додаткова
16 грудня 2020року
м. Київ
справа №205/5667/16-ц
провадження №61-14640св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Ткачука О. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В» (до перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокредо»),
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Юнеско»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення,
Короткий зміст позовних вимог, судових рішень ухвалених у справі
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В» (до перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокредо»), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Юнеско», про розірвання договору, стягнення подвійного завдатку, неустойки та відшкодування шкоди.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року, з урахуванням ухвал цього ж суду про виправлення описок від 12 вересня 2018 року та від 24 вересня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення подвійного завдатку, неустойки та відшкодування шкоди відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В» (товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокредо») задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В» (до перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокредо») на користь ОСОБА_1 аванс в сумі 200 960 грн, неустойку в розмірі 200 960 грн та збитки в сумі 3 019 800 грн, а всього 3 421 720 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В» (до перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокредо») відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В» (до перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокредо») на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 16 269,01 грн.
У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В» звернулось з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду.
У серпні 2019 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року в частині стягнення неустойки та упущеної вигоди скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В» (до перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокредо»), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Юнеско», про стягнення неустойки та відшкодування шкоди відмовлено.
У іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року залишено без змін.
Доводи особи, яка подала заяву про ухвалення додаткового рішення
У вересні 2020 року ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, посилаючись на те, що судом касаційної інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позиція Верховного Суду
Заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року в частині стягнення неустойки та упущеної вигоди скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегро-В» (до перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокредо»), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Юнеско», про стягнення неустойки та відшкодування шкоди відмовлено.
У іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року залишено без змін.
За подачу касаційної скарги ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 13 780 грн, що підтверджено квитанцією № 0.0.1422533534.1
від 29 липня 2019 року.
Питання щодо розподілу судових витрат за подачу касаційної скарги суд касаційної інстанції не вирішував.
Зважаючи на те, що за касаційною скаргою ОСОБА_2 постанова суду апеляційної інстанції частково скасовано та враховуючи те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи судом касаційної інстанції та касаційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 12 972,77 грн судового збору сплаченого ним за подачу касаційної скарги, що є пропорційним розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 972,77 грн судового збору за подачу касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
О. С. Ткачук
І. М. Фаловська