Справа № 263/8683/20
Провадження № 3/263/2724/20
18 грудня 2020 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томілін О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального відділу поліції ГУ НП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
17 липня 2020 року до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшли адміністративні протоколи: серії АПР18 № 677948 від 04.07.2020, серії АПР18 № 677949 від 04.07.2020 та протокол серії АПР18 № 677947 від 04.07.2020, складені відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою суду 17 грудня 2020 року вищевказані матеріали об'єднані в одне провадження під єдиним номером № 263/8683/20 (провадження № 3/263/2724/20).
Відповідно до протоколу серії АПР18 № 677948 від 04.07.2020, ОСОБА_1 03.07.2020 приблизно о 21:00 годині, порушив тимчасовий заборонний припис серії АА № 059924 від 30.07.2020, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії АПР18 № 677949 від 04.07.2020, ОСОБА_1 02.07.2020 приблизно о 18:30 годині, порушив тимчасовий заборонний припис серії АА № 059924 від 30.07.2020, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії АПР18 № 677947 від 04.07.2020, ОСОБА_1 04.07.2020 приблизно о 19:00 годині, порушив тимчасовий заборонний припис серії АА № 059924 від 30.07.2020, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у інкримінованому правопорушенні не визнав, пояснив, що алкоголь вживає раз у місяць, поводиться нормально. Заперечував скоєння адмінстративного правопорушення. Іншого житла він не має. У подальшому надав заяву, у якій надані у судовому засіданні пояснення підтримав, справу просив розглянути за його відсутності.
Від потерпілої ОСОБА_2 до суду надійшла заява, у якій вона пояснила, що коли її син ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, він лається, кричить, однак у тверезому стані поводиться добре. Просила призначити покарання на розсуд суду.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 2 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 16 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 інкримінуються діяння, зазначені у протоколах АПР18 № 677948 від 04.07.2020, АПР18 № 677947 від 04.07.2020, АПР18 № 677949 від 04.07.2020 - порушення вимог термінового заборонного припису від 30.06.2020 АА 059924, при цьому не зазначено, які саме вимоги термінового заборонного припису порушені ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Виходячи із диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП однією із підстав для відповідальності за вказаною статтею є невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Однак, у фабулі протоколів не зазначено, що правопорушення вчинене повторно протягом року, не додано доказів притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, тобто до матеріалів про адміністративні правопорушення не додано належним чином завіреної копії постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Також, в матеріалах справи наявні копії термінового заборонного припису, порушення якого інкримінують ОСОБА_1 , проте, вони виготовлені неналежним чином, неможливо достовірно встановити їх зміст та з'ясувати види вжитих щодо кривдника заходів протидії домашньому насильству, особу, щодо якої вжито такі заходи та потерпілу особу.
На запит суду з Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області надійшла копія термінового заборонного припису серії АА №059924 від 30.06.2020 стосовно ОСОБА_1 , однак вона також нечитабельна.
Тому враховуючи вимоги як національного законодавства, так і практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП за порушення ним термінового заборонного припису.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Таким чином, за відсутності доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 термінового заборонного припису, суд дійшов до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247 п. 1, 284 п. 3 КУпАП,-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Суддя О.М.Томілін