Постанова
Іменем України
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 728/2394/18
провадження № 61-12988 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмацька ЖЕК»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Кузюри Л. В., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поновлення порушено права, відновлення становища, яке існувало
до порушення, та відшкодування майнової шкоди.
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 з дотриманням будівельних норм і дозволів привести систему пічного опалення - роботу спільного димохода для квартир АДРЕСА_2 , до попереднього робочого стану шляхом відновлення демонтованих ним димовідвідних каналів для забезпечення користування пічним опаленням іншими мешканцями будинку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із заявою про відстрочення виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2019 року, Бахмацький районний відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) звернувся до суду із заявою
про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2020 року у задоволенні вказаних заяв відмовлено.
Також у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду
із заявою про забезпечення виконання судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначав, що вказаним рішенням районного суду
його позов до ОСОБА_2 про поновлення порушеного права, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування майнової шкоди задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 з дотриманням будівельних норм і дозволів привести систему пічного опалення - роботу спільного димохода для квартир АДРЕСА_2 , до попереднього робочого стану шляхом відновлення демонтованих ним димовідвідних каналів для забезпечення користування пічним опаленням іншими мешканцями будинку. Вказане судове рішення знаходиться на примусовому виконанні у Бахмацькому районному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Суми).
Вважав, що, будучи стороною виконавчого провадження, він має право брати участь у вчиненні виконавчих дій, зокрема, у перевірці виконання боржником рішення суду в рамках виконавчого провадження
(частина перша статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»). Разом з цим, боржник не допускає його до житлового приміщення, в якому мають бути здійснені дії з приведення системи пічного опалення
до попереднього робочого стану.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання рішення суду просив суд зобов'язати ОСОБА_2 надати йому доступ
до його житла під час проведення виконавчих дій з метою перевірки виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області
від 15 травня 2019 року у рамках виконавчого провадження № 59974620.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2020 року у складі судді Пархоменка П. І. заяву ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 надати доступ ОСОБА_1 бути присутнім
з представником виконавчої служби при проведенні виконавчих дій
з метою виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2019 року у рамках виконавчого провадження
№ 59974620.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що сторонам виконавчого провадження гарантовано право брати участь у вчиненні виконавчих дій.
Оскільки рішення суду у вказаній справі протягом тривалого часу боржником не виконується, чим створюються перешкоди позивачеві, наявні підстави для задоволення заяви.
При цьому обраний заявником спосіб забезпечення виконання судового рішення узгоджується із положеннями пункту 10 частини першої статті 150 ЦПК України, оскільки такі заходи передбачені статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_2 оскаржив ухвали Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2020 рокута від 27 лютого 2020 року в апеляційному порядку.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2020 року залишено без задоволення,
а ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2020 року - без зміни.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2020 року задоволено.
Ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2020 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області
від 15 травня 2019 року відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області
від 15 травня 2019 року, оскільки у добровільному порядку рішення суду заявником не виконується протягом тривалого часу, доказів про вжиття заходів з його виконання суду не подано. При цьому із відповідною заявою відповідач звернувся у лютому 2020 року, тобто наприкінці опалювального сезону, майже через 9 місяців із дня ухвалення судом рішення у даній справі. Заявник не навів доказів на підтвердження добросовісності намірів реально виконувати рішення суду.
Висновок суду першої інстанції про зобов'язання ОСОБА_2 надати доступ ОСОБА_1 бути присутнім із представником виконавчої служби
у власному житловому приміщенні при проведенні виконавчих дій з метою виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області
від 15 травня 2019 року у рамках виконавчого провадження № 59974620 (ухвала Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2020 року), порушує конституційне право ОСОБА_2 на недоторканість житла. При цьому процедура виконання судових рішень визначена
Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, відповідно
до пункту 2 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України
від 29 вересня 2016 № 2832/5), у разі невиконання боржником рішення
у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»
та застосовуються інші заходи, передбачені вказаним Законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року у частині задоволених вимог ОСОБА_2 та залишити в силі ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2020 року або передати справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а також вирішити питання понесених ним судових витрат.
У частині залишення без змін ухвали Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2020 року постанова апеляційного суду не оскаржується.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 728/2394/18 із Бахмацького районного суду Чернігівської області.
Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів. Роз'яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року до закінчення
її перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки всім доводам і запереченням заявника, неповно з'ясував фактичні обставини справи та невірно встановив характер спірних правовідносин.
Зазначає, що дії ОСОБА_2 спрямовані на затягування виконання судового рішення. Крім того, апеляційним судом порушено строки розгляду апеляційної скарги (стаття 371 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного
Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 , в якому вказується, що постанова Чернігівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін,
а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною шостою статті 431 ЦПК України визначено, що за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 150цього Кодексу.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений у статті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні
для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених
чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення
не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду
в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2019 року у справі за його позовом до ОСОБА_2 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмацька ЖЕК», про поновлення порушеного права, відновлення становища, яке існувало
до порушення, та відшкодування майнової шкоди і просив зобов'язати ОСОБА_2 надати йому доступ бути присутнім з представником виконавчої служби у житлі ОСОБА_2 при проведенні виконавчих дій з метою виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області
від 15 травня 2019 року в рамках виконавчого провадження № 59974620.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян.
Як зазначено у статті 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.
У частинах першій, другій статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лишеза вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту
про громадянські і політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання
на недоторканність свого житла.
Згідно з пунктом 2 статті29 Загальної декларації прав людини 1948 року,
статті 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших
та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку
і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження закріплені статтею 19 цього Закону.
Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи
у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу
до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом (частина перша
статті 19 Законом України «Про виконавче провадження»).
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до вищевказаного Закону підлягають примусовому виконанню, визначено в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України
від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Відповідно до пункту 2 розділу IX цієї Інструкції (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29вересня 2016 року № 2832/5) у разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк
на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» та застосовуються інші заходи, передбачені вказаним Законом.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2020 року, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення виконання рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 травня 2019 року шляхом надання йому доступу бути присутнім з представником виконавчої служби у житлі ОСОБА_2 при проведенні виконавчих дій, оскільки необхідності вжиття відповідних заходів заявником не доведено,
а конституційна гарантія недоторканності житла фізичної особи означає недопустимість входження у нього попри волю фізичної особи інших осіб
за виключенням випадків, передбачених законом.
Заходи, які просив вжити заявник, можуть спричинити порушення прав
та законних інтересів власника житла.
Верховним Судом не встановлено, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.
Верховний Суд виходить із того, що захист від порушеного права (невиконання рішення суду) не може здійснюватися порушенням іншого права (права на недоторканість житла).
При цьому одним із принципіввжиття забезпечувальних заходів є принцип пропорційності (співмірності, справедливості), який означає відповідність застосованого забезпечувального заходу потенційним збиткам позивача, включає в себе серйозність підстав вимоги заявника, відповідні публічні інтереси, якщо такі є, терміновість потреби для вжиття попередніх заходів.
Таким чином, оскаржуване судове рішенняу межах доводів касаційної скарги ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а апеляційний суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89
ЦПК України судом апеляційної інстанції всебічно, повно та об'єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити
без задоволення.
Постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць