Номер справи 220/1954/20
Номер провадження 3/220/1173/20
21 грудня 2020 року смт. Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Яненко Г.М., при секретарі Черняєвій С.П.., за участю прокурора Матросова С.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Стаханов Луганської області, українки, громадянки України, не судимої, яка є депутатом Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , будучи народним депутатом Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області, несвоєчасно, без поважних причин, 17.06.2020 року о 16 год. 29 хвилин., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , подала декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, що є вчиненням правопорушення, пов'язаного з корупцією.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною себе визнала частково, зазначила, що здійснення входу до реєстру є утрудненим, що заважало їй протягом визначеного законодавством часу подати декларацію.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення порушниці, надані у судовому засіданні, вважаю, що своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 статті 172- 6 КпАП України, а саме несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування за 2019 рік. Її вина у скоєному адміністративному правопорушенні доведена у повному обсязі.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункту «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Як передбачено ст. 3 п. 1 пп «б» Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Згідно даних Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області, згідно рішення від 06.11.2015 р. № 7/1-1, ОСОБА_1 є депутатом Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області 7-го скликання, а отже, є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування у контексті ч. 1 ст.. 45 Закону України «Про запобігання корупції», та суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України.
ОСОБА_1 достовірно знала про необхідність подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Проте, несвоєчасно, без поважних причин, 17.06.2020 р., подала декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості знати про необхідність подання відповідної декларації за 2019 рік до 01.04.2020 року, оскільки зазначена вимога чітко встановлена положеннями ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», з якими ОСОБА_1 мала можливість ознайомитися, оскільки дана інформація офіційно оприлюднена.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби внесено зміни до розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення у 2020 році продовжено до 1 червня.
Тобто ОСОБА_1 мала можливість ознайомитися з зазначеними вимогами законодавчих актів та своєчасно подати відповідну декларацію за 2019 рік до 01 червня 2020 року.
Всупереч даним вимогам, ОСОБА_1 подала декларацію за 2019 рік 17.06.2020 року, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення № 614 від 19.11.2020 р..
Доказів поважності причин несвоєчасної подачі декларації за 2019 рік ОСОБА_1 не надала.
За змістом ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», обов'язковою ознакою за якою будь-яка неправомірна або неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави або прирівняних до них осіб визнається корупційною, є корисливий або інший особистий їх інтерес, або інтерес третіх осіб.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» корупційним діянням є тільки умисне діяння.
Диспозиція частини 1 статті 172-6 КпАП України передбачає несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У сенсі положень даної норми права з суб'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення передбачає наявність умисної форми вини. Відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає за умови, що суб'єкт усвідомлював протиправний характер своїх дій і мав прямий умисел, спрямований на ухилення від своєчасного подання декларації НАЗК, керуючись особистим інтересом чи інтересами третіх осіб. Вчинення такого діяння через необережність не охоплюється санкцією частини 1 статті 172-6 КпАП України і виключає притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р., під поважними причинами розуміється неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім того, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення також звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 6 жовтня 2010 (справа №1-27/2010).
З матеріалів справи вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявне ухилення від обов'язку своєчасного подання декларації яке не обумовлено поважними причинами, обставин, що перешкоджали ОСОБА_1 подати декларацію впродовж п'яти місяців не зазначено і суду не надано.
Отже, викладені обставини в сукупності надають підстави зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 умислу на несвоєчасне подання декларації за 2019 рік, тобто нею вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КпАП України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 38, ч. 1 ст. 172-6, п. 1, п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником,потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Г.М. Яненко