Постанова від 16.12.2020 по справі 480/6362/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 р.Справа № 480/6362/20

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П'янової Я.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/6362/20

за позовом ОСОБА_1

до Ковпаківського районного суду міста Суми

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою до Ковпаківського районного суду міста Суми та Державної казначейської служби України, в якій просить:

- визнати дії Ковпаківського районного суду міста Суми протиправними і зобов'язати вчинити дії по видачі з кримінальної справи позивача № 1-46/12 опис з усіх томів цієї кримінальної справи в роздрукованому вигляді та носій інформації (диск) аудіо та відео записів кримінальної справи № 1-46/12 в повному обсязі в форматі можливості підтримки та перегляду на DVD - плеєрі;

- стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 37000 грн, завданої Ковпаківським районним судом м. Суми внаслідок його бездіяльності при розгляді клопотання позивача від 12.05.2020 .

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського районного суду міста Суми, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною та такою, що не ґрунтується на положеннях Конституції та законів України, винесеною з порушенням норм процесуального права.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а позовна заява (скарга) ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно зі статтею 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною першою статті 24 КПК передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 43 КПК України виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.

Відповідно до пунктів 14 і 15 частини 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений мають право: 14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу; 15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення.

Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) - це документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, і долучаються до обвинувального акта (клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності).

Як вбачається із матеріалів справи, що вироком Ковпаківського районного суду міста Суми від 25.08.2015 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115, 152, 53, 186 КК України та засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 на даний час утримується у Державній установі "Сумський слідчий ізолятор".

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про визнання неправомірними дії Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.05.2020 щодо неналежного надання йому копій матеріалів кримінальної справи № 1-46/12.

Враховуючи наведене, оскільки позивач фактично заявляє вимоги про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та отримання копій з цих матеріалів в бажаному для нього вигляді, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо розгляду такої заяви підлягають оскарженню в порядку та за правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України), то вирішення подібного позову повинно здійснюватися в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі № 480/6362/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі № 480/6362/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Я.В. П'янова О.В. Присяжнюк

Повний текст постанови складений 21.12.2020 року

Попередній документ
93665286
Наступний документ
93665288
Інформація про рішення:
№ рішення: 93665287
№ справи: 480/6362/20
Дата рішення: 16.12.2020
Дата публікації: 23.12.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.11.2020)
Дата надходження: 03.11.2020
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
СПАСКІН О А
суддя-доповідач:
СПАСКІН О А
ШАПОВАЛ М М
відповідач (боржник):
Державна казначейська служба України
Ковпаківський районний суд міста Суми
заявник апеляційної інстанції:
Нагорний Володимир Миколайович
суддя-учасник колегії:
ЛЮБЧИЧ Л В
П'ЯНОВА Я В