14 грудня 2020 р.Справа № 520/6541/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: П'янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року (постановлену суддею Полях Н.А) по справі № 520/6541/2020 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 21.07.2016 року по 17.11.2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 17.11.2017 року; зобов'язати Військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 21.07.2016 року по 17.11.2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 17.11.2017 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі, а саме: визнано протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 21.07.2016 року по 17.11.2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 17.11.2017 року; зобов'язано Військову частину № НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 21.07.2016 року по 17.11.2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 17.11.2017 року.
17.08.2020 р. від представника позивача, надійшла заява про виправлення описки в якій він просив внести виправлення в резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р. у справі №520/6541/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, вказавши висновок про задоволення чи відмову щодо заявленої вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги процесуального права, що призвели до необґрунтованого винесення оскаржуваної ухвали.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що в прохальній частині адміністративного позову жодних вимог стосовно витрат на професійну правничу допомогу заявлено не було, а заяву подану позивачем 01.08.2020 р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник позивача просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу, пов'язану з підготовкою справи до розгляду в суді, у розмірі 4500 грн. розглянуто та в передостанньому абзаці мотивувальної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р. зроблено висновок про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Приймаючи ухвалу про залишення без задоволення заяви про виправлення описки в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р., суд першої інстанції виходив з того, що в заяві про виправлення описки заявник фактично просить суд не внести виправлення, а вказати результат розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Положеннями ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання, які вирішує суд при ухваленні рішення. Зокрема, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Згідно із ч.1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Разом з тим, відповідно до п.11 ч. 5 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, окремим документом викладаються ухвали з питань виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.
Згідно із ч. 9 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, виправлення в судовому рішенні мають бути застережені перед підписом (підписами) складом суду, який його ухвалив.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Як вбачається зі змісту заяви про виправлення описки, заявник фактично просить суд не внести виправлення, а вказати результат розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Судовим розглядом встановлено, що заява позивача від 01.08.2020 р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу розглянута судом та в її задоволенні відмовлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р., у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для виправлення описки в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 р.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 238, 241, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року по справі № 520/6541/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Я.В. П'янова О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 21.12.2020 року