Справа № 219/10484/20
Провадження № 3/219/3771/2020
18 грудня 2020 року м. Бахмут
Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Горлівка Донецької області, громадянина України, заміжню, на утриманні неповнолітніх дітей не маючу, яка обіймає посаду продавця у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0458 від 23 липня 2020 року, 23 липня 2020 року о 13 годині 20 хвилин у торгівельному об'єкті - магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , яка офіційно оформлена у якості реалізатора у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , здійснювала реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без одержання ліцензії на даний вид діяльності, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 та її захисник Башинський В.П., які про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в судове засідання не з'явились, подавши заяви про розгляд справи без їх участі. За таких обставин суд дістається висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 КУпАП України.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає за необхідне провадження по адміністративній справі закрити з тих обставин, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Судом встановлено, що ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємницьку діяльність», підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».
Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду продавця у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , видами діяльності якого є: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, що вбачається з наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) інформації.
Відтак, належним суб'єктом вказаного правопорушення (реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без одержання ліцензії на даний вид діяльності) є фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , яким здійснюється підприємницька діяльність у торгівельному об'єкті - магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Статтею 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких першим пунктом визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи, що реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без одержання ліцензії на даний вид діяльності особою, яка обіймає посаду продавця у фізичної особи - підприємця, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 164, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. С.Конопленко