10 грудня 2020 р.Справа № 520/1167/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 02.04.20 року по справі № 520/1167/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У січні 2020 року ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській обл., відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) ГУ ДПС у Харківській області:
- №0028354-5606-2033 від 22.03.2019 р., податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 38008,11 грн.;
- №0025109-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 6540,07 грн.;
- №0025110-5606-2033 від 14.03.2019., податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 6809,99 грн.;
- №0025111-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 7725,23 грн.;
- №0025112-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 4751,79 грн.;
- №0025114-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 8131,03 грн.;
- №0025115-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 4632,34 грн.;
- №0025116-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податковою зобов'язання 3828,80 грн.;
- №0025117-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 5874,89 грн.;
- №0025118-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 6433,34 грн.;
- №0025119-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 4360,87 грн.;
- №0025076-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 645,01 грн.;
- №0025077-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 5606,84 грн.;
- №0025079-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 5990,95 грн.;
- №0025084-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1125,59 грн.;
- №0025085-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1324,15 грн.;
- №0025108-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 4293,55 грн.;
- №0025074-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 196,39 грн.;
- №0025075-5606-2033 від 14.03.2019 , податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1224,87 грн.;
- №0025080-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1053,30 грн.;
- №0025083-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 489,88 грн.;
- №0025086-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1224,87 грн.;
- №0025087-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 256,27 грн.;
- №0025088-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкт за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1505,33 грн.;
- №0025089-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 485,85 грн.;
- №0025090-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 714,82 грн.;
- №59-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 8784,00 грн.;
- №60-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 2008,00 грн.;
- №65-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 333,87 грн.;
- №64-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 20976,00 грн.;
- №66-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1071,20 грн.;
- №67-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 165,07 грн.;
- №75-5606-2033 від 22.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту сума податкового зобов'язання 27224,00 грн.;
- №61-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2016 рік сума податкового зобов'язання 186,03 грн.;
- №62-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2016 рік сума податкового зобов'язання 132,29 грн.;
- №63-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2016 рік сума податкового зобов'язання 6121,08 грн.;
- №68-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 2279,20 грн.;
- №69-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1513,60 грн.;
- №71-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1245,33 грн.;
- №72-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 227,20 грн.;
- №70-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1562,40 грн.;
- №73-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 742,40 грн.;
- №74-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 336,00 грн.;
- №76-5606-2033 від 14.03.2019 податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1496,00 грн.
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській обл. на його користь судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1232,34 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано ППР ГУ ДПС у Харківській області:
- №0028354-5606-2033 від 22.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 38008,11 грн.;
- №0025109-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 6540,07 грн.;
- №0025110-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 6809,99 грн.;
- №0025111-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 7725,23 грн.;
- №0025112-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 4751,79 грн.;
- №0025114-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 8131,03 грн.;
- №0025115-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 4632,34 грн.;
- №0025116-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податковою зобов'язання 3828,80 грн.;
- №0025117-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 5874,89 грн.;
- №0025118-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 6433,34 грн.;
- №0025119-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 4360,87 грн.;
- №0025076-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 645,01 грн.;
- №0025077-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 5606,84 грн.;
- №0025079-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 5990,95 грн.;
- №0025084-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1125,59 грн.;
- №0025085-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1324,15 грн.;
- №0025108-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 4293,55 грн.;
- №0025074-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 196,39 грн.;
- №0025075-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1224,87 грн.;
- №0025080-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1053,30 грн.;
- №0025083-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 489,88 грн.;
- №0025086-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1224,87 грн.;
- №0025087-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 256,27 грн.;
- №0025088-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкт за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 1505,33 грн.;
- №0025089-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 485,85 грн.;
- №0025090-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2018 рік сума податкового зобов'язання 714,82 грн.;
- №59-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 8784,00 грн.;
- №60-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 2008,00 грн.;
- №65-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 333,87 грн.;
- №64-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 20976,00 грн.;
- №66-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1071,20 грн.;
- №67-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 165,07 грн.;
- №75-5606-2033 від 22.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту сума податкового зобов'язання 27224,00 грн.;
- №61-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2016 рік сума податкового зобов'язання 186,03 грн.;
- №62-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2016 рік сума податкового зобов'язання 132,29 грн.;
- №63-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2016 рік сума податкового зобов'язання 6121,08 грн.;
- №68-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 2279,20 грн.;
- №69-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1513,60 грн.;
- №71-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1245,33 грн.;
- №72-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 227,20 грн.;
- №70-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1562,40 грн.;
- №73-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 742,40 грн.;
- №74-5606-2033 від 14.03.2019, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 336,00 грн.;
- №76-5606-2033 від 14.03.2019податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачується фізичною особою, яка є власником об'єкту за період 2017 рік сума податкового зобов'язання 1496,00 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 1995,38 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській обл.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській обл. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( далі - ДРРПНМ, Реєстр) у 2018 році у ОСОБА_1 у власності перебували: нежитлові приміщення ( загальною площею 1020, 90 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , дата набуття права власності - 2017 рік); житлова нерухомість - квартири (загальною площею 2806 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , дата набуття права власності - 2017-2018 роки); житлова нерухомість - квартири (загальна площа - 568,30 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , дата набуття права власності - 2016-2018 роки), що свідчить про наявність у нього обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та, як наслідок, про законність винесених ним ППР від 14.03.2019, якими визначено суму податкового зобов'язання за податковий період 2018 року на загальну суму 123234,13 грн. Вказав, що оскаржувані ППР вважаються належним чином врученими (надісланими) позивачу відповідно до абз.2 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Зауважив, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується згідно додатку 1 Положення «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у м.Харкові» рішення Харківської міської ради ( далі - ХМР) від 28.11.2018 № 1284/18, а тому контролюючим органом правомірно нараховано вказаний податок позивачу за 2018 рік, виходячи із загальної площі об'єктів нежитлової та житлової нерухомості за ставками, визначеними вказаним вище рішенням відповідно до даних Реєстру.
07.05.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду з Харківського окружного адміністративного суду витребувано справу № 520/1167/2020.
22.05.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору.
08.09.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі № 520/1167/2020 після усунення недоліків.
08.09.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
На адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін.
Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорені сторонами.
28.10.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою №3486/58 до контролюючого органу щодо наявності на його особистому рахунку платника податків як фізичної особи недоїмки з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
09.12.2019 позивач звернувся до начальника ГУ ДПС у Харківській обл. із зверненням №Б/21 щодо отримання інформації про стан його рахунку та отримання копій податкових повідомлень-рішень.
09.01.2020 позивач звернувся до контролюючого органу зі скаргою вх.№Б/9, в якій просив направити копії винесених ППР та надати щодо них запитувану інформацію.
Вважаючи винесені ППР незаконними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом вданих повноважень, не доведено правомірність прийнятих ним рішень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом розгляду даної справи є встановлення правомірності винесених податковим органом ППР відносно ОСОБА_1 щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016-2018 роки.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є ПК України.
За приписами Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, який набув чинності з 01.01.2015, статтю 265 ПК України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, як різновид податку на майно.
Згідно з пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2015), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу належить до місцевих податків.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
За приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Підпунктом 14.1.129. п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
Відповідно до вимог пп. 14.1.129-1. п. 14.1 ст. 14 ПК України об'єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Згідно з пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Отже, платником податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а обчислення бази оподаткування здійснюється на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. Визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об'єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місце розташування об'єкта (тобто адреса будівлі) та тип об'єкта (тобто тип будівлі).
Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській обл. відносно ОСОБА_1 , як власника об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, винесено ППР від 14.03.2019 та ППР від 22.03.2019, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено Наказом Міністерства Фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок № 1204)
Відповідно до п.9 Порядку № 1204 до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних ППРґ. вони не містять жодних даних щодо адреси об'єктів житлової та нежитлової нерухомості позивача та їх типів, внаслідок чого неможливо встановити визначальні ознаки кожного окремого об'єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об'єкту оподаткування, а відтак і встановити підстави для його нарахування без визначення самого об'єкту оподаткування.
Також в порушення вимог приписів п.58.1 ст. 58 ПК України та Порядку №1204 податковим органом до кожного спірного ППР не додано розрахунок податкового зобов'язання, а наданий до суду документ, який містить відомості щодо проведення розрахунку податкового зобов'язання зі сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2018 рік, не є належним доказом по справі відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, оскільки не містить дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок в порушення вимог ПК України, а також не відповідає вимогам ДСТУ 4163-2003 щодо оформлення документів (не визначена уповноважена (відповідальна посадова особа) та дата його складення), а також підпис такої особи.
Дані, надані податковим органом про проведення розрахунків щодо розміру податкового зобов'язанням зі сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2017 року суд також до уваги не бере з підстав, наведених вище.
Крім того, колегія суддів зауважує, що надані до суду відомості із розрахунком податкового зобов'язання зі сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, стосуються 2017 - 2018 років, тоді як оскаржувані ППР винесено податковим органом за 2016-2018 роки.
Враховуючи, що податковим органом не дотримано вимоги ст. 58 ПК України та беручи до уваги вказані вище правові норми, колегія суддів дійшла висновку про не відповідність спірних ППР вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність їх скасування.
Посилання апелянта на рішення 23 сесії ХМР 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 «Про внесення змін до рішення 11 сесії ХМР 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у м.Харкові», яке було застосовано при визначенні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітній період - 2018 рік, колегія суддів також визнає помилковим, з огляду на таке.
Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
За приписами пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Отже, місцеві ради за приписами ПК України мають обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок ( і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Відповідно до ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Аналіз викладених норм ПК України дає підстави вважати, що для застосування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік, відповідні ради мають прийняти рішення щодо визначення ставки такого податку саме до 15 липня 2017 року.
На підставі аналізу наведених норм права та оцінки наявних в справі доказів колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган в порушення норм чинного законодавства України при розрахунку спірних ППР за 2018 рік керувалася рішенням ХМР від 28.11.2018 № 1284/18, винесеними після 15 липня 2017 року, що є порушенням норм податкового законодавства України.
Крім того, зі змісту п.2 вказаного Рішення вбачається, що воно набирає чинності з 01.01.2019, крім п.1.14, який набирає чинності з дня його опублікування.
Колегія суддів зазначає, що спірні ППР від 14.03.2019 та ППР від 22.03.2019 винесено контролюючим органом не лише за 2018 рік, а і за звітні періоди 2016 - 2017 року, за які при визначенні ставки такого податку також неможливе застосування рішення ХМР від 28.11.2018 № 1284/18, як такого, що ухвалене після їх настання.
Колегія суддів зауважує, що нарахування податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивачу за 2016 рік є неможливим, оскільки жодних рішень щодо визначення його розміру ХМР на вказаний період прийнято не було.
Застосування рішення 11 сессії ХМР 7 скликання «Про місцеві податки і збори у м.Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 до звітного періоду - 2017 рік також суперечить викладеним вище правовим нормам.
Колегія суддів звертає увагу, що податковим органом при визначенні розміру податкового зобов'язання зі сплати вказаного податку за нежитлові приміщення позивача (загальна площа 1020,90 кв.м., які розташовані за адресою :м.Харків, пр.Індустріальний, 6) не визначено клас будівлі відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000( ДК БС), затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507( будівлі готельні, будівлі офісні, будівлі торгівельні тощо), тоді як розмір ставки такого податку безпосередньо від нього залежить.
Також колегія суддів вказує, що рішення ХМР від 28.11.2018 № 1284/18, на яке посилається відповідач, передбачає застосування ставки з податку на нерухоме майно у розмірі 0% до квартир площею до 85 кв.м., однак позивачем при винесені оскаржуваних ППР за 2018 рік протиправно визначено суму податкового зобов'язання, виходячи із загальної площі декількох окремих квартир, що її перевищує, тоді як самостійна площа кожної з них є меншою вказаного показника та підпадає під дію вказаної пільги.
Крім того, за приписами п.п.п.б) 266.7.1 п.п. 266.7.1. п.267.1. ст.267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пп. 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті 266.4.1 (для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв.м.)
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з приписами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року по справі № 520/1167/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 21.12.2020 року