Ухвала
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 362/3557/19
провадження № 61-17957ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ткаченко Сергій Олексійович, на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнутих на підставі судового наказу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року в справі
№ 357/10797/18.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2020 року залишено без змін.
01 грудня 2020 року засобами поштового зв'язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко С. О. подав касаційну скаргу на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 24 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду
від 06 липня 2020 року, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Заявником подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке відповідно до вимог статті 390 ЦПК України підлягає задоволенню, оскільки вказаний строку пропущений з поважних причин.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії, № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії».
Крім того Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі «Азюковська проти України» зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
У позовах про зменшення або збільшення платежів або видач ціна позову визначається сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік (пункт 6 частини першої статті 176 ЦПК України).
Васильківським міськрайонним судом Київської області у рішенні
від 24 березня 2020 року вказано, що подавши позов про зменшення розміру аліментів визначеного судовим наказом від 05 жовтня 2018 року,
ОСОБА_1 не зазначає розмір аліментів, який згоден сплачувати на утримання дитини.
За змістом частини другої статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років в розрахунку на місяць із 01 грудня 2020 року становить 2 395 грн (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік»).
З урахуванням положень пункту 6 частини першої статті 176 ЦПК України та обставин встановлених судами, ціна позову в справі № 362/3557/19
не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених станом на 01 січня 2020 року (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).
Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних в силу закону.
Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 сплачує на утримання малолітньої дочки аліменти у мінімально гарантованому розмірі, передбаченому статтею 182 Сімейного кодексу України.
Незгода позивача із оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. При цьому доводи касаційної скарги переважно спрямовані на переоцінку доказів у справі.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; належність справи до категорії малозначних була передбачуваною; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 24 березня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду
від 06 липня 2020 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ткаченко Сергій Олексійович, на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року в цивільній справі № 362/3557/19.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта