21 грудня 2020 року справа №200/6656/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волноваської районної ради в особі голови Лубінця В.Д. на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі № 200/6656/20-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С. ) за позовом ОСОБА_1 до Волноваської районної ради в особі голови Лубінця В.Д. про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у задоволенні інформаційного запиту та зобов'язання надати повну інформацію згідно інформаційного запиту.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30.06.2020 звернувся із запитом щодо розміру заробітної плати голови Волноваської районної ради та його колективу за період з грудня 2019 року до дня звернення та просив надати відповідні підтверджуючі документи з цього приводу. В отриманому позивачем листі на запит йому відмовлено у наданні витребуваної позивачем інформації. Позивач вказує, що відмова у наданні інформації, що вимагалася суперечить положенням ст. 14 та 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Волноваської районної ради Донецької області в особі Голови Лубінця В.Д. в частині ненадання інформації на запит ОСОБА_1 від 30.06.2020.
Зобов'язано Волноваську районну раду Донецької області в особі Голови Лубінця В.Д. надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 30.06.2020 щодо розміру заробітної плати (із зазначенням всіх складових заробітної плати - оклад, набавки, премії, матеріальна допомога тощо) голови Волноваської районної ради та його колективу з грудня 2019 року по червень 2020 року і фінансові документи з цього приводу з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідачем на запитання позивача стосовно «розміру заробітної плати (із зазначенням всіх складових заробітної плати - оклад, надбавки, премії матеріальної допомоги тощо) голови районної ради ОСОБА_2 та колективу в період з грудня 2019 року по теперішній час» надано відповідь, що «голові Волноваської районної ради встановлено посадовий оклад, доплату за ранг, надбавку за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», премію у розмірі 100 відсотків посадового окраду з урахуванням рангу і надбавки за вислугу років, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати, рішенням районної ради від 16.12.2109 №7-30-983 «Про оплату праці голови Волноваської районної ради на 2020 рік».
Відтак, апелянт зазначає, що районна рада надала повну, достовірну та точну інформацію, яка запитувалася позивачем.
Обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію за запитами на доступ до публічної інформації, яка не запитувалась у цих запитах, законодавством не встановлено.
Ненадання інформації щодо розміру заробітної плати працівників районної ради обумовлено тим, що така інформація відповідачем на запитувалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, зазначає наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3).
30.06.2020 позивачем на ім'я голови Волноваської районної ради ОСОБА_2 надано запит на отримання публічної інформації, в якому позивач просив надати інформацію щодо розміру заробітної плати (із зазначенням всіх складових заробітної плати - оклад, набавки, премії, матеріальна допомога тощо) голови ради та його колективу з грудня 2019 року та просив надати фінансові документи з цього приводу. Крім цього, в наданому запиті заявник просив повідомити місце та час, коли журналіст зможе ознайомитись із документами та зробити відповідні копії, повідомив про готовність відшкодування витрат на копіювання та друк запитуваної інформації, що буде перевищувати 10 сторінок (а.с. 4).
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідачем складено лист за підписом Голови районної ради Лубінця В. від 06.07.2020 № 01-22-365, яким позивачу повідомлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. Голові Волноваської районної ради встановлено оклад, доплату за ранг, надбавку за вислугу років відповідно до постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”, премію у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням рангу і набавки за вислугу років, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати, рішенням районної ради від 16.12.2019 № 7-30-983 “Про оплату праці голови Волноваської районної ради на 2020 рік”, що надавалося позивачу раніше (а.с. 5).
Через неповноту запитуваних позивачем відомостей, останній вважає вказаний лист відповідача відмовою у наданні запитуваної публічної інформації.
Спірним у даній справі є правомірність дій відповідача щодо надання інформації на запит позивача про надання публічної інформації.
Оцінка суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України закріплено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Згідно зі статтею 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII “Про інформацію” кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 №2939-VI (далі Закон № 2939-VI).
Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
За змістом частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” запитом на інформацію є прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Частиною 2 вказаної статті передбачено що, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Частинами 4 та 5 статті 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначено, що письмовий запит подається в довільній формі та має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно частин 1, 4 статті 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч.2 ст. 23 Закону № 2939-VI).
Відповідно до ст. 23 Закону № 2939 - VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами встановлено, що позивачем запитувалася інформація стосовно виплати заробітної плати за рахунок бюджетних коштів.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Отже, запитувана позивачем інформація не потребувала створення нової інформації, є публічною, оскільки створена під час діяльності органу місцевого самоврядування та стосується розпорядження бюджетними коштами, а відтак не може бути обмежена.
В такому випадку не може бути обмежено і доступ до копій відповідних документів, інформацію про умови отримання майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали майно.
В заяві про отримання публічної формації від 30.06.2020 позивач запитував інформацію щодо заробітної плати голови Волноваської районної ради - ОСОБА_2 та, як зазначено заяві, його колективу.
Як слідує зі змісту звернення позивача від 30.06.2020 запитувана інформація стосується заробітної плати працівників районної ради, що отримується за рахунок бюджетних коштів.
Визначення у запиті “колектив міського голови” замість “працівників районної ради” не змінює суті запиту - отримання інформації щодо розпорядження бюджетними коштами у вигляді заробітної плати особам, що працюють в районній раді, а тому посилання апеляційної скарги в цій частині суд вважає безпідставними.
Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, про формальний підхід відповідача при розгляді запиту та ухилення від надання інформації, оскільки зі змісту запиту чітко вбачається, що запитувана інформація стосується заробітної плати працівників районної ради, що отримується за рахунок бюджетних коштів.
Суд також вважає необґрунтованими доводи апелянта про надання запитуваної позивачем інформації про заробітну плату голови районної ради, оскільки в наданій відповіді від 06.07.2020 відповідач зазначив, що голові районної ради виплачується заробітна плата та інші доплати відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 268 від 09.03.2006 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” та рішення районної ради від 16.12.2019 № 7-30-983 “Про оплату праці голови Волноваської районної ради на 2020 рік”. Водночас, в запиті позивачем не запитувалася інформація щодо нормативно-правового регулювання розміру заробітної плати голови районної ради, позивач запитував безпосередньо інформацію про конкретні суми отриманого доходу голови районної ради за певний період.
Натомість, відповідь відповідача (розпорядника запитуваної інформації) не містить конкретної інформації про конкретні суми отриманої заробітної плати голови Волноваської районної ради, тому таку відповідь обґрунтовано визначено позивачем як неправомірну відмову в наданні інформації, що відповідає ст. 22 Закону №2939-VІ.
З урахуванням викладеного, з огляду на законодавчо встановлений обов'язок відповідача надавати публічну інформацію на запит та відсутність підстав визначення запитуваної позивачем інформації як такої, доступ до якої може бути обмежено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідь розпорядника інформації від 06.07.2020 № 01-22-365 є неправомірною в розумінні Закону № 2939-VІ та порушує право позивача на доступ до інформації.
Наведені доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у наданні запитуваної позивачем публічної інформації, тому судом не приймаються.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено п. 2 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Волноваської районної ради в особі голови Лубінця В.Д. на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі № 200/6656/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі № 200/6656/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 21 грудня 2020 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Л.В. Ястребова