21 грудня 2020 р.Справа № 520/9896/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року по справі № 520/9896/2020
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Військовою частиною НОМЕР_1 11.11.2020 року направлена до Харківського окружного адміністративного суду апеляційна скарга на зазначене рішення. Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що копію повного тексту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року скаржником отримано - 07.10.2020 (а.с. 62).
Натомість, апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 11.11.2020, тобто з пропуском тридцятиденного строку на подання.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що впроваджені у зв'язку з карантином обмеження призвели до затримки оформлення платіжного доручення та проведення оплати судового збору казначейськими органами, що в свою чергу унеможливило вчасне подання апеляційної скарги.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Надаючи оцінку як доказу поважності причин пропуску строку вказаним у апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що вони не засвідчують обставини відсутності коштів для сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою. Окрім того, відповідачем не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб'єкта владних повноважень до виконання процесуального обов'язку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищеозначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17 (К/9901/60991/18).
Тобто, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведене, скаржнику необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджене належними доказами.
Також, згідно п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч.1 ст.4 Закону N 3674-VI (в редакції , яка діяла на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.
Частиною 2 вказаної статті визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою слід сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,8 грн.)
Отже на момент подання до адміністративного суду позову ставка судового збору складала 840,8 грн.
За таких обставин, ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 1261,2 грн. (150% від 840,8 грн.).
Таким чином, заявнику апеляційної скарги належить надати до суду документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1261,2 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не надано доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору.
У відповідності до приписів пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, ч. 3 ст. 243, ч.2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Визнати неповажними, наведені в клопотанні Військової частини НОМЕР_1 підстави поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 залишити без руху.
Надати Військової частини НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - прятягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою із зазначенням підстав поновлення строку та шляхом сплати судового збору в розмірі 1261,2 грн. за наступними реквізитами: Отримувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA508999980313121206081020011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і на підставі ч. 3 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Калиновський В.А.
Судді Макаренко Я.М. Кононенко З.О.