16 грудня 2020 р.Справа № 480/6561/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/6561/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії конвойной служби Національної поліції України в Сумській області щодо застосування/ тримання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 у кайданках в приміщенні камерного типу на лавці підсудних у залі суду: 06.11.2019, 10.01.2020, 16.01.2020, 22.02.2020, 15.08.2020 Зарічного районного суду м. Суми та 08.05.2020, 23.12.2019, 23.01.2020, 11.02.2020, 14.02.2020, 24.02.2020, 03.03.2020, 10.06.2020, що , як наслідок, завдавало позивачу моральної шкоди;
- стягнути з Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Сумській області (відповідач) на користь позивача моральну шкоду у сумі 12000 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №480/6561/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди.
Роз'яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Кримінального процесуального кодексу України. Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити іншу, якою розглянути його позовну заяву та задовольнити викладені вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції обмежив його право на доступу до суду.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що питання недотримання працівниками поліції (конвойної служби) вимог чинного законодавства безпосередньо під час розгляду кримінальної справи, зокрема і перевищення працівниками конвойної служби органів національної поліції своїх повноважень безпосередньо під час розгляду кримінальної справи, належить до повноважень суду який розглядає відповідну кримінальну справу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Проте юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до визначення, закріпленого в пункті десятому частини першої статті 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
За своєю правовою природою кримінальне провадження становить єдиний комплекс вчинюваних в установленому КПК порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування і суд здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Отже, положення ст. 206 КПК України є спеціальною нормою права відносно осіб, які тримаються під вартою, і охоплюють захист усіх прав людини, позаяк жодних виключень законом не запроваджено.
Приписами ст.ст.537 та 539 КПК України врегульовано правовідносин з приводу розгляду судом справ про захист прав особи саме під час виконання покарань.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Наведене свідчить, що вказаною нормою передбачено розгляд клопотань, подань та вирішення інших питань, пов'язаних із виконанням вироку, місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає протиправними дії відповідача під час судового засідання, яке здійснюється при розгляді відповідної кримінальної справи де позивач є учасником процесу.
Порядок відповідних дій та заходів під час конвоювання засуджених до залу судового засідання та під час судового засідання визначено Інструкцією з організації конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, яку затверджено Наказом МВС України від 20.01.2005р. №60 дск.
Відповідно, всі заходи які вчиняються працівниками поліції фактично мають бути спрямовані на дотримання правопорядку в залі суду під час судового засідання (судового процесу у кримінальній справі). Суд при розгляді адміністративної справи не може надавати оцінку діям суб"єкта владних управлінських функцій, які вчинялися безпосередньо під час розгляду кримінальної справи.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що питання недотримання працівниками поліції (конвойної служби) вимог чинного законодавства безпосередньо під час розгляду кримінальної справи, зокрема і перевищення працівниками конвойної служби органів національної поліції своїх повноважень безпосередньо під час розгляду кримінальної справи, належить до повноважень суду який розглядає відповідну кримінальну справу.
Доводи апелянта щодо обмеження його права в доступі до суду колегія суддів вважає помилковими, оскільки ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до належного суду в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки висновки суду першої інстанції про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів зроблені з правильним застосуванням і дотриманням норм процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року по справі № 480/6561/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складений 21.12.2020 року