Справа № 560/5183/20
21 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук А.М., розглянувши позовну заяву Полонської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2020 та визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про накладення штрафу від 21.08.2020.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 1 січня 2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.
Предметом цього позову є одна вимога немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.
Отже, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, повинен був сплатити судовий збір в розмірі 4204 грн, однак доказів сплати судового збору не надав.
Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється за такими реквізитами: одержувач коштів - УК у м. Хмельницький/м. Хмельницький/22030101, код ЄДРПОУ 38045529, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA248999980313151206084022002, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування причини пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору 07 серпня 2020 року виконавчим комітетом Полонської міської ради ОТГ направлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) лист за вих. №2231 з проханням закінчити виконавче провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року згідно з виконавчим документом до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак відповідь на вказаний лист позивач стверджує, що не отримав.
Надаючи правову оцінку клопотанню позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.
Як зазначено вище та встановлено із клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивач не заперечує факт пропуску строку звернення до суду, який визначено ст. 287 КАС України, при цьому, як доказ поважності пропуску строку звернення до суду надає лист за вих. №2231 від 07 серпня 2020 року, однак жодних доказів того, що вказаний лист був направлений або вручений відповідачу, позивачем не надано, тобто у суд відсутні підстави вважати, що такий лист взагалі було направлено або вручено відповідачу, що у свою чергу не наводить жодних об'єктивно непереборних та незалежних від позивача обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду в межах строку встановленого ст. 287 КАС України.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що процесуальний строк звернення до суду, що визначений ч. 2 ст. 287 КАС України, позивачем пропущений без поважних причин.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 4204 грн за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду та письмового обґрунтування дотримання строків звернення до суду і доказів цього з урахуванням вимог ст. 123 і ст. 161 КАС України. Також, позивачу необхідно надати позовну заяву з додатками, яку було подано 09.09.2020.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Полонської міської ради, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяА.М. Ковальчук