16 грудня 2020 р.Справа № 440/2237/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/2237/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
27 травня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про невиконання Головним управлінням ПФУ в Полтавській області в повному обсязі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 440/2237/19, неподання у встановлений Полтавським окружним адміністративним судом строк від 16 квітня 2020 року звіту про виконання рішення суду від 15 серпня 2019 року та накладення штрафу на ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2020р. встановлено новий строк подання звіту про виконання рішення суду від 15 серпня 2019 року у справі №8440/2237/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, який подати упродовж одного місяця з моменту проголошення цієї ухвали суду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції повністю та прийняти поданий відповідачем звіт до відома.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги процесуального права, що призвели до необґрунтованого винесення оскаржуваної ухвали.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Представник відповідача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було розглянуто судом та залишено без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій (бездіяльності) по невиконанню в повному обсязі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014, справа № 554/3179/14-а - неправомірними (протиправними) та такими, що порушують право на отримання повної пенсії та зобов'язання виконати в повному обсязі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014, для чого: перерахувати та доплатити донараховану пенсію за кожний рік понаднормованої роботи в розмірі: з 01.05.2015 по 01.05.2016 - у розмірі 31% заробітку; з 01.05.2016 по 01.05.2017 - у розмірі 32% заробітку; з 01.05.2017 по 01.05.2018 - у розмірі 33% заробітку; з 01.05.2018 по 01.05.2019 - у розмірі 34% заробітку; з 01.05.2019 - у розмірі 35% заробітку; нарахувати та індексувати даний вид пенсії в подальшому.
Рішенням суду від 19 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не здійснення доплати за понаднормовий стаж ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 56 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII з 01.05.2015 по 01.05.2016 - у розмірі 31% заробітку; з 01.05.2016 по 01.05.2017 - у розмірі 32% заробітку; з 01.05.2017 по 01.05.2018 - 091; розмірі 33% заробітку; з 01.05.2018 по 01.05.2019 - у розмірі 34% заробітку; з 01.05.2019 - у розмірі 35% заробітку.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченомуу частиною другою статті 56 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.05.2015 по 01.05.2016 - у розмірі 31% заробітку; з 01.05.2016 по 01.05.2017 - у розмірі 32% заробітку; з 01.05.2017 по 01.05.2018 - у розмірі 33% заробітку; з 01.05.2018 по 01.05.2019 - у розмірі 34% заробітку; з 01.05.2019 - у розмірі 35% заробітку. У задоволенні позову в іншій частині вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 17 вересня 2019 року.
19 вересня 2019 року Полтавський окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
18 березня 2020р. до суду надійшло звернення ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України (подана у формі позовної заяви про протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в особі начальника ОСОБА_2 в зв'язку з невиконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 справа № 440/2237/19 та в зв'язку із зменшенням пенсійної виплати встановленої рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014, справа № 554/3179/14-а), зобов'язати його вчинити певні дії і встановити судовий контроль за виконанням прийнятого судового рішення відповідно до вимог статті 382 КАС України), відповідно до якої заявник просив:
визнати дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в особі начальника Тараторіна В.Н. в зв'язку з невиконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 справа № 440/2237/19 та в зв'язку із зменшенням пенсійної виплати встановленої рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014, справа № 554/3179/14-а протиправними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в особі начальника Тараторіна В.Н. забезпечити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 справа № 440/2237/19, який зобов'язав зазначеного відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому частиною другою статті 56 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.05.2015 по 01.05.2016 - у розмірі 31% заробітку; з 01.05.2016 по 01.05.2017 - у розмірі 32% заробітку; з 01.05.2017 по 01.05.2018 - у розмірі 33% заробітку; з 01.05.2018 по 01.05.2019 - у розмірі 34% заробітку; з 01.05.2019 - у розмірі 35% заробітку;
встановити відповідно до ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі;
якщо рішення в даній справі буде прийняте на користь заявника - зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в особі начальника Тараторіна В.Н., в установлений судом термін, надати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 19 березня 2020 року звернення ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України (подана у формі позовної заяви про протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в особі начальника ОСОБА_2 в зв'язку з невиконанням рішення суду від 15.08.2019 справа № 440/2237/19 та в зв'язку із зменшенням пенсійної виплати встановленої рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014, справа № 554/3179/14-а), зобов'язати його вчинити певні дії і встановити судовий контроль за виконання прийнятого судового рішення відповідно до вимог статті 382 КАС України) у справі № 440/2237/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто заявнику без розгляду.
30 березня 2020 року до суду повторно надійшло звернення ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України (подана у формі позовної заяви про протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в особі начальника ОСОБА_2 в зв'язку з невиконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 справа № 440/2237/19 та в зв'язку із зменшенням пенсійної виплати встановленої рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014, справа № 554/3179/14-а), зобов'язати його вчинити певні дії і встановити судовий контроль за виконання прийнятого судового рішення відповідно до вимог статті 382 КАС України) з аналогічними вимогами разом з доказами направлення відповідачеві та примірником такого звернення з доданими до нього документами.
Ухвалою суду від 16 квітня 2020 року звернення ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України (подана у формі позовної заяви про протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в особі начальника ОСОБА_2 в зв'язку з невиконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 справа № 440/2237/19 та в зв'язку із зменшенням пенсійної виплати встановленої рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014, справа № 554/3179/14-а), зобов'язати його вчинити певні дії і встановити судовий контроль за виконання прийнятого судового рішення відповідно до вимог статті 382 КАС України) у справі № 440/2237/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 15 серпня 2019 року у справі №8440/2237/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії упродовж одного місяця з моменту проголошення цієї ухвали суду.
27 травня 2020 року на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 про невиконання відповідачем в повному обсязі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 440/2237/19, неподання у встановлений Полтавським окружним адміністративним судом строк від 16 квітня 2020 року звіту про виконання рішення суду від 15 серпня 2019 року та накладення штрафу на ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України.
Встановлюючи новий строк подання звіту про виконання рішення суду від 15 серпня 2019 року у справі №8440/2237/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з того що, рішення суду залишається фактично не виконаним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення суду по цій справі є обов'язковим до виконання на всій території України.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначені норми кореспондуються з положенням частини 6 статті 245 цього Кодексу, згідно з якими у випадках, визначених у частинах третій - п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Колегія суддів зазначає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду у цій справі зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому частиною другою статті 56 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.05.2015 по 01.05.2016 - у розмірі 31% заробітку; з 01.05.2016 по 01.05.2017 - у розмірі 32% заробітку; з 01.05.2017 по 01.05.2018 - у розмірі 33% заробітку; з 01.05.2018 по 01.05.2019 - у розмірі 34% заробітку; з 01.05.2019 - у розмірі 35% заробітку.
Відповідачем приймалися розпорядження про здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії та доплати до пенсії за понаднормовий стаж, починаючи з 01.05.2015 по 01.05.2016 - у розмірі 31% заробітку; з 01.05.2016 по 01.05.2017 - у розмірі 32% заробітку; з 01.05.2017 по 01.05.2018 - у розмірі 33% заробітку; з 01.05.2018 по 01.05.2019 - у розмірі 34% заробітку; з 01.05.2019 - у розмірі 35% заробітку
Однак, з наданих на підтвердження такого перерахунку документів, встановлено наявність ряду неточностей та розбіжностей, а саме:
представником відповідача не було надано належних та допустимих пояснень та доказів на їх підтвердження стосовно того, з якого саме заробітку (за який рік та з яких показників) було здійснено перерахунок доплати відповідно до вказаних вище відсотків за кожний з вказаних у рішенні суду період;
до матеріалів справи долучено ряд рішень про перерахунок пенсії позивача, відповідно до яких також не вбачається можливим встановити, які саме відсотки доплати та за які саме періоди проведені відповідні перерахунки і коли були здійсненні вказані перерахунки.
Відповідачем не спростовано розрахунки надані заявником, а надані довідки відповідача у табличній формі містять значні розбіжності між собою, відтак не можуть бути прийняті судом як належні.
Крім того, такі довідки про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії не місять інформації щодо розміру та дати здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому частиною другою статті 56 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.05.2015 по 01.05.2016 - у розмірі 31% заробітку; з 01.05.2016 по 01.05.2017 - у розмірі 32% заробітку; з 01.05.2017 по 01.05.2018 - у розмірі 33% заробітку; з 01.05.2018 по 01.05.2019 - у розмірі 34% заробітку; з 01.05.2019 - у розмірі 35% заробітку. Тобто фактично того, що зобов'язаний був зробити відповідач згідно із резолютивною частиною рішення суду від 15.08.2019 року, а не здійснювати перерахунок пенсії, фактично зменшивши її та здійснювати доплату до фактично зменшеної відповідачем пенсії позивача за період з 05.2015 по 05.2019, тобто за період який вже минув, за який позивач вже отримав пенсію і спору у цій справі між позивачем та відповідачем щодо розміру пенсії (до якого потрібно зробити доплату) - не було.
Суд зауважує, що спір був, як і визначено в резолютивній частині рішення - щодо доплати до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому частиною другою статті 56 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.05.2015 по 01.05.2016 - у розмірі 31% заробітку; з 01.05.2016 по 01.05.2017 - у розмірі 32% заробітку; з 01.05.2017 по 01.05.2018 - у розмірі 33% заробітку; з 01.05.2018 по 01.05.2019 - у розмірі 34% заробітку; з 01.05.2019 - у розмірі 35% заробітку.
Доказів фактичної виплати такої доплати позивачеві відповідачем надано не було, натомість відповідачем у своїх довідках /а.с.28-30 т.2 та 165-166 т.2/ зазначено, що на виконання рішення суду у справі № 440/2237/19 відповідачем фактично перераховано розмір пенсії позивача за минулий період, зроблено перерахунок доплати і як наслідок у позивача виникла заборгованість по пенсії перед пенсійним фондом. Вказані довідки містять різні суми нарахованої та виплаченої пенсії за один і той самий період, не містять чіткого розміру саме доплати до пенсії за понаднормовий стаж.
Натомість питання розміру пенсії не було предметом спору та суд не зобов'язував зменшувати розмір пенсії позивачу за минулий період, а чітко зобов'язав відповідача здійснити, що не здійснювалося ним раніше, а саме здійснити доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому частиною другою статті 56 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.05.2015 по 01.05.2016 - у розмірі 31% заробітку; з 01.05.2016 по 01.05.2017 - у розмірі 32% заробітку; з 01.05.2017 по 01.05.2018 - у розмірі 33% заробітку; з 01.05.2018 по 01.05.2019 - у розмірі 34% заробітку; з 01.05.2019 - у розмірі 35% заробітку, тобто суд чітко визначив зробити саму доплату до пенсії, визначив порядок та зазначив розмір, який вказаний у законодавстві для даних обставин справи.
Отже, з аналізу викладеного слідує, що рішення суду залишається фактично не виконаним. Належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем надано не було.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідачем фактично не було виконано рішення суду, то необхідно встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року по справі № 440/2237/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 21.12.2020 року