Справа № 138/2795/20
Провадження №:1-в/138/148/20
21 грудня 2020 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді: ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представник ВК №114 ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду, в режимі відеоконференцїї з Державною установою «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)», клопотання начальника Державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)» та голови Спостережної комісії при Могилів-Подільській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та до засудження проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, до засудження офіційно не працював, інваліда 3-ї групи, на утримані неповнолітні діти - 2009 та 2011 років народження, раніше не судимого, в силу ст. 89 КК України:
по даній справі засудженого: 15.12.2016 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст.307 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно ч.2 ст.72 КК України зараховано в строк попереднього ув'язнення з 03.06.2015 по 08.06.2015 та з 21.11.2016 по день набрання вироком законної сили (20.09.2017), -
02.11.2020 начальник Державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№114)» та голова Спостережної комісії при Могилів-Подільській райдержадміністрації звернулись в Могилів-Подільський міськрайонний суд з клопотанням про застосування ст. 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_5 ..
Засуджений ОСОБА_5 надав суду заяву, згідно якої просив справу розглянути у його відсутність.
В ході судового розгляду участь засуженного та представника ВК № 114 в судовому засіданні була визнана обовязковою.
Заслухавши представника ВК № 114, засудженого, думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши зміст клопотання з доданими матеріалами, матеріали особової справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 15.12.2016 ОСОБА_5 засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч.2 ст.307 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно ч.2 ст.72 КК України зараховано в строк попереднього ув'язнення з 03.06.2015 по 08.06.2015 та з 21.11.2010 по день набрання вироком законної сили (20.09.2017). Станом на 21.12.2020 відбув більше 2/3 строку покарання або - 4 роки 11 місяців 9 днів, до відбуття залишилось 2 роки 21 день.
За час відбування покарання ОСОБА_5 характеризується наступним чином: у Вінницькій УВП (№1) заходи заохочення та стягнення не застосовувалися; з 12.10.2017 відбуває покарання в ДУ «Могилів-Подільська ВК №114), в установі працевлаштований днювальним відділення СПС №4. До роботи відноситься добре, в роботі проявляє ініціативу. За час відбування покарання характеризується наступним чином: 4 рази притягався до дисциплінарної відповідальності, однак, внаслідок проведених заходів індивідуального-виховного та профілактичного характеру, змінив своє ставлення до встановленого порядку відбування покарання в позитивний бік. Стягнення погашені у встановленому законом порядку. 5 разів заохочувався за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи.
Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», «Фізкультура і спорт», «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення».
Відповідно до ч.2 ст.130 КВК України засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Стаття 81 КК України передбачає умовою для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють для нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що ОСОБА_5 змінив своє відношення до порядку відбування покарання в позитивний бік, працевлаштований в установі, до роботи відноситься добре, має заохочення за виконання покладених обовязків та дотримання правил поведінки, накладені стягнення погашені у встановленому законом порядку, вину у скоєні кримінального правопорушення, за яке відбуває покарання визнавав, є інвалідом ІІІ групи, на утриманні двоє малолітніх дітей, суд вважає, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, та приходить до висновку звільнити ОСОБА_5 умовно-достроково від відбування покарання .
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 336, 369-372, 537 ч.1 п.2, 539 КПК України, суд,
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 умовно-достроково від відбування покарання згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 15.12.2016, на невідбутий строк 2 роки 21 день.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1