Справа № 822/1786/16
іменем України
15 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.
за участю:секретаря судового засідання Матвійчук А.М., представника позивача Калужської Н.О., представника відповідача Шустера Я.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Дживальдіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,
16 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому з урахуванням заяви про уточнення до позовних вимог від 17.10.2016 просить скасувати податкові повідомлення - рішення №0000042201 від 05.04.2016 року в частині грошового зобов'язання в сумі 597187,50 в тому числі 477750 гривень за основним платежем та 119437,50 гривень за штрафними санкціями та №0000032201 від 05.04.2016 року в частині донарахування грошового зобов'язання в сумі 537468,75 гривень в тому числі 429975 гривень за основним платежем та 107493,75 гривень за штрафними санкціями.
В обгрунтування позовних вимог вказує на порушення відповідачем вимог ПК України та його прав, так як висновки зроблені в акті документальної планової виїзної перевірку Приватного підприємства "Дживальдіс" №185/22-09-14-00/37971230 від 24.03.2016 за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 є поверховими, вони не враховують первинні документи та перевищують повноваження податкового органу. Господарські операції з придбання у ПП "Фірма "Юнікс" масла виробництва ПАТ "Старобільський молокозавод" носили реальний характер, що не спростовано контролюючим органом, тому позивач не погоджується з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, і просить їх скасувати (арк.спр. 4-15, 233, т.1).
Відповідно до ухвали від 19.03.2020, суд прийняв до свого провадження адміністративну справу №822/1786/16, яка згідно з постановою Верховного Суду від 20.02.2020 була направлена до суду першої інстанції на новий розгляд та вирішив розглянути справу за правилами загального позовного провадження, замінив відповідача по справі на Головне управління ДПС у Хмельницькій області, призначив підготовче засідання, і витребував докази (арк. спр. 117 - 133, т.2).
Відповідач надав Відзив на позов від 31.03.2020, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що первинні документи щодо договору від 21.12.2016 між позивачем та ПП "Фірма "Юнікс" про поставку товару - масло "Селянське 73%" та його виконання, які були надані позивачем до перевірки, складені із порушенням вимог законодавства, тому вони не є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку (арк. спр. 144-149, т.2).
Ухвалою від 10.04.2020, суд залишив без розгляду клопотання відповідача та вирішив провести підготовче засідання після закінчення карантинних заходів (арк. спр.171-173, т.2).
Відповідно до ухвали від 27.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача та запропоновано учасникам провести підготовче засідання у письмовому провадженні (арк. спр. 208-209, т. 2).
Згідно з ухвалою від 10.11.2020, суд призначив підготовче засідання на 23.11.2020 (арк. спр. 215, т. 2).
Ухвалою від 23.11.2020, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду (арк. спр.228, т.2).
Відповідно до протокольної ухвали від 02.12.2020, суд оголосив перерву у розгляді справи (арк. спр. 42, т. 3).
У судовому засіданні 15.12.2020 сторони покликались на ті ж обставини та докази, які вказані у позові, відзиві та додаткових письмових поясненнях, які були надані суду у 2020 році. Позивач просить позов задовольнити з урахуванням часткового визнання грошових зобов'язань визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а відповідач просить відмовити у задоволенні позову так як вважає, що контролюючий орган не порушив закон винісши спірні рішення.
Судом встановлено обставини на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог так і заперечень, якими є наступне.
Контролюючий орган у період з 04.02.2016 по 17.03.2016 провів документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Дживальдіс", код за ЄДРПОУ 37971230, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 07.12.2011 по 21.12.2014, за результатом чого склав Акт №185/22-09-14-00/37971230 від 24.03.2016 року (арк. спр. 84-117, т. 1) та виніс оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000042201 від 05.04.2019 встановлено порушення пп. "а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, пп.1, пп.3 п.1 підр.2 розд. ХХ ПК України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 536564 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями 134141 гривень (арк. спр. 16, т.1).
Згідно з податковим повідомленням - рішенням №0000032201 від 05.04.2019 встановлено порушення п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 477318 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями 119329,5 гривень (арк. спр.17, т.1).
Позивач частково оскаржує спірні податкові повідомлення рішення з урахуванням уточнених (зменшених) позовних вимог, тому спірним є тільки обставини придбання Приватним підприємством "Дживальдіс" в 2014 році у ПП "Фірма "Юнікс" масла "Крестьянское 73%" в кількості 63000 кг на суму 2866500,03 гривень, що заперечує відповідач, так як вважає, що цю операцію документально не підтверджено.
Відповідно до Договору поставки товару від 21.12.2016 постачальник - ПП "Фірма "Юнікс" поставляє покупцю - ПП "Дживальдіс" масло "Селянське 73%" на умовах ЕХW (арк. спр.178-179, т.1).
Товарно-транспортними накладними замовника - ПП "Фірма "Юнікс", вантажоодержувач - ПП "Дживальдіс", стверджено перевезення з м. Вінниця до смт. Нова Ушиця масла солодковершкове селянське 73% жиру ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 (арк. спр.23-25, т.1).
Згідно з податковими накладними від 24.12.2020 продавець - ПП "Фірма "Юнікс", а покупець - ПП "Дживальдіс", номенклатура - масло "Крестьянское 73%" (арк. спр.66-68, т.1).
Відповідно до накладної №2 від 24.12.2014 прийнято масло солодковершкове селянське 73% у кількості 63000 кг (арк. спр.168, т.1).
Згідно з платіжними дорученнями №1479 від 25.12.2014 на суму 1000000 гривень, №1480 від 30.12.2014 на суму 185000 гривень, №1 від 08.01.2015 на суму 168150,03 гривень платник - ПП "Дживальдіс" перерахував вказані кошти одержувачу - ПП "Фірма "Юнікс" за масло селянське 73% (арк. спр.18-20, т.1).
Відповідно до видаткових накладних за грудень 2014 року №с0100000095 - с0100000125 постачальником масла "Селянське солодковершкове 73%" є Публічне акціонерне товариство "Старобільський молокозавод", а покупцем ПП "Фірма "Юнікс" (арк. спр. 35-65, т.1).
Протоколом випробувань зразків продукції Державного підприємства Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.2014 за №741/1147,1148,1149, стверджено проведення випробувань 26.12 - 30.12.2014 масла солодковершкового "Селянське 73%", замовника ПП "Дживальдіс" (арк. спр.169, т.1).
Згідно із Звітом про виробництво та реалізацію промислової продукції за 2014 рік, ПП "Дживальдіс" , зокрема, вироблено 827 т масла за звітний рік (арк. спр.152-155, т.1).
Відповідно до податкової інформації за №27/12-36-22-03 від 27.03.2015 щодо ПП "Фірма "Юнікс", зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що платник знаходиться на тимчасово неконтрольованій території України (арк. спр. 227-231, т.1).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
За змістом п. 198.1 ст. 198 ПК України в редакції на час спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Пунктом 200.1 ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.135.2 ст.135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Згідно з п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розд. II цього Кодексу.
За правилами підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з поставки в 2014 році ПП "Фірма "Юнікс" товару - масло "Селянське солодковершкове 73%" в кількості 63000 кг ПП "Дживальдіс", і відповідно податкових зобов'язань позивача.
Контролюючий орган фактично свій висновок на підставі якого визначені грошові зобов'язання, які є предметом цього судового розгляду, робить з: 1) аналізу видаткових та податкових накладних ПП "Фірма "Юнікс" на постачання масла; 2) ТТН на перевезення масла; 3) відображення господарської операції у бухобліку позивача; 4) матеріалів кримінального провадження №22016240000000019 від 02.06.2016, чому суд дає критичну оцінку, враховуючи вищенаведене та наступне.
Відповідач не спростовує доводи позивача про подальшу реалізацію у січні - лютому 2015 року масла придбаного у 2014 році у ПП "Фірма "Юнікс". Видаткові накладні, податкові накладні та ТТН були складені ПП "Фірма "Юнікс", а не позивачем, тому окремі неточності в їх оформленні за відсутності даних перевірок цього контрагента позивача та інших будь-яких доказів на спростування доводів позивача щодо поставки масла ПП "Фірма "Юнікс" позивачу в грудні 2014 року у кількості 63000 кг і реальність цієї господарської операції між ПП "Дживальдіс" та ПП "Фірма "Юнікс". Відображення цієї операції у бухобліку позивача є похідним від висновків контролюючого органу та позивача, які протилежні. Також, потрібно враховувати, що відповідач не надав суду доказів недійсності правочину - Договору поставки товару від 21.12.2016, і результату кримінального провадження №22016240000000019 від 02.06.2016 (вирок, інше), що вимагав суд ухвалою від 19.03.2020 та вказував Верховний Суд у постанові від 20.02.2020, повертаючи справу на новий розгляд (арк. спр.117-123, 131-133, т.2).
Крім цього, відповідачем - суб'єктом владних повноважень не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в розумінні ст.ст. 73 - 76 КАС України, якими згідно ст.72 цього Кодексу є: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків, які спростовують доводи ПП "Дживальдіс", щодо реальності господарської операції між позивачем та ПП "Фірма "Юнікс". Адже: 1) контролюючий орган не перевіряв господарську операцію між ПАТ "Старобільський молокозавод" та ПП "Фірма "Юнікс", тому відповідач нічого не встановив, а його висновки є припущенням. З урахуванням цього та всіх інших матеріалів цієї справи у адміністративного суду немає можливості дати оцінку цій господарській операції, як і листу Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області від 21.10.2016 №72/3/14927, який відповідач не надав на виконання ухвали від 19.03.2020; 2) пояснення відібрані працівниками податкової міліції (арк. спр. 217-219, т.1), як і ухвали Хмельницького міськрайонного суду та листи Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області не встановлюють обставин (арк. спр. 10-18, т. 2), які суд повинен врахувати в силу вимог ст.78 КАС України (ці матеріали та рішення суду стосуються кримінального провадження, а вироку (інше) немає до цього часу).
Ці висновки суду першої інстанції узгоджуються з позиціями Верховного Суду сформованими у постановах від 05.09.2019 у справі №814/3742/14 (провадження №К/9901/19465/18) та від 26.03.2020 у справі №815/3054/15 (провадження №К/28404/18).
Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 24.11.2020 у справі № 815/4345/15 (провадження К/9901/27794/18), згідно якої: "16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. 17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.".
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд з урахуванням встановлених обставин та позицій Верховного Суду викладених у постановах від 24.11.2020 в справі №815/4345/15 (провадження К/9901/27794/18), від 05.09.2019 у справі №814/3742/14 (провадження №К/9901/19465/18) та від 26.03.2020 у справі №815/3054/15 (провадження №К/28404/18), прийшов до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині, яка оскаржується, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з платіжним дорученням №2899 від 15.09.2020 позивач сплатив судовий збір у розмірі 19010,28 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства "Дживальдіс" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000042201 від 05.04.2016 в частині грошового зобов'язання у сумі 477750,00 гривень за основним платежем та 119437,50 гривень за штрафними санкціями, та №0000032201 від 05.04.2016 в частині грошового зобов'язання в сумі 429975,00 гривень за основним платежем та 107494,00 гривень за штрафними санкціями.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Дживальдіс" судові витрати у розмірі 19010,28 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 грудня 2020 року
Позивач:Приватне підприємство "Дживальдіс" (вул. Заводська, 2, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32300 , код ЄДРПОУ - 37971230)
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя А.І. Петричкович