14 грудня 2020 р.Справа № 440/87/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, по справі № 440/87/20
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Сумській області , Начальника Управління Держпраці у Сумській області Семеноги Юрія Дмитровича , Інспектора праці Управління Держпраці у Сумській області Берлет Аліни Олександрівни , Інспектора праці Управління Держпраці у Сумській області Загребельної Марії Сергіївни
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Держпраці у Сумській області, начальника управління Держпраці у Сумській області Семеноги Юрія Дмитровича, інспектора праці управління Держпраці у Сумській області Берлет Аліни Олександрівни, інспектора праці управління Держпраці у Сумській області Загребельної Марії Сергіївни, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника управління Держпраці у Сумській області Семенога Юрія Дмитровича про здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;
- визнати незаконними та протиправними дії інспектора праці управління Держпраці у Сумській області Берлет Аліни Олександрівни щодо: здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у магазині розташованому у АДРЕСА_1 , у формі інспекційного відвідування; здійснення під час проведення інспекційного відвідування самостійного проходу до приміщень магазину; ознайомлення з документами ведення яких передбачено законодавством про працю та які містять інформацію з питань, що були предметом зазначеного інспекційного відвідування та щодо отримання завірених копій та витягів з документів; звернення до ФОП ОСОБА_1 та до працівників магазину та осіб які не є працівниками магазину із запитаннями що стосуються законодавства про працю та отримання з цих питань усних та письмових пояснень; фіксування інспекційного відвідування засобами аудіо- фото- та відеотехніки; складання акту інспекційного відвідування №СМ2033/1827/АВ від 25.10.2019; внесення до вказаного акту відомостей виявлених під час інспекційного відвідування та використання під час здійснення заходів державного нагляду не уніфікованої форми акту;
- визнати незаконними та протиправними дії інспектора праці управління Держпраці у Сумській області Загребельної Марії Сергіївни щодо: здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у магазині розташованому у АДРЕСА_1 , у формі інспекційного відвідування; здійснення під час проведення інспекційного відвідування самостійного проходу до приміщень магазину; ознайомлення з документами ведення яких передбачено законодавством про працю та які містять інформацію з питань, що були предметом зазначеного інспекційного відвідування та щодо отримання завірених копій та витягів з документів; звернення до ФОП ОСОБА_1 та до працівників магазину та осіб які не є працівниками магазину із запитаннями що стосуються законодавства про працю та отримання з цих питань усних та письмових пояснень; фіксування інспекційного відвідування засобами аудіо- фото- та відеотехніки; складання акту інспекційного відвідування №СМ2033/1827/АВ від 25.10.2019; внесення до вказаного акту відомостей виявлених під час інспекційного відвідування та використання під час здійснення заходів державного нагляду не уніфікованої форми акту;
- визнати незаконними та протиправними дії інспекторів Берлет Аліни Олександрівни та Загребельної Марії Сергіївни щодо винесення припису про усунення виявлених порушень від 05.11.2019 №СМ2033/1827/АВ/П;
- визнати незаконною та протиправною бездіяльність інспектора праці управління Держпраці у Сумській області Берлет Аліни Олександрівни, що виразилася у нез'ясуванні під час інспекційного відвідування чи допускав позивач або ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до роботи як працівника за трудовим договором;
- визнати незаконною та протиправної бездіяльність інспектора праці управління Держпраці у Сумській області Загребельної Марії Сергіївни, що виразилася у нез'ясуванні під час інспекційного відвідування чи допускав позивач або ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до роботи як працівника за трудовим договором;
- визнати незаконною та протиправною бездіяльність інспекторів праці управління Держпраці у Сумській області Загребельної Марії Сергіївни та Берлет Аліни Олександрівни щодо невнесення перед початком здійснення державного нагляду запису до журналу реєстрації заходів державного нагляду та ненадання ФОП ОСОБА_1 перед початком інспекційного відвідування копії направлення;
- скасувати припис №СМ2033/1827/АВ/П від 05.11.2019.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 позовну заяву повернуто позивачу.
Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказані недоліки мали бути усунені шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- належним чином оформленої позовної заяви (із зазначенням інформації про представника позивача) у примірниках для суду та відповідачів по справі;
- належним чином завірені додатки (із зазначенням напису "згідно з оригіналом", прізвища ініціалів та посади, особи яка завіряє документи, підпису та дати засвідчення) додані до позовної заяви згідно розділу позовної заяви перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви у примірниках для суду та відповідачів по справі;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 15368,00 грн за реквізитами: Отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA518999980313141206084016002, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.
На виконання вимог вказаної ухвали адвокатом Ошекою О.А. 03.02.2020 до суду подано уточнену позовну заяву з додатками у 5 примірниках та квитанцію про сплату судового збору в сумі 5763,00 грн.
У зв'язку з тим, що первісний позов підписаний та поданий до суду особисто ФОП ОСОБА_1 , а уточнена позовна заява, яка також не відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підписана та подана до суду представником позивача адвокатом Ошекою О.С., судовий збір сплачено за старими реквізитами та повернено банківською установою, ухвалою суду від 10.02.2020 позивачу продовжено строк для усунення недоліків.
Вказані недоліки слід було усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- належним чином оформленої позовної заяви (із зазначенням інформації про представника позивача) у примірниках для суду та відповідачів по справі;
- копії паспорту позивача завіреної підписом Біліченка В.В. (із зазначенням напису "згідно з оригіналом", прізвища ініціалів та посади, особи яка завіряє документи, підпису та дати засвідчення) у примірниках для суду та відповідачів по справі;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 15368,00 грн за реквізитами: Отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA518999980313141206084016002, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.
06.05.2020 від позивача до суду надійшли 5 примірників позовної заяви, які підписані ФОП ОСОБА_1 , 5 копій паспорту та супровідний лист у якому позивач не погоджується з твердженням суду щодо необхідності зазначення у позовній заяві позовних вимог до кожного з відповідачів і просив повернути судовий збір та відстрочити або розстрочити сплату судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.
На думку колегії суддів апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про достатність підстав для повернення позовної заяви позивача не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити)
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як свідчать матеріали справи 03.02.2020 року позивачем на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено: квитанцію про сплату судового збору на реквізити, які вказані судом в ухвалі та 5 примірників уточненої позовної заяви з додатками.
Суд першої інстанції вказує, що судовий збір у розмірі 5763,00 грн, сплачений згідно квитанції №13 від 03.02.2020 за реквізитами Отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA608999980000034319206084011, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), згідно з повідомленням ДКСУ наявним на офіційному веб-сайті повернутий банківській установі через яку відбулася його сплата.
Таким чином, судовий збір було сплачено позивачем за реквізитами, вказаними судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Отже, доводи суду про те, що судовий збір сплачено позивачем за старими реквізитами та повернено банківською установою, є непідтверженими матеріалами справи. Інші підстави повернення судового збору, судом не встановлено. Крім того, судом не встановлено обізнаності позивача про повернення судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 грн.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судова колегія вважає, що позивач звернувся до суду з позовної заявою, яка містить три позовні вимоги немайнового характеру, оскільки кожна вимога є похідною одна від одної.
Тобто судовий збір за подання позову в даному випадку складає 5763 грн., а тому позивачем правомірно сплачено саме таку суму на реквізити вказані судом в ухвалі про залишення позову без руху.
При цьому, судова колегія вважає помилковими посилання суду першої інстанції, як на підставу для повернення позовної заяви, про те, що позовна заява містить 8 позовних вимог, оскільки об'єднання в одну позовну вимогу схожих за своїм змістом однак різних по суті позовних вимог одразу до кількох відповідачів, не може вважатися зверненням позивача до суду з однією вимогою, оскільки суд не позбавлений можливості в ході розгляду справи уточнити сторін у справі та позовні вимоги до кожного з відповідачів та вирішити питання про стягнення судових витрат в судовому рішенні.
На переконання судової колегії, суд першої інстанції мав врахувати факт здійснення позивачем всіх можливих заходів задля усунення недоліків позовної скарги, в тому числі, сплату судового збору і надання уточненої позовної заяви відповідно до кількості сторін у справі, а в разі їх недостатньості надати позивачу додатковий час та роз'яснити яким саме шляхом усунути ті недоліки позовної заяви, які стали підставою для її повернення.
Таким чином, на вимогу ухвали про залишення без руху поданої позовної заяви позивачем були направлені відповідні докази.
Тобто, суд першої інстанції на разі передчасно дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Відповідно до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вчинив всі необхідні дії для виконання вимог суду та усунення недоліків позовної заяви.
Що стосується документів, які позивач не надав, чи не засвідчив належним чином, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції вправі витребувати вказані докази, в тому рахунку їх оригінали для огляду. Ненадання позивачем всіх доказів по справі на стадії подання позовної заяви, в даному випадку, не може бути підставою для її повернення та перешкоди у зверненні до суду за захистом своїх прав.
Отже, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи вище викладене, колегія судів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали було порушено норми процесуального права, що призвело до її неправильного вирішення, а відтак, відповідно до ст. 312, ст. 320 КАС України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду..
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі № 440/87/20 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 21.12.2020 року