21 грудня 2020 року справа № 200/10136/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року (повний текст складено 22 вересня 2020 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/10136/18-а (суддя в 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ за № 1417 від 04.08.2017 року, наказ по особовому складу № 380 о/с від 04.08.2017 року про звільнення; поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області; зобов'язати відповідача виплати на його користь середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.08.2017 року по день винесення рішення суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення задоволено в повному обсязі, внаслідок чого: визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04 серпня 2017 року № 1417 «Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання»; визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області по особовому складу від 04 серпня 2017 року № 380 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції»; поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 серпня 2017 року; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 05 серпня 2017 року по 13 березня 2019 року в розмірі 136280 гривень 16 копійок.
Постановою Верховного Суду від 04.06.2020 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - задоволено частково, внаслідок чого: рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі № 200/10136/18-а - скасовано; справу № 200/10136/18-а направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
В зазначеній постанові Верховним Судом зокрема вказано наступне:
- посилання суду апеляційної інстанції на розгляд Апеляційним судом Донецької області справи № 266/2771/17 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 як на підставу поновлення пропущеного строку колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки така постанова Апеляційного суду Донецької області ухвалена 28 березня 2018 року, а до суду позивач звернувся у жовтні 2018 року, тобто майже через півроку з дня її прийняття;
- Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили належним чином обставини, пов'язані з моментом, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про порушення свого права, не дослідили та не надали оцінку зібраним по справі доказам щодо ознайомлення позивача із оскаржуваними наказами в контексті дотримання строків позовної давності, а тому дійшли передчасних висновків про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.
В серпні 2020 року відповідачем на адресу Донецького окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду (один місяць).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 200/10136/18-а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення - залишено без розгляду.
Не погодившись з такою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
У відповідності до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається зі встановлених по справі обставин, позивача 04.08.2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області № 380 о/с звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 04.08.2017 року № 1417. Разом з тим, до суду ОСОБА_1 звернувся лише у жовтні 2018 року, тобто, більше, ніж через рік після винесення оскаржуваних наказів.
Таким чином, позивач пропустив місячний строк звернення до суду.
При вирішені питання про поважність пропуску строку звернення до суду з цим позовом колегія суддів виходить з наступного.
26.01.2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області від № 53 о/с позивача призначено оперуповноваженим 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Донецькій області (том 1, арк.справи 76).
Відповідно до рапорту від 23.07.2017 року під час перевірки несення служби інформаційним центром ГУ НП в Донецькій області виявлено позивача з явними ознаками наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на визначення стану наркотичного сп'яніння про що складений акт від 23 липня 2017 року (том 1, арк.справи 80-81).
24.07.2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області № 1355 призначено службове розслідування за вказаним фактом, того ж дня позивача відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування (том 1, арк.справи 82-83).
31.07.2017 року висновком службового розслідування встановлено факт перебування позивача на службі з ознаками наркотичного сп'яніння оперуповноваженого УПН ГУ НП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1
23.07.2017 року складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП та винесено постанову за частиною 2 статті 122 КУпАП.
04.08.2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області № 380 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби з поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 04.08.2017 року на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 04.08.2017 року № 1417 (том 1, арк.справи 115).
Відповідно до акту від 04.08.2017 року відповідачем здійснено телефонний дзвінок на мобільний телефон позивача та запропоновано останньому приїхати і ознайомитися з наказом від 04.08.2017 року № 1417, від чого ОСОБА_1 відмовився (том 1, арк.справи 111).
В акті від 04.08.2017 року зазначено, що позивач особисто отримав витяг з наказу ГУ НП в Донецькій області від 04.08.2017 року № 380 о/с, але відмовився отримати трудову книжку, припис до РВК та обхідний лист для повного розрахунку при звільненні зі служби з Національної поліції (том 1, арк.справи 112).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, починаючи із дня винесення спірних наказів, не вчиняв будь-яких активних дій для ознайомлення із їх текстом, хоча про своє звільнення він не міг не знати.
Розпискою від 10.04.2018 року позивач підтвердив отримання трудової книжки, довідки РВК та обхідного листа (том 1, арк.справи 113-114).
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску строку до суду з огляду на наступне.
З моменту, коли позивач дізнався про спірний наказ до звернення до суду вперше, пройшло більше 8 місяців.
Позивач посилався, як на причину такого зволікання на судове оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Постановою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09.09.2017 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності в порядку ст. 130 КУпАП. Постановою Апеляційного суду Донецької області від 28.03.2018 року скасовано рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09.09.2017 року.
Враховуючи, що підставою звільнення позивача було не лише притягнення його до адміністративної відповідальності, а і порушення ним дисципліни, відповідне твердження колегія суддів не приймає до уваги.
Посилання позивача на те, що він не був ознайомленим із спірними наказами також не приймається до уваги, оскільки від ознайомлення з ними позивач самостійно відмовився, а в матеріалах справи відсутні докази вжиття позивачем будь-яких дій щодо такого ознайомлення.
Пунктом 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 200/10136/18-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 200/10136/18-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді І.Д. Компанієць
Л.В. Ястребова