Справа № 263/6642/20
Провадження № 2/263/1788/2020
(заочне)
14 грудня 2020 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Музики О.М.,
за участю секретаря Налісної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Маріуполі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 29 травня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , в якій позивач просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона є власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , а інша 1/3 частини указаної квартири належить третій особі - ОСОБА_2 , який є сином позивача. Вказана квартира приватизована у 2009 році позивачем, її сином - ОСОБА_2 та її чоловіком - ОСОБА_3 13 липня 2018 року відповідач подарував позивачу 1/3 частини квартири. 17 липня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний. Після розірвання шлюбу відповідач забрав свої речі та пішов жити до іншого місця, а факт його не проживання у квартирі підтверджується актом про фактичне проживання від 22 травня 2020 року, виданим ОСББ «Казанцева 31». На теперішній час місце проживання відповідача та засоби зв'язку з ним не відомі позивачу, його особисті речі у квартирі відсутні, участь у сплаті за комунальні послуги він не приймає. Посилаючись на вказані обставини, керуючись ст. 405 ЦК України, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
21 серпня 2020 року до суду надійшла позовна заява третьої особи - ОСОБА_2 , в якій він також просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 . На обґрунтування вимог третя особа посилається на те, що є власником 1/3 частини указаної квартири. 17 липня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які є батьками третьої особи, розірваний та з цього часу відповідач у вказаній квартирі не проживає, його особисті речі у такій відсутні, участь у сплаті за комунальні послуги він не приймає.
Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позов на адресу суду не направив.
Рух справи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2020 року відкрито провадження у цивільній справі № 2/263/2290/2020 за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Цивільну справу № 2/263/1788/2020 об'єднано з цивільною справою № 2/263/2290/2020 в одне провадження, присвоївши справі № 263/6642/20, провадженню № 2/263/1788/2020.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 грудня 2020 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Позивач надала суду заяву про розгляд указаної справи за її відсутності та за участю її представника.
Представник позивача - адвокат Кальна А.Г. - надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та не заперечувала проти заочного вирішення справи.
Відповідач до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Заяви про розгляд справи за його відсутністю або відзив суду не надав, про причини неявки не повідомив.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 - надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав свої позовні вимоги та позовні вимоги ОСОБА_1 .
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09 червня 2009 року, виданого Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а. п. 14).
13 липня 2018 року ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровуваний) уклали договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 липня 2018 року № 130814761 (а. п. 19-20).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану м. Маріуполя, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а. п. 17).
Зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 вбачається, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, про що 17 липня 2018 року складний актовий запис № 103 (а. п. 15).
Згідно з довідкою Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 19 травня 2020 року ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. п. 16).
З акта від 22 липня 2020 року, складеного ОСББ «Казанцева 31» вбачається, що ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично з липня 2018 року за вказаною адресою не проживає та його місце проживання не відомо, про що свідчать сусіди ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а. п. 18).
У матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в яких вони підтвердили, що ОСОБА_3 не проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з липня 2018 року по теперішній час.
Також у матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_6 , в яких вона зазначила про те, що є близькою подругою родини та їй відомо, що ОСОБА_3 не проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з липня 2018 року.
Оцінка доказів.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Представлені суду докази відповідають змісту статей 77 - 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.
У суду відсутні мотиви, які є підставою для відхилення цих доказів.
Враховуючи наведене, досліджуючи представлені суду докази, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, а саме, що відповідач не проживає за місцем реєстрації без поважної причини більше одного року.
Щодо правових підстав для вирішення заявленого спору по суті.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Враховуючи, що квартира є власністю позивача, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення ст. ст. 383, 405 ЦК України, ст. ст. 64, 150, 156 ЖК Української РСР.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першою статті 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла чи законом.
Отже, положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК Української РСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачу та третій особі належить на праві спільної часткової власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 , знайшли підтвердження обставини відсутності відповідача без поважних причин понад один рік у вказаній квартирі, судом не встановлено домовленості між власниками та відповідачем, які б вказували на поважність такої відсутності останнього, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн. та сплачений третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги відносно предмету, у розмірі 840,80 грн., які пов'язані із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 64, 150, 156 ЖК Української РСР, ст. ст. 16, 385, 405 ЦК України, ст. ст. 5. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення суду виготовлений 18 грудня 2020 року.
Відомості про сторін у справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Суддя О.М. Музика