264/5844/20
2/264/1463/2020
(ЗАОЧНЕ)
"18" грудня 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., за участю секретаря судового засідання Дереклєєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, -
У вересні 2020 року Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (надалі - ДСЗН) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
В обґрунтування позову вказав, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради та одержувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 29.08.2018 року по 28.12.2018 року, як уповноваженому представнику родини на дитину до 18 років щомісячна адресна допомога була призначена та сплачувалась з 13.05.2019 року по 12.11.2019 року. До складу родини входила відповідачка ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час здійснення перевірки достовірності поданих ОСОБА_1 даних позивачем було виявлено факт наявності у її володінні з 04.10.2017 року квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 . Також, позивач вказує, що за період з 29.08.2018 року по 12.11.2019 року, коли відповідачці виплачувалась щомісячна адресна допомога, місто Маріуполь, де розташована її квартира, яка належить їй на праві власності, не входило до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють повноваження та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення і на території цього міста органи державної влади України здійснювали та продовжують здійснювати свої повноваження в повному обсязі. Тому наявність у власності житла на території підконтрольній українській владі та в місті, де органи державної влади виконують всі свої зобов'язання в повному обсязі, є причиною виникнення переплати раніше виплачених сум допомоги.
Посилаючись на положення пунктів 5, 6, 10, 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505 та статтю 1166 ЦК України, просив суд стягнути з відповідачки суму надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в розмірі 7338,90 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, відзив на позов до суду не надіслала, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
У цьому випадку, суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.
З урахуванням частини 2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши у сукупності надані докази, доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
На підставі рішення Маріупольської міської ради від 25.07.2017 №7/20-1724 діяльність управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради припинено шляхом ліквідації з 01 січня 2018 року. При цьому правонаступником УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради визначено Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 28.11.2018 року має статус особи, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а саме: з м.Краснодон Луганської області.
Відповідно до рішень УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради від 08.10.2018 року та 05.06.2019 року, ОСОБА_1 була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на період з 29.08.2018 року по 28.10.2018 року, 29.10.2018 року по 28.12.2018 року, з 13.05.2019 року по 12.11.2019 року.
З матеріалів справи також вбачається, що звертаючись до УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради із заявою про призначення допомоги, ОСОБА_1 вказувала, що у неї та будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення поза межами тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції немає.
Згідно довідки від 28.11.2018 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення АТО та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.03.2020 року за № 203684390 у володінні відповідачки є у власності з 04.10.2017 року квартира АДРЕСА_2 .
Частина 2 ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлює, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014.
При цьому ч.1 цієї статті передбачає, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
14 квітня 2014 року відповідно до Указу в.о. Президента України, Голови Верховної Ради України Т.О.В. від 14 квітня 2014 року №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території України розпочато проведення антитерористичної операції.
Згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/а, Донецька і Луганська області визначені районами проведення антитерористичної операції з 07 квітня 2014 року.
Відповідно до п.5 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Кабінету Міністрів України доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
30 жовтня 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого місто Маріуполь включено до вказаного переліку.
02 грудня 2015 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р, знову затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого місто Маріуполь також включено до вказаного переліку.
Відповідно до абз.2 п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505, в редакції, що діяла до 03.06.2017 року (надалі Порядок №505), грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
Доказів того, що місто Маріуполь було виключено з переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а також те, що місто Маріуполь не відноситься до району проведення антитерористичної операції, суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.10.2014 р. №1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. №1276-р), оскільки п.6 Порядку №505 передбачає, що житлове приміщення, повинно бути розташоване саме в регіонах, інших ніж райони проведення антитерористичної операції, а не в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Вказана позиція, на думку суду, також узгоджується з абз.2 п.6 Порядку №505, який було викладеного в новій редакції після внесення змін відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2017 року №370, та який зараз передбачає, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.11.2018 року у справі №222/250/15-а, від 05.09.2018 року у справі №266/1167/17 та від 13.11.2018 року у справі №264/365/17.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А. М. Іванченко