше 23.06.2006р.
Після отримання передплати у розмірі 8085,60 грн., 21.06.2006р. Постачальник поставив Покупцю Товар на загальну суму 16171,20 грн., що підтверджується накладною №621/5 від 21.06.2006р., підписаною представником Покупця відповідно до виданої йому довіреності на отримання матеріальних цінностей.
Решту суми у розмірі 8085,60 грн. у передбачені договором строки та на момент вирішення спору по суті Відповідач не сплатив.
Так як відповідач не виконав свої договірні зобов'язання належним чином, розрахувавшись з позивачем за фактично поставлений Товар тільки на суму передплати, це обумовило дії останнього по зверненню до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно статтям 692, 706 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 8085,60 грн. за Договором поставки комплектуючих до зрошувального обладнання від 19 червня 2006 року.
Крім того, частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Згідно листа НБУ від 06.06.2006р. №14-011/1373-6039 облікова ставка НБУ у період з 10.06.2006р. по 01.06.2007р. складала 8,5 %.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми пені за Договором поставки комплектуючих до зрошувального обладнання від 19 червня 2006 року, вважає його таким, що підлягає приведенню у відповідність вимогам ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Перерахована сума пені, що підлягає стягненню становить 685,39 грн.
Згідно п.п.7.3,7.4 Договору, зокрема, при простроченні оплати Товару на протязі 10 календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 50% від не сплаченої в установлений строк вартості Товару, також при порушенні Покупцем строків оплати Товару Постачальник має право стягнути з Покупця суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та нарахуванням 24% річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування ним індексу інфляції в сумі 816,65грн., 24% річних в сумі 1898,01 грн. та суми штрафу у розмірі 4424,44 грн., суд вважає його вірним та таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам Договору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми основного боргу в розмірі 8085,60 грн., пені в сумі 685,39 грн., збитків пов'язаних з інфляцією в сумі 816,65 грн., 24% річних в сумі 1898,01грн. та суми штрафу у розмірі 4424,44 грн.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони -пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства Фірми "ВІКТОРІЯ-С" (65005, м. Одеса, вул.Дальницька,50), р/р 26000576 в ОФ ТОВ «Международный коммерческий банк»м. Одеса, МФО 328812, код ЄДРПОУ 24759959) на користь Приватної агропромислової компанії "Терра ЛТД" (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10А) р/р 2600401635503 в філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» м. Одеси, МФО 328618, код ЄДРПОУ 30587268) суму основної заборгованості в розмірі 8085 (вісім тисяч вісімдесят п'ять) грн. 60 коп., суму пені в розмірі 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн. 39 коп., 1898 (одна тисяча вісімсот дев'яносто вісім) грн. 01 коп. 24% річних, 816 (вісімсот шістнадцять) грн. 65 коп. індексу інфляції, 4424 (чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 44 коп. штрафу, 159 (сто п'ятдесят дев'ять) грн. 10 коп. державного мита та 113 (сто тринадцять) грн.34 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя