Справа №263/15151/20
Провадження № 2-о/263/581/2020
17 грудня 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:головуючого судді Федоренко Т.І., за участю секретаря Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, зацікавлена особа ОСОБА_2 ,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , за змістом якої остання просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав строком на 6 місяців, а саме: заборонити перебувати в місці проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 ; заборонити наближатися ОСОБА_2 на відстань ближче 500 мертів до місця проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з заявником або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що у період з лютого 2015 року по січень 2020 року проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Мають спільну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення фактичних шлюбних відносин ОСОБА_2 періодично приходить до її квартири, переслідує та вчиняє фізичне та психологічне насильство. На звернення до органів поліції з приводу вчинення домашнього насилля у відношенні ОСОБА_2 було винесено терміновий обмежувальний припис. У зв'язку із викладеним вона відчуває страх, та те, що ситуація з вчиненням відносно неї фізичного та психологічного насильства може повторитись, тому звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Заявник ОСОБА_1 надала заява про розгляд заяви про видачу обмежувального припису без її участі, наполягала на задоволенні заяви.
Зацікавлена особа ОСОБА_2 до судового засідання не зявився, повідомлявся у передбаченому законом порядку через оголошення на веб-сайті Судової влади України.
За змістом ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.350-1ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вичиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Жовтневим районним судом м.Маріуполя неодноразово розглядались адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 за скоєння домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , у яких постановами суду ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП та було накладено стягнення у вигляді штрафу (справа № 263/7330/20, 263/8351/20, 263/10965/20, 263/3004/20). Відповідно до темінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 059946 від 03.07.2020 року стосовно ОСОБА_4 винесено теміновий заборонний припис строком на 2 доби.
Отже, суд виходить із наявності встановлених фактів вчинення психологічного та фізичного насильства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , заслуговують на увагу доводи заявниці про те, що її життя та здоров'я під загрозою, систематичні випадки насильницьких дій призвели до постійних побоювань за свою безпеку, неможливості відчувати себе захищеною від повторення протиправних дій кривдника.
Таким чином, проводячи аналіз поданих доказів, на підставі встановлених судом обставин, суд вважає, що наявні очевидні ризики повторного заподіяння домашнього насильства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , тому, з метою застосування превентивного засобу - методу стримування та попередження повторення неправомірних дій зі сторони кривдника, суд вважає, що заява обґрунтована та до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.
Зміст ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне повідомити уповноважений орган Національної поліції України з приводу обставин домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 та вирішити питання профілактичного обліку кривдника ОСОБА_2 на визначений судом строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись вимогами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та керуючись ст. ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, зацікавлена особа ОСОБА_2 - задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому визначити наступне тимчасове обмеження його прав відносно ОСОБА_1 :
1.Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати у місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наближатися на відстань ближче, ніж 500 метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вести листування, телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 через будь - які засоби зв'язку особисто та через третіх осіб.
Встановити строк обмежувального припису в 6 місяців.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Центральний ВП ГУНП у Донецькій області про факти застосування домашнього насильства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад, з метою вирішення питання про взяття на профілактичний облік ОСОБА_2 у порядку, передбаченому статтею 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Суддя Т.І.Федоренко