Справа № 137/1307/20
"17" грудня 2020 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Літинська селищна об'єднана територіальна громада Вінницької області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Літинського районного суду Вінницької області із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 .
Позивач зазначає, що при житті ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого 1/6 частки квартири під АДРЕСА_1 він заповідав іншій спадкоємиці.
Крім частки на квартиру до кола спадкового майна також входить право на земельну ділянку площею 0,20 га., що знаходиться в АДРЕСА_2 (так в документі) яка була передана ОСОБА_4 у приватну власність на підставі рішення № 102 8 сесії 23 скликання Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області від 28 грудня 1999 року.
Позивач зазанчає, що приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу Толяренком С.В. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме не зазначену земельну ділянку, по причині відсутності правовстановлючюих документів на спадкове майно необхідних для вчинення нотаріальних дій.
Просить визнати за нею право на земельну ділянку площею 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована біля АДРЕСА_2 , право на яку належало ОСОБА_4 , померлому, 30.09.2017 на підставі рішення Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області № 102 від 28.12.1999.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась. ЇЇ представник - адвокат Габрук М.А., подав через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити у відсутність сторін. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити. Судові витрати просить залишити за позивачем (а.с. 61).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до судового засідання не з'явились, хоча про місце дату та час судового засідання були повідомлені заздалегідь та належним чином (а.с. 57). В підготовчому судовому засіданні 17.11.2020 позов визнавали та не заперечували проти його задоволення.
Представник третьої особи Літинської селищної ради до судового засідання не з'явився. Надали через канцелярію суду листа відповідно до якого просять розгляд справи проводити у відсутність представника Літинської селищної ради. Проти заявленого позову не заперечують (а.с. 58)
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши заяви сторін та матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.7) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтвом про одруження (а.с. 8) зазначається наявність шлюбних відносин між спадкодавцем ОСОБА_4 та позивачкою ОСОБА_1 . Відповідно до довідки виконавчого комітету Літинської селищної ради Літинського району Вінницької області за № 1715 від 01.09.2020 (а.с. 9) ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований по АДРЕСА_3 разом із: ОСОБА_1 , 1945 р.н., ОСОБА_5 , 2011 р.н. та ОСОБА_6 , 1987 р.н. Відповідно до свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с. 10) спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а саме 1/6 частки кварти під номером АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_7 . Листом приватного нотаріуса Літинського районного нотаріального округу Толяренка С.В. за № 37/02-14 від 10.09.2020 (а.с.13-14) позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю документів необхідних для вчинення нотаріальних дій та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав. Рішенням Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області № 686 від 18.09.2015 (а.с. 15) вул. «Леніна» в с. Селище Літинського району Вінницької області перейменована у вул. «Центральна». Рішенням Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області № 102 від 28.12.1999 (а.с. 17) ОСОБА_4 була передана у приватну власність земельна ділянка загальною площею 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована АДРЕСА_2 - 0,20 га (так в документі). Викопіюванням із плану землеволодіння Селищенського старостинського округу Літинської селищної ради Літинського району Вінницької області за підписом землевпорядника ОСОБА_8 (а.с. 59) зазначено місце розташування земельної ділянки ОСОБА_4 в межах с. Селище Літинського району Вінницької області біля вул. Центральна (Леніна). Структурні елементи кадастрового номеру 0522486200:04:004:____ (так в документі).
Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України (2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Державний акт (сертифікат) на земельну ділянку спадкодавцем за життя не виготовлений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку.
Згідно п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).
Оскільки ОСОБА_4 (чоловік позивача) за життя не отримав державного акту на земельну ділянку, хоча земельна ділянка і передана останньому, відтак позивач в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка вправі порушувати питання про успадкування права на цю земельну ділянку з послідуючим проведенням землевпорядних робіт, необхідних для приватизації земельної ділянки та отриманням свідоцтва про право власності на землю.
Оскільки в судовому засіданні беззаперечно доведено, що ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належало право на земельну ділянку розміром 0,20 га., розташовану біля АДРЕСА_2 , а позивач ОСОБА_1 , має намір успадкувати майно померлого чоловіка, проте успадкувати майно не має можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тому з метою захисту майнових прав позивача, за останньою слід визнати право на земельну ділянку, розміром 0,20 га., право на яку було в ОСОБА_4 та котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати за клопотанням представника позивача слід залишити за позивачем (а.с. 61).
Керуючись ст. 14 Конституції України, ст. ст. 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 16, 1220-1225 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 206, 209, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, беручи до уваги правові положення викладені у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р., суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право земельну ділянку розміром 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства,яка розташована біля АДРЕСА_2 , право на яку належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі рішення Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області № 102 від 28.12.1999.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Гопкін П. В.