Справа № 263/15186/20
Провадження № 2/263/3003/2020
про залишення без руху
18 грудня 2020 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Хараджа Н.В., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів.
Згідно позовних вимог просив: стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 30 000 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., а всього 40 000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 2740 грн.; призначити по справі судову технічно-комп'ютерну експертизу, яку доручити експертам Донецького НДІСЕ.
Розглянувши матеріали позовної заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Але, позивачем в порушення ст. 175 ЦПК України не вказано:
-п.6 відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору;
-п.7 відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- п.9 попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, згідно ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу, оригіналу який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Вказані вимоги закону позивачем не виконані. Позивачем на копіях проставлена відмітка «З оригіналом згідно» та підпис, без ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копій.
До того ж, позивачем не додана ще одна копія позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів.
Крім того, позивач у додатку до позову зазначив «свідоцтво про народження дітей», яке також не долучив.
Також, як визначено ст. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
При цьому, відповідно ст. 1 зазначеного Закону, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, а виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;
Так, відповідачем у позовній заяві зазначена фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , однак підтверджуючих доказів з цього приводу суду не надано.
Крім того, у прохальній частині позивачем не зазначені відповідачі як фізичні особи-підприємці.
Також, на підставі ч. 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору.
Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Щодо позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди зазначаю наступне.
Позивач визначив моральну шкоду у грошовому вимірі, то моральна шкода є саме майновою вимогою, відповідно до Постанови Верховного Суду від 28.11.2018 року справі № 761/11472/15-ц (касаційне провадження № 61-23674св18).
Пунктом 5 ч.1ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Позивач заявляє вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди, отже ці вимоги є майновими, та підлягають оплаті судовим збором.
Таким чином, за заявлені позовні вимоги має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. за вимогу про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У випадку невиконання ухвали заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Хараджа