Справа № 361/2222/20
Провадження № 1-кп/361/558/20
17.12.2020
Іменем України
17 грудня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110130000300 від 01 лютого 2020року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, з вищою освітою, працюючого не офіційно, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 16.09.2013 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки;
- 07.07.2014 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 3
ст. 185 КК України - до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць; 10 серпня 2018 року звільнений від відбування покарання у зв'язку із відбуттям строку,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин, при наступних обставинах.
Судом визнано доведеним, що влітку 2019 року, в точно невстановлений час та день ОСОБА_4 , перебуваючи на спортивному стадіоні «Динамо» в м. Києві, що розташований за адресою м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 3, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбав та почав зберігати дві ручних димових гранати РДГ-2Б з метою вчинення хуліганських дій, тобто заздалегідь підготував їх.
01.02.2020 приблизно о 00:50 год., ОСОБА_4 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Шолом-Алейхема, 68, а саме в магазині «Бджілка», який є публічним місцем із цілодобовим режимом роботи, що належить ТОВ «Легіон 2015» (код ЄДРПОУ 39775097), де ОСОБА_4 в сумці мав із собою два предмети, які відповідно до висновку вибухо-технічної експертизи № 14-47 від 06.03.2020 є ручними димовими гранатами РДГ-2Б. В подальшому ОСОБА_4 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, продовжуючи реалізацію свого умислу, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими суспільними нормами поведінки, не зважаючи на присутність працівників магазину, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також інших сторонніх осіб (відвідувачів магазину), діючи з винятковим цинізмом, дістав із сумки, яка була при ньому, ручну димову гранату РДГ-2Б, запалив її заздалегідь підготовленою запальничкою, яка знаходилася в кишені останнього, кинув палаючу ручну димову гранату РДГ-2Б під прилавок торгівельної полиці даного магазину. В той час невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, також дістала разом із ОСОБА_4 ручну димову гранату РДГ-2Б, яку ОСОБА_4 також підпалив своєю запальничкою, після чого невстановлена досудовим розслідуванням особа, кинула ручну димову гранату РДГ-2Б під вітрину холодильну ВХС (ПР) - 1,875 «Луизиана 950», внаслідок чого відбулося пошкодження вказаної вітрини, вартість якої, відповідно до висновку експерта № 13-1/387 від 26.02.2020 становить 12333 гривень 33 копійок. Окрім того, відбулося задимлення приміщення магазину та внаслідок чого ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 отримали отруєння речовиною, шляхом розпилення, згідно довідок КНП «Броварської багатопрофільної клінічної лікарні» БРР БМР від 01.02.2020.
Тим самим ОСОБА_4 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, своїми взаємодоповнюючими діями створили ситуацію реальної загрози спричиненню шкоди життю і здоров'ю ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_4 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, вийшли із магазина «Бджілка», де ОСОБА_4 був затриманий працівником поліції, а невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, в той час з місця вчинення кримінального правопорушення зникла.
Таким чином ОСОБА_4 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, завдали майнової шкоди ТОВ «Легіон 2015» на загальну суму 12333 гривень 33 копійки.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано, за ч. 4
ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що суть пред'явленого обвинувачення йому зрозуміла, винним себе в інкримінованому йому злочині за обставин зазначених в обвинувальному акті визнає повністю, щиросердечно розкаюється у вчиненому та пояснив, що він дійсно 01.02.2020 перебуваючи в магазині «Бжілка» здійснив грубе порушення громадського порядку, про що на теперішній час дуже жалкує, критично їх розцінює і готовий нести покарання за вчинене та зазначив, що в подальшому своєму житті не буде ставати на злочинний шлях жалкуючи про вчинене, просив суворо не карати.
За себе повідомив, що він має постійне місце проживання, де проживає спільно із своїм батьком, який на даний час хворіє і тому він надає йому допомогу.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого злочину, які виразились в грубому порушенні громадського порядку, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілими та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням таких матеріалів провадження, що характеризують його особу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині, внаслідок яких ТОВ «Легіон 2015» завдано майнову шкоду.
Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень і такі його дії правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 185 КК України, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу. А також суд приймає до уваги і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України є рецидив злочину.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що вчинений ним злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, правову позицію прокурора про призначення покарання не пов'язаного із ізоляцією його від суспільства, думку представника потерпілого, потерпілих, які у своїх письмових заявах не наполягали на суворій мірі покарання, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу, що він, визнав свою вину повністю та щиросердечно розкаявся в скоєному, наявність пом'якшуючих і обтяжуючих обставин покарання, тяжких наслідків від злочинів не надійшло, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Зазначені обставини значно знижують ступінь тяжкості вчиненого і дають суду підстави вважати, що ОСОБА_4 як особа не є небезпечним для суспільства.
Враховуючи всі перераховані обставини, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання ближче до мінімальної межі санкції інкримінованого йому злочину за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі, при цьому суд приймає до уваги і поведінку обвинуваченого після вчинення ним злочину та його поведінку в суді, яка свідчить, що ОСОБА_4 зробив для себе належні висновки, а саме не ставати на злочинний шлях, а тому вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання при звільненні з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, не порушуючи принципів змагальності і диспозитивності, який закріплений в ст. ст. 22, 26 КПК України, дійшов висновку, що саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також зможе забезпечити реалізацію цілей покарання.
Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими не заявлено.
Арешт на майно не накладався.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз.
Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого закінчився 31.03.2020. З урахуванням обставин вчиненого злочину і особи винного, суд не вбачає підстав для застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу на період до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, у період якого зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Заходи забезпечення кримінального провадження ОСОБА_4 в тому числі запобіжний захід в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів для проведення судових експертиз:
- за проведення судової товарознавчої експертизи № 13-1/387 від 26.02.2020 в розмірі 471 (чотириста сімдесят одну) гривню 03 копійки;
- за проведення судової вибухо-технічної експертизи № 14-47 від 16.03.2020 в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) гривень 08 копійок.
Речові докази: диск лазерних систем зчитування з відеозаписами з приміщення магазину «Бджілка» ТОВ «ЛЕГІОН 2015», після набрання вироком законної сили залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
Речові докази: Два предмета циліндричної форми, що є ручними димовими гранатами РДГ-2Б, що зберігаються в кімнаті речових доказів Броварського ВП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили-знищити.
Речові докази: Запальничку чорного кольору, мобільний телефон марки «Samsung GT EI12001» передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , вважати повернутими власнику, після набрання вироком законної сили дозволити йому ними користуватись та розпоряджатись.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1