21 грудня 2020 року справа № 200/8268/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року (повний текст складено 05 жовтня 2020 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/8268/20-а (суддя в 1 інстанції - Голубова Л.Б.) за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 52628,98 гривень,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку з орендної плати з фізичних осіб в сумі 52628,98 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року вказаний позов був залишений без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз'яснено, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху була направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А).
Ухвала про залишення позовної заяви без руху була отримана уповноваженим представником позивача, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
30 вересня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що м. Донецьк входить до переліку населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та АТ «Укрпошта» не здійснює пересилання з моменту подання зазначеного позову та до теперішнього часу, управління позбавлено реальної можливості направлення на адресу ОСОБА_1 позовної заяви та доданих до неї документі, однак посилаючись на ч. 9 та 10 ст. 28 Цивільно-процесуального кодексу України та аналогію права вважає можливим направлення позовної заяви та додатків до неї за адресою місцезнаходження майна. Позивачем здійснено направлення позовної заяви з додатками на адресу: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з чим, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що виконало вимоги ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 200/8268/20-а позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 52628,98 гривень - повернуто позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.
Не погодившись з такою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку з орендної плати з фізичних осіб в сумі 52628,98 гривень, який відноситься до юрисдикції адміністративних судів та розглядається за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Таким чином, суд під час розгляду справи здійснює судочинство відповідно до норм, які встановлені саме Кодексом адміністративного судочинства України, а не будь-яким іншим процесуальним кодексом, зокрема Цивільно-процесуальним кодексом України, на який посилається Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Крім того, колегія суддів звертає увагу позивача на наступне.
Статтею 1 Цивільно-процесуального кодексу України визначено призначення Цивільного процесуального кодексу України, а саме: Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільно-процесуального кодексу України до юрисдикції загальних судів відносяться справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Колегія суддів наголошує, що зазначений адміністративний позов не відноситься до справ, які розглядаються за правилами Цивільного процесуального кодексу України, а отже не може буди застосовано Цивільно-процесуальне законодавство до зазначеного адміністративного позову, а тим паче аналогія процесу, оскільки процесуальні питання регулюються виключно процесуальними кодексами.
Крім того, доводи апеляційної скарги на норми ч.ч. 9 та 10 ст. 28 Цивільно-процесуального кодексу України є неприйнятними, оскільки стаття 28 Цивільно-процесуального кодексу України регулює та визначає процесуальні питання під час розгляду справи, а саме: підсудність справ за вибором позивача, які розглядаються саме за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Підсудність - це розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, який суд буде розглядати дану справу.
Таким чином зазначені норми не можуть бути застосовані до адміністративного процесуального законодавства.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів. Зазначена процесуальна норма є імперативною та не може бути трактована по іншому.
Позивачем при подачі позову зазначену вимогу не виконано, клопотання подане позивачем колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки не можливе застосування аналогії права до процесуального законодавства, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України та Цивільно-процесуальний кодекс України регулюють різні права та визначають різні юрисдикції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 11 вересня 2020 року.
Таким чином, позивачем не усунуто недоліки згідно наданого судом першої інстанції строку.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного суду України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачеві.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 200/8268/20-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 200/8268/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді І.Д. Компанієць
Л.В. Ястребова