21.12.2020 227/4468/20
21 грудня 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Левченка А.М.,
за участі секретаря судового засідання Черкасової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
10 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , в якій просить стягнути на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину, з дня подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком її дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом із нею та перебуває на повному її утриманні, відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, хоча згідно до ст.180 СК України зобов'язаний утримувати дитину до повноліття. Відповідач працевлаштований ТОВ «Перспектива».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа була розподілена судді ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 19.11.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Добропільського міськрайонного суду Донецької області №614 від 08.12.2020 року, було здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи, у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 08.12.2020 року головуючим суддею по справі призначено Левченко А.М.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає у повному обсязі, не заперечує проти стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виходячи з такого.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с.2).
З копії довідки №748 від 09.11.2020 року, виданої Криворізькою сільською радою, вбачається, що ОСОБА_1 мешкає разом зі своїми дітьми ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (а.с.7).
Відповідно до заочного рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.06.2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.8-9).
Згідно відомостей позовної заяви відповідач на даний час працює в ТОВ «Перспектива».
Суд наголошує, що спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. ст. 180-183 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України та як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Відповідно до ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Згідно статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ч.ч.1,4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, судом встановлено, що неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є працездатним та має можливість надавати допомогу на утримання дитини.
Крім того, судом встановлено, що відповідач також сплачує аліменти на утримання іншої неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з цим, приймаючи до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів іншої дитини, інші обставини, що мають істотне значення, а також з урахуванням рівня життя сьогодення, мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, встановленого в даному регіоні, суд приходить до висновку, що заявлений позивачкою розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до повноліття дитини, відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітньої дитини, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача, саме такий розмір аліментів є обґрунтованим, достатнім та відповідним щомісячним розміром аліментів, які належить стягнути з відповідача на утримання його неповнолітньої доньки.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду 10 листопада 2020 року, тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ту обставину, що позивач при пред'явлені позову була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, відповідач визнав позовні вимоги до розгляду справи по суті, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, ст. ст. 141, 180-183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 4, 19, 81, 141, 206, 263-265, 268, 273, 279, 352-355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 10 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Копію рішення направити сторонам.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
-відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 21 грудня 2020 року.
Суддя А.М. Левченко
21.12.2020