про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
07 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/3912/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
встановила:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) від імені якої діє адвокат Риженко Денис Олегович (надалі - представник позивача) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (надалі - відповідач) у якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 27.08.2018 року №000103/21-22-40-3030401186 про застосування до платника податків - позивача фінансових санкцій на суму 17000,00 грн. за порушення вимог закону №481/95-ВР.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви. (ч. 8 ст. 171 КАС України).
Зазначений спір, згідно із ст. 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, відсутні.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, з урахуванням клопотання представника позивача про слухання справи у загальному позовному провадженні, викладеному у прохальній частині позову, суд зазначає наступне.
Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частина 4 ст. 257 як і ч. 4 ст. 12 КАС України встановлює перелік справ які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Тобто не віднесення справи до категорії справ незначної складності не свідчить про неможливість розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства, крім іншого, є своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою досягнення вказаної мети, на думку суду, КАС України передбачає спрощене позовне провадження, де з мінімальним використанням процесуального інструментарію, можна добитися винесення справедливого судового рішення, що означає досягнення стабільності правовідносин та юридичної визначеності для сторін.
У цьому можна побачити вплив принципу пропорційності у плані побудови такої моделі розгляду окремих категорій адміністративних справ, де б було витримано баланс публічних та приватних інтересів.
Отже, станом на час відкриття провадження у справі, судом не встановлено підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, що не є перешкодою у відповідності до положень ч. 6 ст. 260 КАС України за наявності підстав вирішити у подальшому питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача про слухання справи за правилами загального позовного провадження слід відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст.12 КАС України), суддя вважає за можливе прийняти позовну заяву до розгляду та здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.
Що стосується клопотання представника позивачки про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п. 56.18. ст. 56 Податкового Кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Враховуючи, що оскаржуване рішення прийнято 27.08.2018 року, а з позовом позивачка звернулась 04.12.2020 року, то строк 1095 днів для його оскарження в судовому порядку не сплив, а тому відсутні підстави для задоволення такого клопотання.
Керуючись статтями 12, 122, 243, 248, 257, 260-263 КАС України,-
ухвалила:
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивачки адвоката Риженка Дениса Олеговича про поновлення строку на звернення до суду.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
Клопотання представника позивачки адвоката Риженка Дениса Олеговича про розгляд справи у загальному позовному провадженні залишити без задоволення.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 161 КАС України.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. ( ч. 3 ст. 162 КАС України).
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Позивач має право протягом п'ятиденного строку з моменту отримання відзиву подати до суду відповідь на нього, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.
Відповідач має право протягом п'ятиденного строку з моменту отримання відповіді на відзив, але не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку дії карантину, подати до суду заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Надати сторонам строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а саме: відповідачу - в строк для подання відзиву, позивачу - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ks.court.gov.ua/sud2170/.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Дубровна
Інформація про процесуальні права осіб, які приймають участь у справі
Ст. 44 КАС України, права та обов'язки учасників справи
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
5. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Ст. 47 КАС України, процесуальні права та обов'язки сторін
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.